Чого бізнес Запоріжжя сьогодні потребує з боку влади, як ефективно комунікувати, щоб почути одне одного, як співпрацювати задля досягнення власних цілей та вирішення загальних завдань, як спільними зусиллями зробити Запоріжжя комфортнішим, сучаснішим та кращим містом для життя? Бізнес-спільнота Запоріжжя зібралася на дискусію «Відновлення Запоріжжя очима запорізького бізнесу: виклики, можливості та першочергові заходи».
Круглий стіл організувала Рада відновлення Запоріжжя – спілка представників громадських організацій, науковців та підприємців, волонтерів, активних містян, об’єднаних з метою сприяння стійкості та післявоєнному відновленню Запоріжжя.
У Запорізькій торгово-промисловій палаті зібралися більше 30 керівників запорізьких малих і середніх підприємств, громадських організацій та асоціацій, які не тільки знаходять сили та можливості працювати за 50 км від фронту, але й думають про майбутнє свого міста.
«Хоча ракети ще прилітають у місто, міська влада почала працювати над Планом відновлення. Важливо, щоб у майбутньому документі була врахована думка та бачення підприємців Запоріжжя як однієї з найактивніших категорій населення, що може впливати на владу, контролювати її дії та формувати порядок денний відбудови, – зазначила Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс», координаторка Ради відновлення. – Європейський Союз, який підтримує Україну протягом війни та готовий вкладати кошти у післявоєнну відбудову, постійно підкреслює, що економічне відновлення нашої держави має бути зеленим, відповідати цілям Green Deal. І базуватися не лише на принципі “build back better” (відбудувати краще, ніж було), а й “build back greener” (відбудувати екологічніше).
Що не так з владою? Думка населення
Згуртувавшись у Раду відновлення, активні запоріжці вже замовили соціологічне дослідження про наслідки війни для регіону, виклики та пріоритети відновлення, яке проведено в Запоріжжі протягом липня-серпня 2023 року соціологічною агенцією «Інфо Сапієнс» (м. Київ). Основні висновки дослідження представив член Ради відновлення Запоріжжя, професор НУ «Запорізька політехніка» Дмитро Арабаджиєв.
«Наша сьогоднішня зустріч покликана сприяти комунікації бізнесу, громадськості та влади щодо наповнення Плану відновлення, – зазначив Арабаджиєв. – Одним з ризиків вдалої відбудови респонденти вказували монополію влади на прийняття рішень. Не менш небезпечним чинником є корупція, про яку говорили представники бізнес-спільноти».
Кримінальні корупційні схеми з відмивання коштів на великих проєктах турбують переважну кількість опитаних, які наполягають на необхідності контролю над владою з боку громадськості.
Повні результати соцопитувань>>
Втім, влада продемонструвала свою відкритість та готовність до діалогу, відкрито долучившись до обговорення без офіціозу та телекамер.
Поспілкуватись з підприємцями прийшли заступник голови Запорізької ОВА Євген Мироненко, заступник міського голови Запоріжжя Андрій П’ятницький, президент ЗОСППр “Потенціал”, ЗОФР Олександр Головко, депутат Запорізької міської ради Геннадій Наумов та інші представники влади.
Підприємці – наповнюють бюджет
Заступник міського голови Запоріжжя Андрій П’ятницький висловив слова вдячності представникам малого та середнього бізнесу за внесок у бюджет міста, який на 70% формується за рахунок ПДФО, 18% складає єдиний податок, інші місцеві податки та збори додають у скарбничку міста 24%. Тож фактично місто існує та має можливості розвитку завдяки жителям, які працюють та наповнюють бюджет, мають робочі місця та зайняті на місцевих підприємствах.
«Ми постійно живемо в ситуації, яку неможливо передбачити, – сказав Андрій П’ятницький. – Але питання відбудови сьогодні дуже важливе. Наш План відбудови буде частиною Стратегії регіонального розвитку України, яка буде складатися з проєктів різних областей. Вони мають узгоджуватися в цілому вже у рамках європейського законодавства та бачення розвитку».
І сьогодні, за словами одного з керівників міста, влада, бізнес та громадськість не просто вимушені співіснувати, а повинні допомагати одне одному. Він зазначив, що уявлення про роль підприємців змінюється.
«Якщо раніше ми називали Запоріжжя промисловим містом, то зараз ситуація зазнала змін, – висловив думку Андрій П’ятницький. – Через руйнацію підприємств росіянами, нестачу енергоресурсів й інші чинники великий бізнес Запоріжжя став лише частиною загалу підприємців. Сьогодні більшою мірою саме завдяки внескам представників середнього та малого бізнесу наповнюється бюджет. І цей середній клас, активні запоріжці дійсно повинні знати про діяльність влади і впливати на рішення, що приймаються у місті».
Енергетика та екологія як проблеми заводів
«На перший план із проблем сьогодні виходить енергетика, – продовжив аналізувати виклики війни президент ЗОСППР «Потенціал» Олександр Головко. – Центральна влада, на жаль, погано розуміє, що не регулюючи ситуацію, заганяє в глухий кут промисловість».
Він навів приклад складної ситуації на АТ «Запорізький завод феросплавів». Підприємство має ризики зупинки та втрати 2500 робочих місць, вже зараз там через високу ціну електроенергії спостерігається тенденція зниження заробітної плати, а це не тільки податки, але й можливість співробітників купувати товари та послуги у місцевого ж бізнесу. І схожа ситуація спостерігається на багатьох промпідприємствах Запоріжжя. ЗОСППР «Потенціал» звернувся з пропозиціями щодо пільг в оплаті електроенергії до Кабінету міністрів України, відповіді немає, але робота продовжується.
«Останнім часом ми чуємо: Запоріжжя – депресивна територія. Ми робимо все для того, щоб довести, що це на так, – акцентував Олександр Головко. – З підготовки кадрів ми обійшли Дніпропетровську, Миколаївську та навіть Львівську області. Створюємо свій Центр компетенцій, реформуємо професійну освіту».
Представники бізнес-спільноти на зустрічі висловили щодо промпідприємств свою думку.
«Нам потрібні енергоефективні та сучасні заводи, а не ті підприємства-смердючки, які існують, – сказав Геннадій Дубов, директор компанії «Гранік». – Заводи повинні бути модернізованими та екологічно чистими або бути закриті».
Олександр Головко зазначив, що існує пропозиція винесення, наприклад, того ж Феросплавного заводу за межі міста. Що стосується екологічного навантаження від промгігантів, треба визначити конкретного винуватця забруднення, інакше програми зменшення викидів будуть неефективними, – вважає керівник «Потенціалу».
Про діяльність, орієнтовану на підтримку бізнес-спільноти під час повномасштабних військових дій, розповів віце-президент Торгово-промислової палати Андрій Куц.
«Зараз актуальним стало засвідчення форс-мажорних обставин, що пов’язані з ворожими обстрілами, видача сертифікатів про форс-мажори, сертифікація походження та експертиза саме тих наслідків, які бізнес отримав від прильотів ворожих ракет, – розповів представник Палати. Також допомагають підприємцям із експортом товарів, логістикою міжнародних контрактів. Плануючи післявоєнне відновлення, ЗТПП планує разом із Кластером ІАМ розробку концепції індустріального парку для розвитку високотехнологічних підприємств.
Спільний бренд
Голова Бізнес-союзу «Порада» Олена Єрьоменко розповіла про новий етап маркетингового проєкту із просування запорізької продукції до споживачів через брендування «Зроблено в Запоріжжі». Логотип, що позначає місцевого виробника, планується розмістити на сайтах підприємств і підприємців, полицях мережевих рітейлерів, дверях кафе та магазинів, які реалізують продукцію місцевого виробництва. Після проведення соціальної рекламної кампанії «торговельного патріотизму» в Бізнес-союзі впевнені в зростанні зацікавленості з боку покупців, розуміння необхідності взаємної підтримки та пожвавлення ділової активності в місті. А це шлях до зростання прибутків, заробітних плат працівників, відрахувань до місцевого бюджету.
«Ще до повномасштабної війни більше 70% жителів працювали в малому та середньому бізнесі, а надходження від нього складали левову долю доходів бюджету, більше половини всіх надходжень, – нагадала Олена Єрьоменко. – І якщо не буде довіри до влади, внутрішній інвестор не надасть кошти на відновлення. А зовнішній не прийде, бо моніторить інвестиційний клімат у місті».
Що заважає розвитку бізнесу
Сьогодні підприємці Запоріжжі проходять кола пекла при підключенні до мереж «Запоріжжяобленерго», КП «Водоканал», й т.ін., відзначили присутні на засіданні.
«Ми повинні розробити Дорожню карту щодо підключень, запросивши депутатів міськради, – запропонувала Олена Єрьоменко. – Монополісти теж повинні виконувати завдання громади».
Підприємці Запоріжжя акцентували також на проблемах, які мають через астрономічні рахунки за теплову енергію від Концерну «МТМ», у тому числі за приміщення, де взагалі немає батарей опалення. І принципово це болюче питання так і не вдалося вирішити, адже воно знаходиться в компетенції центральних органів влади. Але й місцеві керівники додають «свої забаганки», кажуть підприємці. Керівник компанії «Гранік» також розповів про перешкоди, які має його бізнес з вивезення та переробки відходів у Запоріжжі.
«Я бачу, що існують певні проблеми в комунікації між бізнесом, суспільством і владою, – каже депутат Запорізької міськради Геннадій Наумов. – Вважаю, що на такі засідання варто запрошувати голів депутатських фракцій, звертатися до депутатів в округах. Надавати свої пропозиції щодо вирішення питань, які вас турбують, депутатським комісіям за напрямками. Дійсно, сьогодні підприємці мають суттєвий внесок у формування бюджету. І влада має ефективно співпрацювати з бізнесом».
«Важливо, щоб малі підприємства розвивалися, і мали місце, де це робити, – висловив своє бачення майбутнього Кирило Красносельський, керівник ТОВ «ТРІАДА ЛТД КО». – Нові та сучасні індустріальні парки інші міста України збудували буквально за рік: мовляв, приходьте, працюйте, сплачуйте у нас податки. Для мене, як і для багатьох підприємців, важливо працювати в сучасних умовах. Не принципово, яку форму матиме цей майданчик, але я виробник, мені потрібно, щоб я заїхав та почав працювати, не замислюючись над підключенням електроенергії, води та іншого. У Запоріжжі такого геть немає».
Умови для життя та відпочинку
Окрім робочих місць та зарплат, людям потрібні комфортні умови для відпочинку та повсякденного життя. І це ще один виклик для післявоєнного відновлення Запоріжжя. Так, Запоріжжю потрібні парки, сквери, молодіжні центри для проведення вільного часу. Згадали про проблеми благоустрою, занедбаний центральний парк «Дубовий Гай».
«Вважаю, такі проєкти треба розробляти з залученням громадськості на грантові кошти, а не бюджетні чи державні, – висловив пропозицію Кирило Красносельський. – На жаль, ми бачимо, що стан економіки не дасть нам вирішити всі питання, які того потребують. Питання влади зробити так, щоб залучити інвестиції, а контроль витрат коштів повинен контролюватись громадськістю».
«Нашим дітям треба ходити до шкіл, розважатися, відпочивати. Тому люди, які поїхали або релокували свій бізнес, й вибирають більш комфортні міста України. Коли ми їдемо відпочивати з Запоріжжя до Дніпра, це неправильно. Жителі міста потребують розвиненої інфраструктури та заслуговують на неї. Навести лад, наприклад, поруч з житловими будинками зовсім не дорого», додає Олексій Пучков, керівник ТОВ «Урожай». Біля своїх підприємств він саме так і робить, створюючи гарні та затишні куточки.
«Наші проблеми були й до 24 лютого 2023 року. Я спілкуюсь з багатьма туристами, яких вивожу з міста на відпочинок. Хоч я цим і заробляю, мені не подобається, що людям ніде відпочити в Запоріжжі, – зазначив Олександр Щербаков, туроператор «Веста Тревел». – Тепер до проблем у минулому додалися ще й проблеми воєнного стану. Представники влади кажуть – давайте нам конкретику, будемо вирішувати. Я впевнений, що це неправильно. Влада повинна працювати на громадян і на бізнес щодня без додаткових заходів з нашого боку. Ми не повинні шукати чиновників, щоб вирішити якісь питання. Тому конкретна пропозиція до представників влади: просто працюйте в рамках закону як сервіс для громадян і бізнесу».
Патріотизм гуртує
Не дивлячись на проблеми, запорізький бізнес – живий приклад патріотизму, про допомогу Силам оборони України як потребу говорили багато підприємців.
«Ми залишились у місті, тому що ми запоріжці, нам треба тримати та підіймати наше місто, – констатував Олексій Пучков, керівник ТОВ «Урожай». – Ми допомагаємо, волонтеримо, робимо, що можемо».
«Наше місто – це наше минуле, сьогодення, і віримо, наше майбутнє, – зазначила представниця ТМ «Козацька ферма». – Ми годуємо не тільки Запорізьку, але й сусідні області та знаємо: не можна здаватися! Практично ніхто з наших співробітників не поїхав, ми всі залишилися в Запоріжжі. Наші хлопці стоять щодня на передовій, щоб ми жили відносно спокійно. Ми тут для того, щоб забезпечувати тил».
У свою чергу, заступник голови Запорізької ОДА Євген Мироненко висловив свою точку зору на непорозуміння між бізнесом і владою.
«У нас були акції “Гроші для ЗСУ”, а не на бруківку чи на парки. Але ці ж питання можна вирішити не за рахунок місцевого бюджету. Можна за рахунок бізнесу, – впевнений Євген Мироненко. – Ви ж самі говорили про парки. Звісно, підприємець хоче для себе там зробити якусь зону. Вважаю, це питання бажання та розуміння. Гроші в країні є. Я не згоден, що ми не можемо індустріальні парки зробити. Можемо. Є інструменти, які надає держава через Міністерство економіки в тому числі. Я хотів би, щоб ви ними користувалися. Ми, як представники держави на місцях, готові лобіювати ваші інтереси».
«Бізнес був підкошений пандемією, війною, але вистояв, зміцнів, – висловила своє бачення ситуації директорка Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОДА Людмила Грабчилєва. – Щодо подальшого відновлення. Ми маємо наразі не просто готуватися, а вже робити пропозиції, заходи, писати проєкти. До Стратегії регіонального розвитку України ми вже підготували кілька пропозицій стосовно бізнесу. Як частково окупована зона, прифронтова, ми повинні мати преференції. Наші пропозиції, підготовлені спільно з Радою підприємців, були опрацьовані та направлені до центральних органів влади. Сподіваюсь, нас почують».
Вийшла відверта та не дуже легка розмова, більше двох годин представники влади відповідали на питання представників бізнес-спільноти Запоріжжя та вислуховували різні думки. І не пішли з засідання через декілька хвилин після виступу, як часто буває, а залишились впродовж усього засідання круглого столу. Тож зустріч була потрібна не тільки підприємцям і громадськості, але й владі.
Переживши кожний свій досвід, ми зрозуміли, що просто не буде. Багато чого накопичилося за цей час, а спілкування було явно не достатньо. Але маємо головне: розуміння, що ми, запоріжці, навіть у прифронтовому місті віримо в майбутнє. Знаємо, що подолаємо складнощі. Особливо якщо зможемо згуртуватися та знайти основу для порозуміння, і тоді цей шлях буде простішим. А загальна платформа у нас є: віра в відновлене Запоріжжя.
Статтю підготовано в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадянського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії», який виконує громадська організація “Екосенс” у співпраці з ГО “Дивосвіт” та ГО “Національна платформа стійкості та згуртованості” завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.
ВІДЕОпідсумки з круглого столу “Відновлення Запоріжжя очима запорізького бізнесу”
