У Львові триває Міжнародна конференція «Україна – Формування місцевої стійкості: Відновлення громад, рекультивація та управління екологічними ризиками», в якій беруть участь представники і представниці громад Запоріжжя.
Мета конференції – об’єднати експертів з ЄС та України для обміну найкращими практиками, які можна впровадити вже сьогодні, враховуючи виклики та можливості поточної ситуації, а також адаптовані до майбутнього післявоєнного відновлення України.
Захід організовано чеською НГО Arnika, яка реалізує в Україні програму «Чисте повітря для України».
У події беруть участь понад 60 учасників – представники українських та європейських органів влади, міжнародних і національних організацій, науковці, експерти та представники місцевих громад.
Спікери презентують практичні кейси з країн ЄС та українських регіонів, діляться досвідом і баченням шляхів сталого відновлення.
Їржі Борцел, Генеральний консул Чеської Республіки у Львові, підкреслив, що від гуманітарного реагування 2022 року Чеська республіка планомірно перейшла до допомоги Україні у відновленні довкілля, енергетики, водовідведення, транспорту та завірив у партнерстві між нашими країнами у сфері сталого розвитку.
Франтішек Талір, заступник міністра охорони навколишнього середовища Чеської Республіки відзначив дворічну роботу чеських експертів у оцінці впливу війни на довкілля в Україні та на промислові міста та анонсував новий проєкт із картування впливу руйнування Каховського водосховища на громади.
Чехія є багаторічним партнером України у сфері охорони довкілля, зазначила Марцела Чернохова, координаторка програми «Чисте повітря для України»,і саме співпраця з чеськими експертами сприяє впровадженню передових підходів до екологічного управління, моніторингу та відновлення територій, постраждалих від війни.
На першій секції «Управління якістю повітря» йшлося про моніторинг, зменшення забруднення, стратегії покращення якості повітря у містах.
Богдан Семененко, начальник Управління запобігання промисловому забрудненню Мінекономіки зробив огляд ролі держави у розвитку системи моніторингу та контролю якості повітря. Він зазначив, що для моніторингу на окупованих та прифронтових територіях планують застосовувати супутниковий моніторинг, менш точний, який не відповідає європейським директивам, але для моделювання процесів забруднення повітря наразі це єдина можливість.
За його словами, нам необхідні нові 172 стаціонарних пункти спостереження та референсна лабораторія, що вимагає інвестицій 42 млн. євро. Частково це буде покриватися з екологічного податку, частково європейськими донорами. Так, GIZ у цьому році встановив новий стаціонарний пост моніторингу в Львівській області. За його словами, UNDP обіцяє нові пости спостереження іншим областям.
Володимир Корда, начальник Управління екології та природних ресурсів ЛОДА розповів про досвід моніторингу в Львівській області. В регіоні основними забруднювачами є об’єкти теплоенергетики та автотранспорт. Тож цього року пости моніторингу встановили в Шептицькому та Бориславі та реконструювали кілька постів у транскордонних населених пунктах.
На панелі «Зелена реконструкція та сталий розвиток» значну увагу приділили адаптації до зміни клімату та можливостям впровадження природоорієнтованих рішень саме для Запорізької області.
Так, заступниця директора Департаменту захисту довкілля ЗОДА Ірина Пірогова представила актуальність оцінки вразливості Запорізької області до зміни клімату та дорожню карту розробки стратегічних документів з адаптації до змін клімату та плану зменшення антропогенних викидів для можливості впровадження природоорієнтованих рішень відповідно до кліматичного районування громад.
Початковий етап включатиме збір та аналіз наявної інформації, створення кліматичного профілю області, оцінку вразливості секторів та ризиків, аудит джерел викидів парникових газів, та розпочнеться вже 2025 року. Далі слідуватиме етап планування: розробка стратегії та плану дій з адаптації та зменшення викидів, інтеграція в регіональні плани та генплани територіальних громад, залучення стейкхолдерів.
Результатом має бути Кліматичний профіль області та Мапа вразливості територій до різних кліматичних викликів.
Аскад Ашурбеков, депутат Запорізької обласної ради, голова Агенції регіонального розвитку Запоріжжя, поділився стратегічне баченням відновлення і розвитку територіальних громад прифронтових регіонів на основі зеленої трансформації на прикладі участі в розробці Стратегії розвитку Кушугумської ТГ.
«Повномасштабна агресія РФ спричинила не лише гуманітарну кризу, а й глибокі екологічні та економічні втрати, що напряму впливають на стійкість громад. Саме тому зелена трансформація — не альтернатива, а необхідна стратегія повоєнного відновлення», – зазначив він. Адже зелений перехід України диктують і світові тренди змін в економіці, такі як Європейський зелений курс та ESG — новий глобальний стандарт інвестицій.
На думку фахівця, прифронтові громади можуть стати лідерами зеленої трансформації, а Кушугумська громада має реальні напрацювання у воді, енергетиці, біорізноманітті та кліматичному менеджменті, які закріплені у зеленій Стратегії розвитку до 2030 року (розробленій громадою та експертною спільнотою 2025 року за підтримки ГО «Екосенс» та Міжнародного фонду «Відродження»). Тож Запорізька область може бути стратегічною територією для реалізації зелених проєктів та ініціатив.
Аналітикиня Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс», у своїй доповіді поділилася досвідом з розробки кліматичних стратегічних документів, починаючи з дорожньої карти «Кліматичні цілі Запоріжжя і області” 20202 року до «Зеленої книги відновлення» 2024, де проаналізовано виклики, які несе зміна клімату для Запоріжжя та запропоновано заходи з пом’якшення їх впливу на місто та містян – до практичних посібників із упровадження природоорієнтованих рішень та конкретних кейсів зеленого відновлення.
ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ>> 30 10 25 Zhavzharova Ecosense Climate Adaptation
На панелі «Управління екологічними ризиками» Марцела Чернохова, координаторка «Чисте повітря для України», розповіла про інвентаризацію та оцінку забруднених територій, які проводила чеська громадська організація «Арніка». Так, протягом 2023-24 було відібрано 39 проб грунту, відходів, води з дна колишнього Каховського водосховища та гарячих точок, пошкоджених війною, та проаналізовано в лабораторіях ЧР та Нідерландів.
Найбільше занепокоєння чеських експертів викликав громадський пляж Запоріжжя, де зафіксовані найвищі рівні нафтових вуглеводнів у воді, миш’яку, хрому, ртуті, ДДТ. Рівні ДДТ, миш’яку та ртуті вказують на необхідність знезараження/дезактивації території, згідно з індикативними рівнями, встановленими Міністерством навколишнього середовища Чеської Республіки.
«При ухваленні рішень про подальше використання території необхідно обов’язково брати до уваги накопичення токсичних речовин. Існує ризик подальшого забруднення, оскільки токсичні речовини можуть переміщуватися до вищих рівнів, потрапляючи у харчові ланцюги», – зазначає експертка. – З огляду на це, рекомендується запровадити ширший моніторинг та провести рекультивацію/знезараження там, де це необхідно. Можливо, будівництво нового “великого” водосховища є не найкращим варіантом. Альтернативним рішенням може бути створення деревних плантацій, що поєднує виробництво біопалива та ремедіацію (очищення) території.
Начальник Державної екологічної інспекції Південного регіону Олег Бідган розповів про екологічний аспект наслідків підриву Каховської ГЕС. Так, руйнування дамби призвело до кардинальної зміни гідрологічного режиму річки Дніпро та її притоків. Відбулося значне затоплення та подальше обміління знищило унікальні екосистеми, включно з природно-заповідними територіями, вздовж Дніпра. Виявлено значне перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) нафтопродуктів — від 3,6 до 6 разів. Фіксується перевищення ГДК по сульфатах, залізу та завислих речовинах, що свідчить про масштабне хімічне забруднення. Відмічено зниження рівня розчиненого кисню у воді майже у 2 рази, що є критичним для водної флори та фауни.
Та анонсував перспективи відновлення водних ресурсів, зокрема через рзробку та реалізація плану дій для відновлення гідрологічного балансу та якості води у басейні Дніпра.
Другий день Конференції буде присвячений темі управління водними ресурсами та поводженню з відходами, зокрема руйнації, із використанням принципів циркулярної економіки. Про це розповімо в наступному матеріалі.
Фото: “Чисте повітря для України”
