10 липня ГО «Екосенс» разом із знавцями мережі «Довкола» представили аналітичне дослідження щодо впливу року активних військових дій та складного опалювального сезону на якість повітря у Запоріжжі. Додатково визначено наслідки руйнування Каховського водосховища та причини появи запаху, на які скаржаться запоріжці. Представляємо звіт і запис.
Автори дослідження – Юлія Байлюк та Максим Сорока, експерти з екологічної безпеки, знавці мережі «Довкола» – перевірили гіпотезу про зростання забруднення повітря під час опалювального сезону 2022/2023 року через вплив опалення твердопаливними котлами та викиди генераторів, порівняли якість повітря агломерації міста із довоєнним періодом.
Було проаналізовано зміни вмісту у повітрі поширених забруднюючих речовин – дрібнодисперсного пилу РМ2.5 та РМ10, азоту діоксиду NO2, вуглецю оксиду CO, приземного озону O3. Додатково визначено вплив на якість повітря від інших поширених для промислової агломерації забруднюючих речовин – летких органічних сполук VOC, аміаку NH3, загальної одорації у повітрі.
Враховувалися безперервні дані станцій Української мережі громадського моніторингу якості повітря EcoCity у локаціях агломерації м. Запоріжжя. На сьогодні, в місті працюють 22 станції.
Попри те, що запоріжці активно скаржаться на забруднення повітря, висновки несподівані:
«Якість повітря в Запоріжжі покращилася від лютого 2022 року. Але ми маємо розуміти, що це випадковий наслідок війни та тимчасове явище. Формуючи план поетапного зменшення викидів, потрібно враховувати тимчасове скорочення виробництва та обсягу викидів, що не свідчать про модернізацію та досягнення цілей чистого повітря. Цей факт може бути використаний та буде використаний для маніпуляцій і спекуляцій довкола питання управління якістю повітря агломерації, – підкреслює Максим Сорока, фахівець з екологічної безпеки. – Ми маємо виходити з припущення, що на етапі відновлення України обсяги викидів будуть більшими, ніж у довоєнний період. Тож для цілей планування та управління якістю повітря агломерації необхідно використовувати ширший ретроспективний період моніторингу якості повітря, як мінімум від 2016 року».
Експерт доводить, що основний фокус управління якістю повітря агломерації має бути зосереджений на джерелах металургії, коксохімічного виробництва та великих спалювальних установок. Заходи сталого та низьковуглецевого транспорту, альтернативної енергетики та інших зелених дім мають бути допоміжними заходами, на його думку.
«І важливо, що план управління якістю повітря має враховувати нові ризики перенесення забруднення із локацій та зони впливу осущеного Каховського водосховища, бо найближчим часом водосховище не відновиться», – підкреслює Сорока.
Ірина Пірогова, заступниця директора департаменту екологічної безпеки ЗОВА, оцінила дослідження як корисне і таке, що має доповнити дані державного моніторингу.
«Для Запоріжжя якість повітря – системна проблема, яка тягнеться десятиліттями, і наукові дослідження доводять, що це залежить від потужності виробництв. Восени минулого року ми почали обговорювати майбутню програму поетапного зниження викидів в м. Запоріжжя. 4-5 місяців зайняла робота над технічним завданням, бо це перша в Україні Програма на виконання ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Ми підкреслюємо, що не можна використовувати середньомісячні і середньорічні показники, як не можна визначити середню температуру по лікарні. Важливо аналізувати аномальні показники та визначати їх закономірності, – зназначила ірина Пірогова. – Наприклад, весною у травні відбулося значне збільшення двоокису азоту, фенолу, формальдегіду. Розробка триватиме до 15 грудня, і найбільші суперечки можуть бути на етапі формуванні заходів для зниження викидів. Адже одне з підприємства вже пропонує як найкращі доступні технології навчання персоналу. Громадський сектор по суті є форвардом змін, який потужно підтримує тему чистого повітря та зниження викидів».
«Завдячуємо шведському народу за підтримку екологічних ініціатив в Україні, – завершила захід Тетяна Кухаренко, менеджерка програми «Демократія і належне врядування» Міжнародний фонд «Відродження». – В далекому 2018 році ми не знали, що доведеться зіткнутся з війною та наслідками війни для довкілля. В 2022 році ми намагалися зберегти команди, які працюють у темі захисту природи і людей, які документують злочини росіян та проводять моніторинг довкілля, включаються в адвокаційні кампанії». І підкреслила, що викиди від пального російської техніки теж приносять додаткові викиди парникових газів і впливають на клімат.
Пристутні дійшли висновку, що під час післявоєнного відновлення почнеться суттєве збільшення обсягів виробництва та збільшення викидів металургії та будівельної галузі, збільшиться використання викопного палива і все це не сприятиме якості повітря, тож варто вже зараз планувати зниження викидів при плануванні відновлення.
Завантажити звіт>>
2023_The_war_impact_on_the_Zaporizhzhia_agglomeration_air_quality
Дослідження виконане в рамках проєкту «Оперативне реагування на екологічні загрози для населення прифронтового міста Запоріжжя в умовах військових дій», що реалізується ГО «Екосенс» в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цієї брошури і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст брошури несе виключно ГО «Екосенс».
Додатково дякуємо за інформаційну підтримку програмі “Чисте повітря для України”
