У самому центрі міста, в Парку Трудової Слави, активісти і дослідники громадської організації «Екосенс» заклали дві експериментальні клумби з багаторічних трав і квітів. Одну засіяли професійною сумішшю насіння з Нідерландів, іншу — спеціально дібраними місцевими степовими рослинами.
«Мета нашого експерименту з висадження місцевого та «голландського» різнотрав’я поруч — не просто показати містянам красу квітучих трав’яних луків, але й дослідити, які травосуміші краще почуватимуться у кліматі Запоріжжя, залишаться декоративними під пекучим сонцем і без регулярного поливу й догляду. Європейські та українські прогресивні міста повертаються до природних ландшафтів з багаторічних трав і квітів, які не потребують щорічного пересаджування, поливу чи косіння», – пояснює Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс», яка ініціювала висадження.
Ідею активістів підтримало Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради і виділило ділянки в Парку Слави для експериментального висіву.
На першій ділянці висіяли суміш покупного насіння з Нідерландів, яка включає 29 видів декоративних польових квітів, серед них рудбекія, годеція, лінарія, незабудка.
Друга ділянка — з місцевими видами: тут висаджено 130 видів степових і лугових трав, які виростив чи зібрав у Запорізькому регіоні пермакультурний дизайнер Володимир Марчук. Крім злакових трав, до суміші входять волошка, гвоздика, деревій, мак, дзвоники, звіробій, льон, меліса, миколайчики, шавлія та інші.
«Я використав і однорічні, і багаторічні види, бо це дозволяє вирішити кілька завдань одночасно. Однорічники дають швидкий візуальний результат — вони швидко проростають і цвітуть уже в перший сезон. А багаторічники забезпечують стабільність і розвиток ділянки в майбутньому. Вони краще пристосовуються, витісняють бур’яни, з року в рік нарощують біомасу. Це стратегічний підхід для створення саморегульованої і стійкої екосистеми, – розповів Володимир Марчук.
Такий підхід особливо актуальний в останнє десятиліття, коли міста стикаються з викликами зміни клімату, зокрема зростанням температур, тривалими посухами та дефіцитом води.
Різнотрав’я має низку переваг перед традиційними газонами: воно більш стійке і витривале до посухи і спеки, підтримує популяцію комах-запилювачів, створює середовище для збереження місцевого біорізноманіття. У довгостроковій перспективі така зелена інфраструктура допомагає містам краще переносити кліматичні коливання та знижує витрати на утримання зелених зон.
«У теперішніх умовах війни та обмежених ресурсів важливо знаходити рішення, які одночасно красиві, екологічно стійкі й не потребують багато коштів на догляд, — пояснює експертка з природоорієнтованих рішень Олександра Савченко. — Різнотрав’я — це не просто квіти, це елемент міської адаптації до нових реалій».
Дослідники спостерігатимуть за життєвим циклом рослин, аби зрозуміти, як саме можна оптимально поєднувати декоративність, користь та витривалість.
Ми розповідали, що навесні ділянки з «хортицького» різнотрав’я від ГО «Екосенс» уже висіяли в 10 школах і дитсадках Запоріжжя.
У перспективі — створення повноцінних різнотравних зон у парках, дворах, уздовж доріг та в промислових районах, які не тільки прикрашатимуть Запоріжжя, а й допомагатимуть місту адаптуватися до змін клімату та економити ресурси містян.