Громадські організації і благодійні фонди можуть реалізовувати схожі ініціативи, співпрацювати з міжнародними партнерами, залучати гранти, працювати з волонтерами та допомагати громадам. Саме через це їх часто плутають. Проте їхня діяльність має різну мету і різні правила використання коштів. Розбираємося.
У чому головна різниця?
Коли ми чуємо про організацію, яка допомагає людям, реалізує соціальні проєкти або збирає кошти, часто автоматично називаємо її благодійним фондом. Насправді в Україні працюють і благодійні фонди, і громадські організації.
«Відмінність між благодійним фондом і громадською організацією полягає насамперед у їхній меті діяльності. Благодійний фонд створюється, щоб надавати допомогу тим, хто її потребує, тоді як громадська організація працює над вирішенням суспільних проблем: реалізує освітні, екологічні, правозахисні та інші проєкти, спрямовані на довгострокові зміни», – пояснює фінансова менеджерка ГО «Екосенс» Олена Шепель.
Якщо пояснити максимально просто, то благодійний фонд створюють насамперед для того, щоб залучати ресурси та передавати допомогу тим, хто її потребує. Це може бути фінансова підтримка, закупівля обладнання, ліків, транспорту чи інших необхідних речей для конкретних людей, наприклад військових або установ.
Наприклад, Запорізький благодійний фонд «Єврейський общинний центр «Мазаль Тов» надає гуманітарну та соціальну допомогу, включаючи будівельні матеріали для ремонту.
Громадська організація має метою вирішення певної суспільної проблеми. Це може бути захист прав дітей, прав людини або національних меншин, розвиток громад чи розвиток спорту, захист довкілля, освіта, робота з молоддю, антикорупція та багато іншого. Цілі організації прописують у Статуті.
Наприклад, запорізька громадська організація «Екосенс» створена з метою впровадження екологічного способу життя в Україні. Що включає питання зеленого відновлення, кліматичної адаптації та сталого розвитку громад. Організація проводить дослідження, реалізує екологічні й освітні проєкти, а також долучається до розробки стратегічних рішень разом із громадами, науковцями та органами влади.
Благодійні фонди та громадські організації не конкурують між собою. Навпаки, вони часто доповнюють одне одного. Саме тому обидві форми діяльності є однаково важливими.
Звідки громадські організації беруть гроші?
І громадські організації, і благодійні фонди в Україні не отримують автоматичного фінансування від держави лише через свій статус. Найчастіше їхню діяльність через гранти підтримують національні і міжнародні донори (які самі можуть бути благодійними фондами, як-от Міжнародний фонд “Відродження” чи Фонд “Східна Європа”), посольства і міністерства різних країн в рамках міжнародної співпраці (наприклад, Велика Британія, Швеція, Нідерланди, Німеччина), а також соціально відповідальний бізнес, партнерські проєкти.
Фінансування завжди отримують на конкурсній основі, через підготовку проєктних пропозицій, які можуть бути прийняті чи відхилені. Основне місце для пошуку гратових можливостей – портал Гурт gurt.org.ua/, пояснює менеджерка.
Благодійні фонди часто можуть отримувати благодійні або членські внески, якщо це передбачено статутом.
Куди ідуть гроші?
Олена Шепель зауважує, що є ще один важливий момент, про який знають не всі. Гроші, якими оперують ГО та БФ, – це не особисті кошти керівника чи команди. Вони можуть бути використані лише на ті цілі, заради яких була створена організація, які прописані у Статуті організації.
Водночас отримане фінансування не можна використовувати довільно. Кожна організація працює відповідно до свого статуту, який визначає її мету та напрями діяльності. Якщо кошти надійшли в межах грантового проєкту, вони можуть бути витрачені лише на ті завдання, які передбачені бюджетом і умовами грантодавця.
Саме тому організація не може переказати кошти на інший проєкт або використати їх на потреби, не пов’язані зі статутною діяльністю, навіть якщо вони також є важливими.
Для благодійних фондів законодавство встановлює ще одну особливість: більшість зібраних коштів має спрямовуватися на благодійну допомогу, а адміністративні витрати обмежені. Для громадських організацій такого обмеження немає, однак вони так само зобов’язані використовувати фінансування відповідно до свого статуту.
“Кожна гривня витрат має бути підтверджена документами, відображена в бухгалтерському обліку та використана відповідно до законодавства й умов фінансування. За цим стежать не лише податкові органи, а й донори, аудитори та державні контролюючі органи”, – пояснює Олена.
Також всі великі організації і фонди оприлюднюють публічні річні звіти із фінансовою та описовою частиною про свою діяльність.
Всі працюють безкоштовно?
Поширений стереотип стосується людей, які працюють у громадському секторі. Часто можна почути, що всі вони є волонтерами й працюють безкоштовно. Насправді волонтери допомагають багатьом організаціям, однак за більшістю проєктів стоять професійні команди. Менеджери, аналітики, комунікаційники, бухгалтери, юристи та інші фахівці відповідають за планування, реалізацію проєктів, фінансову звітність і щоденну роботу організації. Тому частина грантового фінансування може передбачати оплату праці команди, яка відповідає за реалізацію проєкту.
При цьому і благодійні фонди, і громадські організації працюють як повноцінні організації: мають працівників, виплачують заробітну плату, орендують офіси, сплачують податки та ведуть бухгалтерський облік.
Тож коли ви бачите, що громадська організація чи благодійний фонд реалізує проєкт, знайте: за кожною закупівлею, виплатою чи заходом стоїть не лише бажання допомогти, а й велика відповідальність за правильне та прозоре використання кожної отриманої гривні.
Матеріал підготовлено ГО «Екосенс» в рамках проєкту «Імпульс для екосенсу: розвиток громадської аналітики зеленого відновлення Південного Сходу України», у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
