Післявоєнне зелене відновлення Запорізького регіону з точки зору населення: представляємо результати соціологічного дослідження, виконаного «Інфо Сапієнс» на замовлення ГО «Екосенс».
Рада відновлення Запоріжжя представила результати соціологічного дослідження про наслідки війни для регіону, виклики та пріоритети відновлення, ризики та можливості залучення населення. Опитування та фокус-групові дослідження були проведені в місті Запоріжжя протягом липня-серпня 2023 року соціологічною агенцією ТОВ «Інфо Сапієнс» на замовлення ГО «Екосенс».
Оцінка поточної ситуації
Лише 4% респондентів вказали, що не зазнали жодних наслідків війни через російську агресію. Решта респондентів вказували психологічні, безпекові, соціально-економічні та екологічні наслідки. Більше 50% респондентів вказали:
- психологічні наслідки й шкода психічному здоров’ю – 59%;
- суттєве зменшення регулярного доходу – 53%;
- страх техногенної катастрофи (ЗАЕС) – 50%;
У ході опитування було виявлено коло найбільш актуальних для жителів Запоріжжя і області проблем. Актуальна проблематика обумовлена як зовнішніми (російська агресія), так і внутрішніми чинниками, які були актуальними й до широкомасштабного російського вторгнення.
Найактуальніші проблеми:
- корупція – 48%;
- збройна агресія росії – 41%;
- висока вартість життя й низькі доходи – 33%;
- екологічні проблеми, забруднення довкілля – 32%;
Найбільш чинниками збереження стійкості у час війни є віра в ЗСУ (82%). Також до чільної трійки факторів стійкості входять сім’я/родичі/близькі (59%) та щоденна праця (30%).
Під час ФГД представники кожної з аудиторій розказували про свій досвід війни і те, як змінилося їхнє життя більш розгорнуто. Експертні ЦА концентрували увагу на зміні діяльності та допомозі, пересічні жителі більшою мірою говорили про виклики, з якими зіштовхнулися за час війни:
- підприємці вказували, що у 2022 р. діяльність здебільшого зупинилася, у 2023 р. – почала відновлюватися. Частина підприємців з початку війни почала займатися волонтерською діяльністю, частина шукала нові напрямки діяльності – напрями діяльності, ринки, в т.ч. освоювала оборонну сферу.
- голови ОСББ вказували, що вони активно займаються волонтерською діяльністю з початку війни та організовують збір різноманітної допомоги через домові чати, а також займаються залученням та розподілом гуманітарної допомоги для жителів.
Важливим питанням, яким займаються ОСББ, є облаштування і доступ до укриттів.
- на базі осередків організацій національних меншин, релігійних та культурних установ було організовано волонтерські хаби, які проводили різнобічну діяльність, а саме надавали психологічну та гуманітарну допомогу, евакуювали жителів, допомагали військовим, займалися освітніми проєктами та просвітництвом.
- молодь вказувала, що на початку війни було сильне відчуття невідомості, за час війни відбулася трансформація цінностей та смислів;
- ВПО з початку війни переживали життєві випробування – частина довший час залишалися на окупованій території, частина пережила обстріли і бойові дії. Були ВПО, члени родин яких були в полоні, або ті, чиї домівки зруйновані. Серед вказаних поточних проблем: відсутність коштів на ліки; складнощі і відмови у працевлаштуванні; відчутні психологічні та психіатричні проблеми, особливо після полону та інших травматичних подій.
- Проблеми і виклики людей з інвалідністю та людей похилого віку певною мірою схожі із викликами ВПО і перш за все стосуються нестачі коштів і соціальних виплат, що призводить до незабезпечення базових потреб.
На ФГД респонденти говорили про свій психологічний стан і доступ до психологічних послуг. Послугами психолога респонденти частіше не користувалися (окрім ВПО), але інформацію щодо доступних психологічних послуг намагаються шукати і зберігати. Деякі респонденти вважали, що більше послуг доступні для ВПО.
- Молодь усвідомлювала, що стрес через війну впливає на всіх людей, також, що варто усім людям у місті працювати з психологом. Водночас послугами психолога молодь користувалася нечасто, але шукали інформацію про самодопомогу в інтернеті.
- Люди з інвалідністю вказували, що значною мірою адаптувалися до стресу. Водночас вказували багато складних психологічних станів, які досі можуть переживати.
- Старші люди вказували, що страждають від стресу і часто приймають заспокійливе.
- ВПО вказували на чисельні психологічні проблеми, з якими вони зіштовхуються. Психологи регулярно працюють з ВПО (2-3 рази на тиждень).
Представники експертних ЦА вказували, які психологічні послуги доступні у місті, в т.ч. надаються їхніми організаціями:
- Представники релігійних та культурних організацій вказували, що психологи працюють в релігійних, культурних та національних організаціях, в громадських та волонтерських штабах, також є психологи в міжнародних організаціях (Червоний хрест), є нефахові волонтери-психологи. Діячі культури та релігії вказували, що жителі міста не звикли користуватися послугами психолога.
- Голови ОСББ вказали, що на разі стан людей стабілізувався, жителі певною мірою втратили відчуття небезпеки. Доступ до безкоштовних психологічних послуг у жителів міста є, зокрема є Інформаційно-гуманітарний центр, в якому працюють психологи.
- Представники бізнесу вказували, що не мають інформації щодо психологічних послуг, які надають державні чи муніципальні служби, зустрічали інформацію щодо психологічних послуг, які надаються громадськими організаціями.
Пріоритетні сфери відновлення
Жителі Запоріжжя і області окреслили коло, на їхню думку, пріоритетних для повоєнного розвитку сфер економіки. Слід зазначити, що в загальних рисах вони відбивають довоєнну специфіку економіки області, а також завжди актуальну соціальну сферу (медицина, освіта):
- важка промисловість і металургія – 51%;
- будівництво – 42%;
- сільське господарство – 42%;
- медицина – 31%;
- освіта і наука – 26%;
- військова промисловість – 25%;
- туризм – 14%;
Респонденти вказали перелік сфер, де відбудова потрібна зараз:
- будівництво/реконструкція житла для тих, хто його втратив – 46%;
- адаптація військових до мирного життя – 36%;
- розмінування територій – 34%;
- відновлення критичної інфраструктури/комунікацій – 30%;
- відновлення роботи підприємств і створення робочих місць – 28%;
- відновлення роботи закладів соціальної сфери (лікарень, шкіл, садочків) – 28%;
- побудова бомбосховищ і укриттів – 12%;
Мешканці Запоріжжя і області налаштовані на відбудову за принципом «Відбудувати краще, ніж було». Особисто обрали б такий принцип відбудови 87% опитаних, тоді як лише 13% обрали б варіант відбудови «як було». Разом з тим, реалістичним з точки зору кінцевого результату варіант відбудови за принципом «краще, ніж було» вважає дещо менша частка опитаних – 72%, тоді як більш реалістичною відбудову за принципом «як було» вважає 26% опитаних.
Рушії відновлення
Рушіями відновлення Запорізької області респонденти бачать місцеві й закордонні інституції й організації, громадські організації й окремих представників громади, місцевий та іноземний бізнес, експертне співтовариство:
- місцеву владу – 41%;
- міжнародні організації, донори – 36%;
- молодь – 25%;
- військових, ветеранів – 25%;
- місцеву громаду, активістів – 24%;
- міжнародний бізнес – 17%;
- незалежних експертів – 17%;
- волонтерів – 16%;
- контролюючі органи і органи правопорядку – 16%;
- місцевий бізнес – 15%;
- Держагентство відновлення та інфраструктурних проєктів – 15%;
- громадські організації – 14%.
Дані ФГД дозволяють зрозуміти, що стоїть за вказаними відсотками і розширити розуміння підходів до відбудови. У голів ОСББ є довіра до громадських та міжнародних організацій, які були ефективними до війни і під час війни. Респонденти сподіваються, що громадськість зможе контролювати місцеву владу, також контроль за діями місцевої влади буде здійснювати центральна влада і міжнародні організації.
Представники релігійних та культурних/національних спільнот та організацій вказували, що базова стратегія відбудови має формуватися на рівні центральних органів влади, а на рівні регіонів має відбуватися адаптація стратегії. Кошти на відбудову мають надаватися лише за умови залучення громадськості.
На думку підприємців, важливо, щоб до відбудови були залучені широкі кола громадськості, а не лише представники влади. Громадський сектор, в т.ч. бізнес-організації, є ключовою стороною у відбудові, що може впливати на владу, контролювати її дії та формувати порядок денний відбудови.
ВПО вважають, що рушієм відбудови має бути молодь, а також патріотична громадськість, яка є в кожній громаді. На основі здорових проукраїнських сил має бути створено наглядові ради. Представники бізнесу також мають робити свій внесок у громадський контроль та боротьбу з корупцією. На думку ВПО, а також старших людей і людей з інвалідністю, важливо, щоб кошти, які надаються державним органам, були контрольовані міжнародними установами. План відбудови можуть створювати науковці та фахівці у наукових інститутах.
Молоді люди зауважили, що лідерство у відбудові має бути за громадським сектором і активістами, також треба враховувати та вивчати думки фахівців, науковців, які можуть робити ґрунтовний аналіз ситуації, прогнози, стратегії тощо.
Ризики відбудови
Респонденти вказували чисельні ризики відбудови:
- Молодь висловлювала високу недовіру місцевій владі через корупцію та вказувала, що влада має бути змінена. Першочергові проблеми, що заважатимуть втілити відбудову – корупція, демографічна криза/брак фахівців і населення, несприятлива для розвитку громадянська та політична культура. Суттєвою проблемою можуть стати конфлікти між цивільним населенням та військовими.
- Підприємці вважають, що одним з основних ризиків є монополія влади на прийняття рішень, стара система влади і радянські централізовані, авторитарні підходи управління є сильними. Іншим великим викликом відбудові є корупція.
- На думку голів ОСББ, найважливішим ризиком відбудови є корупція. На їх думку, місцева влада є неефективною, некомпетентною, закритою та корумпованою. На думку респондентів, після війни має відбутися повна зміна і очищення влади, а також правоохоронних органів у місті і в цілому у країні.
- Представники релігійних та культурних/національних спільнот та організацій вказували, що в питаннях відбудови є багато невирішених юридичних питань. В питанням економічного відновлення складністю є те, що інформація про руйнування закрита, відтак неможливо оцінити збитки. Критичними є безпекові ризики, ризики агентів рф та сепаратистів при владі, корупція.
- ВПО вказували, що очищення органів влади від сепаратистів та російських агентів – це найважливіший виклик, особливо для деокупованих громад, але і для інших громад та регіонів також. Після війни, на думку респондентів, необхідно обрати в органи влади повністю нові команди і не допустити проходження у органи влади хабарників та сепаратистів.
- Люди з інвалідністю та старші люди вказували на ряд проблем та викликів відбудови: відсутність інформації щодо руйнувань, відсутність інформування з боку місцевої влади; за умов непрозорості. Респонденти підозрюють представників влади у корупції при відбудові зруйнованого житла; є багато непорозумінь та відсутня налагоджена комунікація між представниками міської влади та жителями, чиї будинки було пошкоджено. Є чутки і факти нераціонального використання коштів місцевою владою під час війни; відомі багато випадків корупції у всіх державних структурах і на місцевому, і на центральному рівні.
Кількісні дані щодо ризиків відбудови вказують, що різні за своїм характером (організаційні, фінансово-економічні, кримінальні, політичні, технічні, психологічні тощо) чинники можуть загрожувати належному втіленню планів відновлення.
Найбільшу загрозу, на думку жителів Запоріжжя і області, несуть кримінальні – корупційні схеми відмивання коштів на великих проєктах (71%) та відсутність контролю/розкрадання коштів (50%).
Інші загрози втіленню планів відновлення і відбудови є такими:
- відсутність чіткості і прозорості планів відбудови і стану їх виконання – 25%;
- відсутність гарантій безпеки, загроза повторення воєнних дій – 23%;
- саботаж планів відновлення з боку окремих політиків, партій тощо – 18%;
- відсутність репарацій з боку росії – 15%;
- нестача фінансів, неможливість виділення коштів партнерами – 14%;
- психологічна втома, ментальна байдужість, нестача моральних сил – 9%;
Принципи відновлення
Респонденти у багатьох ЦА спонтанно говорили про важливість демократичних принципів врядування, відкритість, прозорість та підзвітність місцевої влади громадськості, що є фундаментом відбудови. Респонденти в різних ЦА зауважували, що для реалізації вказаних принципів та підходів необхідно сформоване і дієве громадянське суспільство. Культура громадянського активізму має бути поширена в суспільстві.
У респондентів не було інформації та сформованого розуміння щодо понять «зелене відновлення» та «сталий розвиток» та підходів, які передбачаються в межах цих концепцій:
- Поняття «сталий розвиток» здебільшого не викликало асоціацій, кілька респондентів в усіх ФГД вказали, що зустрічали певну інформацію щодо сталого розвитку, деякі були добре інформованими.
- Поняття інклюзії та інклюзивності було на слуху у респондентів, у когось воно асоціювалося з доступом до освіти дітей з особливими потребами, у когось з підходами безбар’єрності у місті.
- Поняття універсальний дизайн здебільшого було невідомим респондентам, лише окремі респонденти в ФГД з людьми з інвалідністю вказували, що цьому поняттю відповідають українські ДБН (державні будівельні норми), які в кожній країні дещо різні.
Отже, для кращого розуміння понять «зелене відновлення» та «сталий розвиток» необхідна їх популяризація. Респонденти вказували про важливість освіти і просвітництва – курси в університетах та курси неформальної, громадянської освіти. Базові уявлення про вказані поняття мають закладатися ще в школах, також має бути громадянська освіта для дорослих, і можливо навіть іспити, якщо людина працює, планує працювати на публічних посадах.
Кількісні дані вказують, що про «зелене відновлення» жителі Запоріжжя і області обізнані не достатньо: понад половина про нього нічого не знають/вперше чують (54%), ще 42% щось чули, але не знають деталей, і лише 5% опитаних знають детально про «зелене відновлення.
Під час опитування респондентам було запропоновано обрати з-поміж основних напрямів «зеленого відновлення» ті, які є найбільш актуальними для їхніх населених пунктів/громад. За актуальністю впровадження напрями «зеленого відновлення» розташувалися таким чином:
- модернізація промисловості і зменшення викидів – 58%;
- збереження природи та біорізноманіття екосистем – 35%;
- створення гідних умов для життя та охорони здоров’я – 35%;
- енергоефективність, чиста відновлювана енергетика – 33%;
- екологічно безпечні технології будівництва – 30%;
- використання новітніх/інноваційних технологій та практик – 28%;
- участь громад та громадськості у прийнятті рішень і контролі їх виконання – 28%;
- урахування інтересів і потреб всіх верств населення – 22%.
Механізми включеності у відновлення
Переважна більшість опитаних готові в майбутньому особисто долучитися до вирішення важливих питань для їхнього населеного пункту у Запорізькій області (86%), тоді як не готові до цього лише 13% опитаних.
Усі види інформації про перебіг відбудови для жителів Запоріжжя і області є досить важливими. Види інформації про перебіг відбудови за важливістю розташувалися так:
- важливість інформації про контроль витрат і виконавців – 95%, у т.ч. дуже важливо для 78%, скоріше важливо для 18%;
- важливість інформації про відповідальних за окремі задачі осіб та кінцевий результат – 95%, у т.ч. дуже важливо для 76%, скоріше важливо для 19%;
- важливість інформації про контроль етапів здійснення та якості робіт – 95%, у т.ч. дуже важливо для 72%, скоріше важливо для 23%;
- важливість інформації про фінансування і джерела надходження коштів – 95%, у т.ч. дуже важливо для 71%, скоріше важливо для 24%;
- важливість інформації про відбір проєктів відбудови – 93%, у т.ч. дуже важливо для 59%, скоріше важливо для 34%;
- важливість інформації про залученість громадян до процесів – 92%, у т.ч. дуже важливо для 55%, скоріше важливо для 37%;
- важливість інформації про опис конкретних задач, які виконуються в ході відбудови – 88%, у т.ч. дуже важливо для 51%, скоріше важливо для 37%).
Респонденти мають певне бачення своєї особистої участі/залученості у процесах відбудови в Запорізькій області. Частіше такими нішами є різноманітні види громадянської, громадської, волонтерської і експертної активності, рідше – безпосередня участь або фінансування відбудови конкретних проектів і об’єктів:
- громадянська активність – 53%;
- волонтерство – 47%;
- участь у діяльності громадських організацій – 36%;
- безпосередня участь у відбудові конкретних об’єктів – 28%;
- експертна участь – 13%;
- фінансування проектів відбудови – 7%.
Під час ФГД респонденти докладніше розповіли про те, як бачать залученість громадськості до процесу відбудови. Усі респонденти вказували на проблему закритості місцевої влади і на необхідність зміни місцевої влади після війни. До влади немає довіри, і вона не налаштована на комунікацію та співпрацю з громадськістю. Частіше демократичні принципи зворотного зв’язку, інформування та залучення громадськості до прийняття рішень у місті не працюють.
Усі респонденти вказували на важливість прозорості, підзвітності та інформуванні громадськості щодо прийнятих рішень, а також залученні громадськості до обговорення рішень, що приймаються.
Контроль за проєктами відбудови, на думку респондентів, мають здійснювати фахівці, тому що в деталях проєктів і в нормативній базі звичайні людині важко розібратися, треба як мінімум володіти навичками проєктного менеджменту. Важливо, щоб було достатньо громадських об’єднань і фахівців, що мають навички антикорупційної діяльності і будуть спроможні слідкувати за втіленням проєктів в певних галузях. Важливо збирати та об’єднувати чесних фахівців у місті.
Підприємці та інші фахівці вказали, що у близьких до їхньої діяльності сферах вони скоріше будуть слідкувати за втіленням проєктів відбудови – аграрна сфера, соціальна сфера та заклади культури тощо. Респонденти не знають, що таке платформа DREAM, але вважають, що інструмент цікавий, зацікавилися ним. Подібні інструменти, на думку респондентів, можуть бути створені на локальному рівні. Важливо, щоб інструменти не були складними.
Повні результати кількісного соціологічного дослідження “Бачення післявоєнного відновлення населенням Запоріжжя та області>> Відновлення Запоріжжя соцдослідження Екосенс_кількісний_фін
Повні результати фокус-групових досліджень “Бачення післявоєнного відновлення населенням Запоріжжя та області” >>Відновлення Запоріжжя соцдослідження Екосенс ФГД _
Опитування та фокус-групові дослідження були проведені в місті Запоріжжя протягом липня-серпня 2023 року соціологічною агенцією ТОВ «Інфо Сапієнс» на замовлення ГО «Екосенс» в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадянського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії», завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.
