Експериментальні ділянки різнотрав’я, які цього літа висадили активісти ГО «Екосенс» у Запоріжжі,… були скошені комунальними службами. Що трапилося та як далі?
«К
оли ми висівали степове різнотрав’я на клумбах в центрі міста, то хотіли поступово привчати людей до сучасного формату зелених зон, де місцеві рослини сприймаються як цінне біорізноманіття, а природні ділянки квітів і трави покращують мікроклімат і приваблюють комах. На жаль, комунальники витерпіли ці ділянки лиш кілька місяців і скосили, хоча амброзії там не було. Це теж важливий результат – ми зрозуміли, наскільки сильні звички та нерозуміння того, що таке різнотрав’я. Тож будемо ще більше уваги приділяти роз’яснювальній роботі. Наступного року ми продовжимо експеримент, але вже з новим підходом», – пояснює голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова.
Цьогоріч організація започаткувала цей експеримент у парку Трудової Слави, щоб популяризувати природні рішення адаптації до зміни клімату через збереження і відновлення степового різнотрав’я, яке створює прохолодніші та комфортніші умови в спеку. Планували спостерігати, які саме рослини краще підходять для місцевих умов.
Упродовж літа команда разом із волонтерами прибирала ділянки, видаляючи агресивні рослини, вимірювала температуру в спекотні дні та розповідала людям, чому різнотрав’я важливе для міста.
Але громада виявилася ще не готова до таких змін. Багатьом запоріжцям і комунальникам поки важко уявити, що міські газони можуть бути не ідеально підстриженими, а виглядати більш природно. Це викликало дискусії – і водночас стало поштовхом для пошуку нових підходів.
Що далі? Підключаємо науковців
«Екосенс» планує продовжити польовий експеримент, перевівши його на наукову базу: на закритій території, під наглядом фахівців, добір рослин для озеленення Запоріжжя в умовах зміни клімату вийде на новий рівень.
«Нова експериментальна ділянка буде на території Хортицької національної академії, і висадка буде вже цієї осені. А вже весною, орієнтовно в квітні, плануємо повторну висадку у парку Трудової Слави, – говорить керівниця експерименту, експертка ГО «Екосенс», кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка Хортицької національної реабілітаційної академії Наталя Дерв’янко. – Перша ділянка буде повністю контрольована щодо поливу та догляду і підготована: прополота, без зайвої рослинності».
Восени, за словами Наталії Дерев’янко, планується висаджувати суміш насіння виробництва Німеччини та Великої Британії, а навесні – створити нову «хортицьку» суміш №2 з понад 10 рослин.
Цікаво, що насіння для експрименту надіслане членкинями організації з Німеччини та Великої Британії, де різнотрав’я є модним трендом навіть королівських парків (про сучасні тенденції Англії ми писали в статті: Дикий сад розвиненої країни, або Чому варто повчитися в англійців).
Протягом двох років науковці та активісти будуть вести спостереження за розвитком рослин, щоб обрати оптимальні рішення для створення стійких зелених зон у містах степового регіону України. В результаті ГО «Екосенс» розробить практичний посібник з адаптації міст Степової України до зміни клімату через практики сталого озеленення.
«Ми плануємо разом з фахівцями підготувати посібник з рекомендаціями з добору, догляду місцевих рослин степової зони для сталому озеленню міст і громад Південного Сходу, – анонсує Тетяна Жавжарова. – Вважаємо, що це буде корисним для управлінь екологічної безпеки, відділів благоустрою, представників ВНЗ і студентів біологічного та екологічного напрямків, для громадських організацій та ОСББ. І звісно ж, продовжимо показувати, що «природні» клумби не означають «занедбані».
Що можна сіяти зараз?
За бажання створити квітучу клумбу з різнотрав’я Наталя Дерев’янко радить сіяти в суміші і багаторічні, і однорічні місцеві стійкі рослини, як для сільської місцевості так і для міста.
Мак-самосійка (на колажі 1): однорічна рослина, квітне в травні, добре зав’язує насіння і самостійно насіюється. Сходи з’являються на наступну весну в великій кількості. Висота до 30-40 см.
Волошка синя (2): однорічна трав’яниста рослина висотою 30-60 см. Добре гілкується, постійно утворюючи нові бутони. Цвіте з червня до осені.
Космея звичайна (3): невибаглива, світлолюбна та холодостійка рослина, розмножується насінням. Добре росте на пухких, садових, не надто удобрених ґрунтах. Дає самосів після одноразового посіву, при цьому декоративна якість квітів не знижується.
Калачики лісові (4): прямостояча однорічна галузиста рослина, 30-100 см заввишки. Квітки 30-40 мм у діаметрі, ясно-рожеві, з малиново-червоними жилками пелюсток. Цвіте з липня до вересня.
Ромашка лікарська (5): однорічна невибаглива рослина. Цвіте у травні-серпні. Добре дає самосів. Надає перевагу супіщаним і піщаним ґрунтам.
Нагідки лікарські (6): трав’янистий однорічник з розгалуженим вгорі стеблом, заввишки 40–70 см. Квітує з травня протягом 65–75 днів. Маловибаглива рослина до умов вирощування. Добре росте і розвивається на освітлених ділянках, забезпечених вологою.
Деревій звичайний (7): багаторічні трави з прямостоячими стеблами. Суцвіття – кошики, дрібні, багатоквіткові, зібрані в загальне щитковидне суцвіття, білі, рожеві, червоні або жовті. Посухостійка, невибаглива, світлолюбна рослина. Квітне з липня по жовтень.
Льон багаторічний (8): стебла гіллясті, 30–100 см заввишки. Цвіте у травні-липні, швидко зав’язує насіння і всихає. Самосів рясно сходить наступної весни. Добре росте на кам’янистих схилах, сухих галявинах.
Також добре переносять спеку і посуху ехінацея пурпурова, звіробій звичайний, меліса лікарська, шавлія лікарська, шавлія мутовчаста, пижмо бальзамічне, череда золотиста, дзвоники широколисті.
Суміш різнотрав’я можна висаджувати з весни (з квітня) до осені (до середини жовтня). В осінній період ґрунт ще теплий, а кількість опадів збільшується, що сприяє проростанню насіння та зміцненню молодих рослин до настання зими. Весняний посів також можливий, але вимагає більш ретельного поливу, оскільки високі температури та нестача вологи влітку можуть ускладнити сходи. Тому Наталія Дерев’янко рекомендує починати з травня, коли температура землі досягає 12-15°С.
Змінити мислення
Експеримент триває – і це не лише про висадження нових квітів і трав. Це про зміну мислення, про розуміння, що зелені зони можуть бути не тільки естетичними, а й корисними. Вони допомагають зберігати вологу, знижують температуру повітря в спеку, затримують пил, підтримують біорізноманіття та не потребують великих ресурсів для догляду.
Уже навесні на місці скошених ділянок з’являться нові насадження. А поки команда «Екосенс» працює над розширенням експерименту та готує ґрунт для змін – у прямому й переносному сенсі. Зокрема, важливим завданням стає навчання: активісти спільно з академією готові ділитися досвідом, щоб у місті було більше людей, які розуміють і підтримують підхід до природного озеленення. І, можливо, зовсім скоро в Запоріжжі з’явиться ще більше охочих навчитися працювати з природними зеленими зонами, бо це не лише про траву чи квіти – це про те, як ми всі разом можемо зробити місто стійкішим, зеленішим і комфортнішим для життя.
Матеріал підготовлений ГО «Екосенс» в рамках проєкту «Імпульс для екосенсу: розвиток громадської аналітики зеленого відновлення Південного Сходу України», у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
