Промислове забруднення повітря в Запоріжжі – проблема складна для вирішення. Додатково до участі в громадських слуханнях, використовуйте інші інструменти впливу на владу та підприємства, пояснює Тетяна Жавжарова, голова ГО “Екосенс”
Звернення до органів влади
Це найпростіший і одночасно найважливіший для кожного містянина спосіб донести свої скарги до органів влади. Міський контакт-центр https://1580.zp.gov.ua/ приймає також звернення про сморід, дим, надзвичайні ситуації тощо.
«Екозагроза» https://ecozagroza.gov.ua/ – офіційний застосунок Міндовкілля, куди треба надсилати свої скарги на ті ж задимлення, смог заводу, сміттєзвалища, зарослі амброзії та інші загрози.
Повідомити про загрозу довкіллю можна тут https://ecozagroza.gov.ua/report Звернення перевіряються Державною екологічною інспекцією, яка маж право позапланових перевірок підприємств.
Колективні звернення
Містять листи з вимогами до органів влади різного рівня.
Щоб звернення спрацювало, прохання мають бути сформульовані максимально конкретно, а підписанти мають залишити свої контакти.
Приклад 1: Численні звернення киян із захисту від забудови району Осокорки та за створення природного парку. Боротьба триває вже 9 років, забудовники все ще не перемогли.
Приклад 2. Звернення 400 мешканців Зеленого Яру лягло в основу адвокаційної кампанії #дорогу_зеленому та призвело до відновлення дороги та перехрестя по вул. Солідарності, що в Шевченківському районі Запоріжжя. Однак боротьба тут триває.
Участь у робочих групах
Означає включення представників громадськості до робочих груп із вирішення певних питань при міській раді. Дає можливість відвідувати всі засідання та надавати пропозиції, мати право голосу при голосуванні.
Це той інструмент, яким уже скористалися досвідчена уповноважена мітингу “Маю право дихати” Тетяна Ярмохіна, а також представники вищих навчальних закладів, офіційно увійшовши до робочої групи з розробки Програми охорони довкілля щодо поетапного зниження викидів забруднюючих речовин суб’єктами господарювання м.Запоріжжя.
Секрет успіху: Учасники робочих груп від громадськості мають право надавати не лише власні пропозиції, але і передавати питання та пропозиції експертів, запрошувати до засідань колег, запрошувати для контролю народних депутатів.
Експертні зустрічі, консультації
Їх зазвичай ініціюють експерти, громадські організації. Довідавшись на сайті Запорізької міської ради чи з офіційних джерел про створення робочих груп, розробку програм, зацікавлені можуть долучитися до їх роботи з правом дорадчого голосу.
Приклад 1: Ще в березні 2023 року експерти чесько-української програми «Чисте повітря для України» відгукнулися на прохання «ЕкоКоаліції Запоріжжя» та подали зауваження та пропозиції до технічного завдання Програми потеапного зниження викидів, враховуючи світовий досвід управління якістю повітря та українське і європейське законодавство.
Частина так і не була врахована робочою групою і через півтора роки звучала на громадських слуханнях у вересні 2024 року знову, зокрема: Враховуючи високий рівень забруднення повітря не тільки автотранспортними підприємствами, але і приватними транспортними засобами, радимо звернути особливу увагу на пересувні джерела викидів… Вже зараз на етапі розробки Технічного завдання до Програми охорони довкілля щодо поетапного зниження викидів забруднюючих речовин суб’єктами господарювання м. Запоріжжя, мають бути зазначені бажані цілі: показники викидів, індикатори їх виконання та прописані етапи зниження викидів, для досягнення яких добираються Заходи п. 9. При цьому не рекомендуємо брати за основу фонові концентрації забруднюючих речовин, оскільки для промислових міст показник сильно варіюється протягом року, дня та залежно від району.
Приклад 2. Готуючись до громадських слухань щодо видачі дозволів на викиди ПРАТ “Запоріжсталь” та “Коксохім”, місцеві активісти звернулися по консультацію для аналізу документів до професійних промислових екологів із спілки “ДТКР” та запросили їх до участі в слуханнях, що дало можливість саме фахового обговорення пропозицій, які не можна було не врахувати. Експерток влучно назвали “головним тараном екологічної спільноти”.
Участь у громадських слуханнях
Громадські слухання – це колективні зустрічі громадян з посадовцями місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій, на яких обговорюються та ухвалюються пропозиції щодо вирішення актуальних проблем міста.
Їх плюси: можливість населенню висловити свої пропозиції до вирішення проблем, поставити питання відповідальним за їх вирішення.
Мінуси: ефективність громадських слухань сильно залежить від їх організатора та ведучого, його вміння модерувати дискусію, та від готовності громадян саме вносити пропозиції. Цей формат передбачає дотримання процедури та регламенту, водночас вимагає надати право висловитися всім учасникам, тож організувати їх не так просто. Далеко не всі учасники громадських слухань готові саме слухати інших, висловлювати пропозиції та вступати в діалог. Якщо слухання не модерувати якісно, учасники часто переходять на емоції, відходячи від теми обговорення.
Водночас якісна фасилітація обговорення дозволяє учасникам висловити різні, часто суперечливі думки, які мають бути занесені в протокол та проаналізовані представниками влади.
Приклад 1. Громадські слухання щодо видачі дозволів на викиди ПРАТ «Запоріжсталь» та ПРАТ «Коксохім» були результативними, мали результатом відмову Міністерством довкілля у наданні нових дозволам цим забруднювачам. Мали позитивний вплив на згуртованість громади, бо дали людям враження, що їх “почули”.
Секрет успіху 1: Підготовлені фахові пропозиції чи зауваження. Громадські активісти заздалегідь звернулися до спеціалістів з промислової екології і підготували усні та письмові обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо наданих документів, виявили неточності в описі технологічних процесів, умовчування щодо додаткових викидів тощо.
Секрет успіху 2: Толерантна модерація. Ведучий надавав слово не тільки представникам та «захисникам» підприємств, але й громадським активістам, запрошеним ними професійним промисловим екологам, експертам з екологічної безпеки, які ставили «незручні» питання.
Приклад 2. Слухання щодо Програми охорони довкілля щодо поетапного зниження викидів забруднюючих речовин суб’єктами господарювання м.Запоріжжя не призвели до поліпшення програми, зате результатом мали збільшення кількості конфліктів у громаді.
Лінія роз’єднання 1. Суперечливе визначення теми і мети слухань їх організаторами, що призвело до розколу учасників. Частина учасників, серед них екологи, представники профільних кафедр ЗНУ, НУ «Запорізька політехніка», прийшла на слухання, готуючись обговорювати тему викидів фенолу та формальдегіду, як було заявлено в розпорядженні міського голови “Про проведення громадських слухань”, розміщеному на сайті Запорізької міської ради. Відповідно, мали пропозиції щодо цієї вужчої теми. Інша частина, зокрема представники коаліції ВУС, які ініціювали слухання, почали обговорювати відповідність чи невідповідність програми технічному завданню. В результаті, обговорення та пропозиції стосувалися різних тем.
Лінія роз’єднання 2. Неготовність модератора до демократичного ведення самої процедури слухань: суб’єктивний вибір, кому надавати слово, кому ні, скільки часу триватиме виступ. Відзначимо неготовність громади слухати наукові пояснення розробника (державної установи «Інститут громадського здоров’я» ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України) про суть Програми, що спричинило іронічні коментарі щодо його відповідей, переривання, що не допустимо при демократичній процедурі слухань.
Лінія роз’єднання 3. Неготовність більшості учасників із представників громадськості надавати та чути пропозиції для поліпшення самої Програми поетапного зниження викидів, про яку йшла мова.
Зрозумілим було бажання простих людей поділитися своїми болями та висловити вимоги дихати чистим повітрям, однак ці емоції неможливо внести в резолюцію. Шаблонні пропозиції “під копірку”, підготовані нібито прихильниками Програми, не внесли конструктиву в обговорення. Надані оргкомітету письмові пропозиції не були прочитані повністю, але виставлялися на голосування, що не відповідає стандартам прозорості.
Позитивні результати слухань: органи місцевого самоврядування почули запит більш ніж 70 містян про потребу зниження викидів та їх невдоволення існуючим станом. Молоді активісти дізналися про потребу моніторингу забруднюючих речовин як бази для аналізу.
Громадська експертиза
Це саме той інструмент громадської участі, який доцільно було обрати при бажанні оцінити та покращити такий спеціалізований документ, яким є Програма поетапного зниження викидів.
Відрізняється від слухань якраз фаховістю: ініціатор громадської експертизи аналізує отримані документи та готує на їх основі експертні пропозиції. Вони подаються органу влади в письмовій формі, включають предмет та мету громадської експертизи, відомості про експертів та їх пропозиції.
Приклад: Аналіз звіту з ОВД (оцінки впливу на довкілля) від спілки Досить труїти Кривий Ріг” стосувався вузького питання, по якому громадські слухання не спрацювали https://dtkr.com.ua/analiz-zvitu-z-ovd-tov-2/
Проведення акцій, мітингів
Приклад 1. Мітинг «Програма – лайно», організований ВУС – яскравий приклад креативного молодіжного заходу, який виконав мету розвивальну, але не допоміг “внести правки до програми”.
Подібні акції добре привертають увагу і можуть використовуватися для збору підписів під зверненням, петицією тощо.
Приклад 2. Мітинг “Зберегти Екопарк Осокорки – врятувати Київ”. Мета досягнута: підтримка петиції, плюс написана заява в поліцію про порушення Водного кодексу
Починайте з малого, але дійте! Покращення якості довкілля починається із голосних і наполегливих вимог громадськості.
