Економічна стійкість прифронтового Запоріжжя – результат спільної роботи держави, бізнесу та громад. Підприємці не лише відновлюють виробництва після руйнувань, а й адаптують бізнес до умов війни: впроваджують енергоефективні рішення, шукають нові можливості та активно користуються державними грантами й програмами компенсацій. Малий та середній бізнес у регіоні знаходить ресурси для розвитку, створює нові робочі місця та розвиває громади, користуючись підтримкою бізнес-спільнот, торгово-промислової палати та навчальних закладів. Детальніше – у матеріалі.
12 грудня у Запоріжжі ГО “Екосенс” та Радою відновлення Запоріжжя була організована Міжрегіональна конференція стійкості «Незламний Південний Схід», де представники прифронтових областей обмінялися практичним досвідом відновлення бізнесу та посилення соціальної стійкості громад. Під час панельної дискусії «Стійкий бізнес – стійкий регіон: кейси Південного Сходу та роль бізнес-спільнот» експерти, представники влади та підприємці обговорили, як державні програми, локальна підтримка та активність бізнес-спільнот допомагають малому та середньому бізнесу виживати, впроваджувати інновації та зміцнювати економіку регіону навіть у складних умовах війни.
Гранти, компенсації, пільгові умови: як держава та місцева влада підтримує підприємців
Нинішня ситуація в області залишається складною через затяжну війну, яка завдала значних руйнувань промисловості, інфраструктурі та соціально-культурній сфері, зазначила в. о. директора Департаменту економічного розвитку та торгівлі Запорізької ОДА Людмила Грабчилєва. Від початку повномасштабного вторгнення, повністю зруйновано понад 750 об’єктів промисловості, пошкоджено понад 600 об’єктів інфраструктури та 640 об’єктів у соціально-культурній сфері, а загальна сума збитків становить 7,2 мільярдів гривень з початку воєнного стану, з яких 1,8 мільярдів гривень – цього року.
«Незважаючи на зменшення кількості підприємств, які сплачують податки (майже на 17% порівняно з минулим роком), малий та середній бізнес з початку року сплатили до бюджетів на 15% більше, ніж у минулому році – загальна сума 8,6 мільярдів гривень. З огляду на ці цифри: ми не просто виживаємо, а намагаємося адаптуватися і показувати свою стійкість, продовжуючи працювати», – зазначила керівниця Департаменту економічного розвитку та торгівлі Запорізької ОДА Людмила Грабчилєва. Службовиця також розповіла про державну та регіональну політику підтримки бізнесу: програми стимулювання попиту на українські товари, інвестиційні гранти для переробників та заходи енергетичної стійкості для підприємств, що працюють в умовах блекаутів.
Максим Кучеренко – заступник директора Департаменту економічного розвитку та торгівлі Запорізької ОДА, розпочав виступ із презентації Комплексної програми розвитку малого та середнього підприємництва в Запорізькій області на 2025-2027 роки. Обласна влада зменш кількість напрямків, але наповнити їх більшим змістом та обсягами фінансування, зосередившись на прямій фінансовій та інформаційно-консультативній підтримці. З бюджету вже виділено 19 млн грн на грантові програми для мікробізнесу, підтримки ВПО, ветеранів та перспективних галузей.
«Ще один важливий напрямок – це докомпенсація ставок за кредитами програми «5-7-9» до 0%. З 1 липня вже відбувається компенсація відсотків учасників програми. Намагалися встановити мінімум критеріїв: кредит до 5 мільйонів гривень та відсутність заборгованості, а фонд заробітної плати має бути не менший, ніж у попередньому періоді. Наразі 12 банків опрацювали 139 кредитних договорів у третьому кварталі, у четвертому кварталі реєстр уже опрацьовано та направлено на фінансування, додатково передбачено ще 1,3 мільйонів гривень», – розповідає Максим Кучеренко.
Ключовим інструментом інформаційної підтримки Кучеренко назвав платформу «Діалог влади та бізнесу», у межах якої цього року проведено 55 зустрічей. Влада активно залучає національні фонди та асоціації, використовує платформу «Бізнес-інфо», Telegram-канал та щомісячний бізнес-дайджест для поширення інформації про гранти та можливості підтримки.
Начальниця управління забезпечення організації повноважень регіонального відділення Фонду державного майна України у Запорізькій області Владислава Панасенко наголосила, що попри тимчасову окупацію частини регіону та близькість бойових дій, вдається регулярно та успішно проводити аукціони з оренди та приватизації державного майна.
«Кожна гривня, яка надходить до державного бюджету, це спільна робота наших спеціалістів і підприємців. Без бізнесу не буде економіки, а без економіки – України. Ми працюємо всю війну. Ми відкриті, прозорі й завжди готові допомогти, бо тільки разом зможемо відновити нашу державу», – наголосила Владислава Панасенко.
За підсумками 2024 року регіональному відділенню вдалося залучити до державного бюджету 53 мільйонів гривень, з яких 46 – надходження від приватизації та ще 7 – від оренди державного майна. На аукціони виставляли як невеликі об’єкти – склади, транспорт, окремі споруди, так і більші активи, зокрема пакети акцій підприємств.
Директорка Запорізького обласного центру зайнятості Зінаїда Бойко наголосила, що Запорізький, Миколаївський та Херсонський регіони сьогодні не просто працюють на перемогу, а демонструють приклад стійкості, здатності виживати та організовувати роботу в умовах постійної небезпеки.
У 2024 році послугами обласного центру зайнятості скористалися понад 17 тисяч осіб, з яких 5 500 були працевлаштовані. Понад 2 600 людей вирішили здобути нові професійні компетенції, що свідчить про зміну мислення та орієнтацію на адаптацію до нових реалій. Зінаїда Бойко наголосила на підтримці релокованого бізнесу: 77 підприємств уже скористалися державними компенсаційними програмами, а служба зайнятості продовжує працювати з вимушеними переселенцями та учасниками бойових дій, серед яких 2 200 осіб були працевлаштовані та близько 900 пройшли професійне навчання, а 66 ВПО відкрили власну справу.
За період роботи офісу «Зроблено в Україні», який діє на базі обласної служби зайнятості, загалом 606 підприємців отримали державну підтримку на загальну суму понад 189 млн грн, що дозволило створити понад 780 нових робочих місць.
Заступниця начальника управління з питань підприємництва та регуляторної політики Запорізької міської ради Марина Сорока підкреслила, що стійкість бізнесу в умовах війни означає не лише здатність вистояти, а й уміння відновлюватися, розвиватися, інвестувати та створювати нові робочі місця навіть у складних умовах. Саме з таким підходом держава та місцева влада формують програми підтримки підприємців.
Однією з ключових ініціатив є державна програма «Доступні кредити 5-7-9%». Держава компенсує відсоткову ставку до 1% річних за кредитами на інвестиційні цілі та до 3% річних – на фінансування оборотного капіталу. Запорізька міська рада додатково компенсує відсотки за кредитними договорами до 0% річних строком на 12 місяців. Програма користується значним попитом серед підприємців, оскільки дозволяє залучати додаткові кошти для розвитку бізнесу.
У проєкті Програми розвитку малого та середнього підприємництва на 2026-2028 роки, зазначає Марина Сорока, передбачено два нові напрями підтримки: фінансову та матеріально-технічну допомогу бізнесу на умовах конкурсного відбору за рахунок співфінансування з міжнародною організацією Group UK, а також проведення семінарів, конференцій та інших публічних подій за участю місцевих товаровиробників.
Бізнес у прифронтовому Запоріжжі: як компанії успішно адаптуються та підтримують економіку
З початку повномасштабної війни Запорізька торгово-промислова палата (ЗТПП) не припиняла діяльності та надала сотні експертиз пошкодженого майна, а також видала тисячі сертифікатів, зокрема щодо форс-мажорних обставин і походження товарів, які сьогодні є критично важливими для підприємців з усієї України. Як розповів віцепрезидент ЗТПП Андрій Куц, одним із ключових напрямків роботи є підтримка експортного потенціалу підприємств. У Запорізькій області є приклади релокованих бізнесів, які після переїзду не лише відновили роботу, а й вийшли на європейські ринки завдяки супроводу, сертифікації та консультаційній допомозі торгово-промислової палати. Це демонструє, що навіть в умовах війни бізнес може зростати та створювати робочі місця.
«Яскравий приклад стійкості – Сергій Мороз, компанія «Запорізький Зерновоз». Наш колега виїхав з Оріхова, перевіз обладнання та спеціалістів, зараз працює у Запоріжжі. Людина не лише виживає в таких обставинах, а зростає і допомагає зростати своєму колективу та тим, хто його оточує. Коли така справа робиться, звичайно, хочеться допомагати і підтримувати, – зазначає віцепрезидент Запорізької торгово-промислової палати. – Проблеми є у дуже багатьох підприємств, не тільки в Запоріжжі. Ми консультуємо та допомагаємо, і багато донорських коштів дозволяють бізнесу отримувати консультації без сплати коштів».
Директор Українського кластерного альянсу та Асоціації «Підприємств промислової автоматизації України» Олександр Юрчак зосередився на темі стійкості бізнес-спільнот та підприємницьких об’єднань, наголосивши, що в європейському та світовому контексті дедалі частіше йдеться не лише про стійкість, а про резилієнтність – здатність адаптуватися, відновлюватися й ставати сильнішими після криз. За його словами, Україна через війну фактично стала одним із лідерів у цьому напрямі, а бізнес-об’єднання прифронтових регіонів демонструють унікальний практичний досвід, який сьогодні активно вивчається та узагальнюється. Олександр Юрчак підкреслив, що саме об’єднання бізнесу та взаємна підтримка дозволяють швидко поширювати успішні практики й зберігати економічну активність навіть в умовах війни.
CEO та партнерка-співзасновниця Board International Business Community в Запоріжжі Катаріна Джавід розповіла, що спільнота існує понад шість років і налічує 81 учасника – власників бізнесу, які мають місце для обміну досвідом, навчання та підтримки один одного. Вона підкреслила, що навіть у складних умовах війни та економічних викликів члени спільноти продовжують працювати, адаптуватися та підтримувати місто, зберігаючи активність бізнесу.
«Найбільший приклад стійкості нашого району – це саме бізнес. Якщо ввечері прогулятися містом, побачите, скільки бізнесів працюють. Вони прикрашають фасади, розвішують гірлянди, щоб людям було трохи радісніше. Ті, хто працюють на генераторах, випікають, виробляють, знають, наскільки подорожчала продукція, але ми все одно продаємо по старих цінах, бо люди мають купувати і радіти життю. Бізнес, який зростає попри все, є одним із тих важелів, чому люди залишаються в регіоні», – розповідає Катаріна Джавід.
Голова громадської організації «Ділові жінки Запоріжжя» Ірина Полієктова розповіла про діяльність організації та екосистему жіночого лідерства та підприємництва «ДНК жінки». За її словами, організація протягом трьох років створила низку напрямків для підтримки жінок: від консультацій і допомоги у працевлаштуванні до навчальних програм та стартап-школи для відкриття власного бізнесу. Після першого року роботи учасниці почали прагнути залишитися в Запоріжжі, започатковувати бізнес та будувати професійну кар’єру.
Ірина Полієктова додала, що організація також формує бізнес-спільноту з жінок-підприємниць, які підтримують одна одну через навчальні та соціальні заходи: «Ця єдність і взаємна підтримка дозволяють жінкам реалізовувати себе, розвивати бізнес, підтримувати родини та зміцнювати наше Запоріжжя».
Ресторатор, СЕО закладів: Bergamot, Chayna Kava, Brand Bar Begemot, Syr&Drova, Love is coffee Дмитро Добродій розповів, що основною метою їхньої роботи є створення якісного сервісу, доступного для всіх клієнтів, а не виняткових проєктів. За його словами, компанія працює там, де важливі смаки, атмосфера та швидкість прийняття рішень. Основні принципи діяльності – чесність, ефективність і практичний досвід. Завдяки цьому, навіть у складних умовах, команда змогла побудувати стабільний бізнес, який масштабуються та приносить позитивні емоції людям, незалежно від того, чи це робота в ресторані, чи в нових проєктах.
Дмитро Добродій зазначив, що підтримка підприємців через бізнес-спільноти є важливою частиною стійкості міста. Компанія організовує заходи, де місцеві підприємці можуть презентувати свої бізнеси, обмінюватися досвідом та отримувати рекламу.
Директор хлібопекарного виробництва «Урожай», засновник мережі їдалень «Кухня» та закладу «Майстерня пончиків» та Олексій Пучков розповів про призупинення виробництва «Урожай» на невизначений час через енергоємність пекарні. Він підкреслив, що бізнес він розвивав понад 30 років, і небагато підприємств, заснованих у 1995 році, дожили до сьогодні. Підприємець зазначив, що інші його компанії – «Майстерня» та «Кухня» – продовжують працювати і розвиватися, впроваджуючи нові продукти та підтримуючи зв’язок із клієнтами, що стимулює стійкість і розвиток бізнесу.
«Підприємництво загалом – це про постійну стійкість до різних викликів: до конкурентів, до погодних умов, до взаємодії з контролюючими органами тощо. Під час війни та воєнного стану додалася нова стійкість – до нашого ворога. Я думаю, що якщо бізнеси залишаються та продовжують працювати, це свідчить про їхню гнучкість», – зазначає Олексій Пучков.
Директор ТОВ «Зелені системи» Олександр Сафронкін розповів, що компанія займається впровадженням енергетичної стійкості та незалежності підприємств у Запоріжжі, що дуже актуально у нинішній час. Підприємство встановлює сонячні електростанції та накопичувачі енергії, що дозволяє бізнесу не переривати виробництво або надання послуг під час відключень світла. Крім того, компанія має власне виробництво накопичувачів енергії українського виробництва, де вони демонструють ефективність своїх рішень: під час семигодинного відключення електрики підприємство працювало без генератора, лише на акумуляторах.
Отримана підтримка у вигляді гранту від обласної державної адміністрації дозволила компанії придбати лазерний апарат для прискорення та підвищення якості зборки накопичувачів, а також електромобіль для економії палива. Завдяки цьому підприємство не лише підвищує власну енергетичну стійкість, а й демонструє приклад для інших бізнесів у регіоні.
Директор ТОВ «Тріада ЛТД» Кирило Красносельський розповів, що підприємство є інженерно-виробничою компанією, яка спеціалізується на технологіях та роботизації зварювальних процесів. Компанія має власний конструкторський відділ, де проектують, виготовляють і впроваджують роботизовані комплекси для сучасних виробництв. Підприємство працює з 1992 року і пройшло складний шлях від простого обладнання до сучасних технологічних рішень, реалізуючи проекти у машинобудуванні, бронетехніці та аерокосмічній галузі, відповідаючи стандартам індустрії 4.0.
Компанія активно співпрацює із закладами освіти, надаючи сучасні лабораторії та обладнання для студентів безкоштовно. Там проводять лекції, семінари та практичні заняття, що дозволяє учням ознайомитися з робототехнікою та сучасними виробничими технологіями, включно з 3D-друком металевих деталей. Крім того, підприємство популяризує робототехніку серед дітей та співпрацює з дитячими студіями.
Що стосується стійкості, Кирило Красносельський наголосив, що компанія за багато років роботи змогла пережити всі кризові моменти та нестабільність в країні: «Насамперед це наш колектив – ми його підтримуємо, допомагаємо тим, хто пішов боронити Батьківщину, і завдяки цьому вистояли. Ми не пройшли всі труднощі, а й продовжуємо розширюватися, розвиватися та рухатися вперед».
Також під час обговорення виступив перший проректор «Запорізької політехніки» Сергій Шило. Він розповів, що університет є важливим елементом стійкості регіону, бо об’єднує освіту, бізнес і владу. Ключове завдання університету – бути цікавим для молоді та здатним адаптуватися до нових викликів, що виникають під час кризи або війни. Крім того, політехніка активно взаємодіє з бізнесом: завдяки сильній науковій експертизі надає консультації щодо впровадження різних інноваційних інноваційних рішень.
Автор: Андрій Вавілов, “Перший Запорізький”
Публікацію підготовлено в межах проєкту «Міжрегіональна Конференція стійкості «Незламний Південний Схід»», що є частиною проєкту «Імпульс» і реалізується ГО «Екосенс». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
