Яким чином громада міста Вознесенськ на Миколаївщині застосовує екологічний підхід у відбудові, поділився директор громадської організації «Фонд розвитку міста Миколаєва» Михайло Золотухін. Чому нам треба повчитися у колег – так це співпраці з владою, яка активно залучає громадськість до процесів відновлення.
Головні виклики для Миколаївщини, по суті, так самі, як і для Запоріжжя – зруйновані інфраструктура і житло, втрата робочих місць і цілих підприємств, відтік кадрів, забруднення довкілля через військові дії. Миколаївщина ще потерпає від обстрілів, але над зеленим відновленням уже працюють активні члени громади у співпраці з місцевою владою, екоактивістами та за допомогою міжнародних партнерів.
На початку повномасштабного вторгнення рф Вознесенськ став ареною запеклих боїв, згадує Михайло Золотухін. Тоді збройні сили України за підтримки місцевих підрозділів територіальної оборони зупинили просування агресора. Проте через бойові дії та ракетні обстріли місто зазнало значних руйнувань. У Вознесенську було підірвано три мости, пошкоджено школи, дитячі садочки, міський басейн та каналізаційну насосну станцію. Постраждали більш ніж 700 приватних будинків та багатоповерхівки.
Ще навесні 2022 року замість зруйнованого мосту через малу річку Мертвовід збудували дамбу як основу дороги Миколаїв-Київ. Михайло Золотухін розповідає, що зараз, через рік після її зведення, на місці можна побачити перші ознаки екокатастрофи — фактично, застій води та болото в центрі Вознесенська. Через зниження рівня води в ріках Південний Буг та Мертвовід під загрозою опинилося їхнє біорізноманіття. Страждає і якість води в Південному Бузі, а саме вона є основою водоспоживання в навколишніх містах і селах.
Громада проводить толоку з прибирання на березі річки Південний Буг
Проте не всі екологічні проблеми принесла з собою війна, каже Михайло. І до повномасштабного вторгнення громада мала проблеми з водопостачанням та водовідведенням, забрудненням поверхневих вод хімікатами. У місті бракувало зелених насаджень, а сміттєвий полігон був заповнений на 99%.
Згадані місцеві екопроблеми разом з набутими воєнними визначили з учасниками круглих столів, які провели в рамках проєктної ініціативи «Зелене відновлення Миколаївщини», яку впроваджує ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» у Вознесенської, Бузької та Олександрівської громадах.
Донорами ініціативи 2022 -2023 роках є дві міжнародні програми. Це програма ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Данії та EPAIU, що здійснюється МФ “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Ініціатива має налагодити діалог і взаємодію громада -влада при формуванні дієвих місцевих Стратегії та пакетів місцевих рішень з відбудови які обов’язково мають зелену складову, включаючи захист довкілля та долання екологічних наслідків повномасштабної російської збройної агресії проти України.
Здійснено еко-модернізація місцевих Планів соціально -економічного розвитку сформовано пакет пропозицій еко-активістів до еко-модернізації Стратегії Вознесенської громади у форматі Стратегічної екологічної оцінки (СЕО) та пакет зелених пропозицій до Комплесної програми відновлення Вознесенської громади.
Залучення громади
Михайло Золотухін впевнений: впровадження змін у громадах найефективніше саме коли до них залучені місцеві жителі. Тому активісти Фонду за підтримки міського голови Євгенія Величко вирішили створити спеціальну групу з питань відновлення територіальної громади Вознесенська. У ії роботі взяли участь місцеві небайдужі мешканці та екоексперти.
При методичної та коуч-підтримки координаційного “Ресурсного центру зеленого відновлення”:
– Громадський аудит відповідності місцевих рішень , фокус-групи, круглі столи з у мікрорайонах та селах виявили чимало проблем, у згаданих трьох громадах.
– Формується система громадських та галузевих рад при виконавчих органах місцевої ради. Обрана Молодіжна громадська рада.
Також Фонд організував навчання для жителів громади, як краще використовувати проєктний менеджмент у відновленні та планувати зелене відновлення громади стратегічно.
Громадські обговорення викликів та шляхів зеленого відновлення Вознесенської громади
За результатами проведених заходів учасники зробили 44 екологічні пропозиції до плану і стратегії комплексного відновлення громади. Серед них, наприклад, інвентаризація всіх дерев у громаді, створення екологічної зони відпочинку для покращення екосвідомості мешканців міста, «Безпечний велорух», проєкт для покращення екологічного становища річки Мертвовід у Вознесенську.
Також у планах – проєкт із реконструкції полігону твердих побутових відходів: створення компостної станції та сміттєпереробного заводу, запровадження смітників з роздільним сортуванням відходів у всіх районах міста. Крім того, екосвідомі жителі вважають за потрібне запланувати встановлення сонячних електростанцій на комунальних підприємствах.
А поки не тільки планують, вже зараз збираються на щомісячні екотолоки з прибирання стихійних звалищ та зон відпочинку біля річки Південний Буг. Від того, наскільки активними будуть місцеві жителі, залежить успіх громади, вважає Золотухін. Саме люди знають потреби та знаходять шляхи, як їх задовольнити. «Ми здійснювали громадський аудит інструментів місцевої демократії саме в контексті участі жителів у розвитку громади, а після лютого 2022 року додався ще й волонтерський рух, належне врядування, залучення ресурсів ззовні під час відновлення громад. Вознесенськ є прикладом того, як це має відбуватися», — впевнений Михайло Золотухін.
Як вдалося налагодити ефективну співпрацю між владою та громадськістю? «Все досить просто, – ділиться Михайло Золотухін. – Так сталося, що в нас на Миколаївщині багато активістів пішли «у владу». Цей процес розпочався ще до повномасштабного вторгнення. І тепер, завдяки напрацьованому досвіду, маємо позитивні практики».
Стратегія об’єднує
Михайло Золотухін є членом робочої групи з питань відновлення Вознесенської громади, яку створили влітку 2022 року при міському голові. Робили фокус-групи, анкетування, щоб підхід у планах та стратегіях був комплексним і відповідним належному врядуванню та зеленим цілям.
Кожен з нас бажає жити в такому місці, де є доступ до чистої води та повітря, мріє споживати екологічно чисті харчові продукти та мати благоустроєні території. Тому в екологічно модернізованій Стратегії обов’язково мають бути включені ті напрямки, виконання яких позитивно вплине на навколишнє середовище у майбутньому. Це цілі захисту довкілля, поводження з ТПВ, енергоефективності, переходу на відновлювані джерела енергії.
“Стратегії — це обов’язкові для прийняття місцевими радами довготермінові плани розвитку, які розробляються, як правило, на 7-10 років. Це бачення, куди рухається громада. Проте реалізується Стратегія через щорічні плани та програми розвитку, конкретні проєкти, на які виділяються чи залучаються кошти, – зазначає експерт. – «Візія» – це не окремий документ, а один із розділів Стратегії розвитку громади, такого документу немає у державних та європейських вимогах, тож він не має відношення до публічних фінансів, тобто грошей USAID, ЄС чи держави”.
Директор ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» додає: якісні стратегія, програма комплексного відновлення, план відновлення — це ще й підстави для швидкого залучення інвестицій, отримання міжнародної та державної допомоги, планування конкретних заходів для подальшого відновлення та розвитку. А відтак — реальні можливості для українських громад брати своє майбутнє у свої руки та робити його кращим.
«Міські та обласні Стратегії розвитку, Плани відновлення, Комплексна програма відновлення – всі мають різні робочі групи, підтримані різними донорами, але створені в результаті документи мають узгоджуватися між собою та з державною стратегією та бути взаємопов’язаними. Донори хочуть працювати з тими, хто розуміє, що робить», – підкреслює експерт.
З чого почати
Із свого досвіду, експерт сформулював 5 кроків, які громади можуть зробити для того, щоб запустити в себе зелену відбудову:
Створити за ініціативою екоактивістів робочу групу. Це може бути як колаборація активістів, посадовців і депутатів, так і робоча група місцевого голови/виконкому ради/постійної депутатської комісії.
– Залучити дієві механізми демократії участі. Наприклад, молодіжну громадську раду. А ЩЕ ЯКІ?
– Провести громадську експертизу та громадські обговорення викликів та шляхів зеленого відновлення. Знайти експертів та гроші для втілення конкретних проєктів — для цього варто розглядати як міжнародних донорів, так і можливі місцеві джерела фінансування.
– Організувати навчання активістів, посадовців, депутатів зі шляхів зеленого відновлення. Зокрема, вивчати законодавство та зелені технології, наявні практики їх застосування на основі проєктного менеджменту та включати екорезультативні показники.
– Також робоча група разом з громадською радою має організувати широку участь жителів у формуванні пакета пропозицій до місцевих рішень з питань відновлення (це можуть бути місцеві стратегії, програми чи плани відновлення).
Якщо нема грошей на реалізацію потрібних проєктів у бюджеті громади, треба шукати у бюджеті ЄС. Хто хоче, той пише проєкти і знаходить кошти, вважає експерт.
«Ми просуваємо прийняття та реалізацію всього пакета рішень органами місцевого самоврядування, від стратегії до цільових та бюджетних програм. Тільки збалансувавши побажання різних груп жителів та наявні на нашій території ресурси та обмеження,, ми зможемо налагодити зелене відновлення та спрогнозувати зелене зростання громади», — підсумовує Михайло Золотухін.
Стаття підготовлена за підтримки Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадянського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії», який виконує громадська організація “Екосенс” у співпраці з ГО “Дивосвіт” та ГО “Національна платформа стійкості та згуртованості”.
Фото надано ГО “Фонд розвитку Миколаєва”
