У 2025 році громадська організація “Екосенс” спільно з партнерами виконала дослідження щодо розвитку території парків і скверів міста Запоріжжя.
Результати опитувань продемонстрували базовий зріз потреб і очікувань мешканців щодо розвитку зеленої інфраструктури міста і були використані робочою групою під час розробки міської Програми «Основні засади організації та впорядкування територій парків і скверів «ПРИРОДА-КУЛЬТУРА-ДОЗВІЛЛЯ», у якому парки і сквери визнано важливою складовою інфраструктури міста Запоріжжя, необхідною для гармонійного розвитку за умови збереження та збільшення природних ресурсів.
Разом із цим, у ІІІ розділі проєкту цієї Програми декларують зміни вимог містян до функціонального використання територій парків і скверів: “…З місць прогулянок і тихого відпочинку з кожним роком парки і великі сквери все більше перетворюються в місця розваг, проведення масових заходів, спортивних ігор…”
Такі концептуальні підходи до реконструкції парків і скверів Запоріжжя матимуть вплив на архітектурні рішення та проєкти реконструкції або відновлення, а також можуть спричини супротив та невдоволення серед містян. Соціальні конфлікти, що мали місце в крайні роки під час реконструкції скверів на пр. Металургів ім. Сацького, скверу на вул. Бочарова, скверу на пр. Приймаченко, парку Тарасова, скверу ім. Гутника-Залужного підтверджують соціальну чутливість цього питання та необхідність врахування потреб та очікувань містян під час ремонтів або відновлення парків та скверів міста.
Основна мета нашого опитування громадської думки в 2026 році – виявити потреби та очікування містян Запоріжжя щодо функціонального використання парків і скверів, їх бачення пріоритетів реконструкції та озеленення.
У фокусі нашого дослідження у 2026 році – думки містян про соціальну роль парків і скверів міста Запоріжжя та бачення функціонального використання зеленої інфраструктури у нових реаліях міста.
Врахування думок і потреб громади допоможе попередити можливі соціальні конфлікти та мінімізувати ризики прийняття управлінських рішень під час планування та управління зеленою інфраструктурою міста.
Наведені у цьому звіті висновки будуть корисними представникам органів місцевого самоврядування, працівникам профільних комунальних підприємств та відділів благоустрою, донорським та партнерським організаціям, котрі зацікавлені у проєктах розбудови та відновлення зеленої мережі міста Запоріжжя. Дослідження дає можливість краще зрозуміти стабільні запити громади та виокремити ситуаційні потреби, які змінилися.
Соціально-демографічний профіль респондентів
У межах опитування громадської думки щодо парків і скверів Запоріжжя у 2026 році було зібрано 1230 заповнених анкет, що суттєво перевищує мінімально необхідний обсяг вибірки. Зібрана кількість анкет дозволяє отримати розширене уявлення про громадські оцінки та очікування містян щодо зеленої інфраструктури, а саме зріз громадської думки активних мешканців Запоріжжя.
Результати показують, що основну частину учасників опитування склали жінки середнього віку, які проживають у найбільш населених районах міста, тобто саме ті групи, для яких питання парків і скверів є найбільш практично важливими в умовах воєнного Запоріжжя.
У соціально-демографічній структурі вибірки опитування 2026 року чітко простежується домінування жінок (83,7%), тоді як чоловіки становлять лише 16,3%. Такий дисбаланс є типовим для онлайн-опитувань, особливо на теми міського середовища, оскільки жінки частіше беруть участь у громадських ініціативах та більш чутливі до питань комфорту, безпеки та доступності публічних просторів у повсякденному житті.
За віком найбільш активними стали респонденти середнього працездатного віку. Основу вибірки сформували групи 36-45 років (34%) та 46-60 років (30,5%), які разом становлять 65% усіх відповідей. Саме представники цих вікових категорій найбільше залучені до міського життя, поєднують роботу, сімейні обов’язки та регулярно користуються парками як просторами для прогулянок і психологічного відновлення. Молодь груп до 18 (3,6%) та 18–25 років (7,1%) представлена меншою мірою, як і частка людей 60+ , яка становить 8,2%, що може пояснюватися в першому випадку нерелевантністю каналів комунікації саме для цієї вікової групи.Хоча молодь активна в соцмережах, вона ігнорує “офіційні” сторінки міськради навіть у тих застосунках, якими часто користується (соціальна мережа “Інстаграм”, месенджер “Телеграм”). Також молодь часто сприймає парки як “транзитні зони”, а не як об’єкт інфраструктури, на який вони можуть вплинути. Опитування може здаватись їм “дорослою бюрократією”, яка не змінить їхнє життя тут і зараз. А що стосується людей похилого віку (60+), багато представників цієї групи досі мають обмежені навички користування смартфоном. Можемо припустити, що заповнення онлайн-форми може бути технічно складним для них або викликати недовіру (побоювання щодо шахрайства чи збору даних).
Територіальний розподіл
Територіально найбільше респондентів проживають у Шевченківському (31,3%) та Космічному (20,1%) районах – разом вони становлять половину вибірки. Далі йдуть Олександрівський (12,5%) та Вознесенівський (11,1%) райони. Найменше відповідей отримано із Заводського району (6,2%), такий розподіл певною мірою відповідає розселенню мешканців міста по районам. Також зафіксовано незначну частку респондентів, які проживають у передмісті або поза межами Запоріжжя, що відображає їх включеність у міські процеси.
Доступність паркової інфраструктури
Оцінка пішої доступності парків і скверів показує, що для переважної більшості мешканців Запоріжжя зелена зона розташована відносно близько. Так, 33,1% респондентів мають парк чи сквер у межах 5 хвилин ходи, а ще 33,3% – у межах 5-15 хвилин. Тобто близько двох третин опитаних мають доступ до зелених зон у комфортному пішохідному радіусі, що створює сприятливі умови для регулярного використання парків.
Разом із тим, 19,1% мешканців змушені йти до найближчої зеленої зони понад 15 хвилин, а 14,5% взагалі не мають парку чи скверу у пішій доступності. Ми бачимо територіальну диспропорцію розташування паркової інфраструктури, що в свою чергу актуалізує потребу в додатковому аудиті та можливу потребу у розширенні мережі скверів у районах із низьким рівнем озеленення.
Відвідування міських парків та скверів для запоріжців залишається важливим елементом повсякденних практик. Значна частина містян продовжують регулярно користуватися зеленими зонами як простором відпочинку, прогулянок і психологічного відновлення, адже частота відвідування парків демонструє досить високий рівень залученості. Найбільша частка респондентів зазначила, що відвідує парки кілька разів на місяць (31,5%) або кілька разів на тиждень (27,7%). Разом ці категорії охоплюють майже 60% опитаних, що дозволяє говорити про систематичне використання паркової інфраструктури більшою частиною містян.
Водночас майже третина опитаних демонструє низьку інтенсивність відвідувань: 17,1% респондентів приходять у парки лише кілька разів на рік, а 10,2% практично не користуються ними. Цей може свідчити про наявність бар’єрів, які стають на заваді у відвідуванні зелених зон. Таким бар’єром може виступати територіальна віддаленість парків, що підтверджується співвідношенням відповідей між показниками пішої доступності та частоти відвідувань. Зокрема, серед респондентів, які зазначили, що не мають парку або скверу у пішій доступності (до 15 хвилин), найчастіше фіксуються відповіді про рідкі відвідування: переважають варіанти “Кілька разів на рік” (65 відповідей) та “Кілька разів на місяць” (51 відповідь). Натомість серед респондентів, які мають парк або сквер у межах до 5 хвилин пішої ходи, спостерігається протилежна картина: домінують відповіді про високу частоту відвідувань, зокрема “Кілька разів на тиждень” (138 відповідей) та “Щодня” (106 відповідей). Отже, близьке розташування зелених зон формує стійку практику регулярного користування ними, часто перетворюючи парк або сквер на частину повсякденного маршруту та звичного місця відпочинку.
Функціональне значення парків для мешканців
Результати опитування демонструють, що міські парки та сквери для мешканців Запоріжжя виконують передусім базову рекреаційну та відновлювальну функцію, адже найчастіше респонденти зазначали, що відвідують зелені зони для спокійних прогулянок і відпочинку: цей варіант обрали 72,2% опитаних та задля психологічного відновлення – 47,15%. Такий показник є очікуваним і свідчить про те, що парки залишаються одним із небагатьох доступних просторів для відновлення фізичних і психологічних ресурсів у міському середовищі, яке перебуває у стані постійної напруги.
Важливою функцією парків є також соціальна взаємодія. Понад третини респондентів обирає парки як простір для спілкування, 37,6% вказали, що приходять у парки для зустрічей з друзями та знайомими. Це дозволяє розглядати зелені зони не лише як місця індивідуального відпочинку, а і як простори підтримки соціальних зв’язків, що в умовах війни є суттєвим ресурсом психологічної стійкості громади.
Окремо варто відзначити значну частку відповідей, пов’язаних із сімейним дозвіллям: 32,9% респондентів зазначили, що відвідують парки задля дитячих майданчиків або атракціонів. Парки продовжують виконувати роль важливої інфраструктури для дітей і батьків, забезпечуючи можливість хоча б частково підтримувати звичні практики дитячого дозвілля навіть у кризових умовах.
Серед “Інших” варіантів відповідей, було виявлено інструментальне, утилітарне використання парків. Частина мешканців використовує парки як частину щоденних маршрутів або транзитний коридор. Респонденти неодноразово зазначали, що проходять через парк “по дорозі на роботу”, “на зупинку”, “до магазину”, “на ринок”. Також у відповідях простежується важливий мотив, пов’язаний із потребою у чистому повітрі та контакті з природою. Коментарі на кшталт “просто подихати чистим повітрям у брудному місті” вказують, що для частини мешканців зелена зона є простором екологічної компенсації, тобто способом хоча б тимчасово вийти за умовні межі індустріального і забрудненого міського середовища. Окремі відкриті відповіді містять чітко виражений психологічний і навіть екзистенційний вимір взаємодії з парками. Респонденти прямо зазначають, що природа “лікує душевний стан”, допомагає “щоб психіка не травмувалася”, або згадують практики на кшталт “молюсь за місто”. Такі формулювання підкреслюють, що зелені простори в умовах війни можуть виконувати функцію емоційного захисту, стабілізації та пошуку внутрішньої рівноваги.
Загалом парки і сквери Запоріжжя мають багатофункціональне значення. Вони одночасно виступають просторами відпочинку, соціальних контактів, сімейного дозвілля, психологічного відновлення та транзитного пересування. При цьому війна суттєво посилює роль парків як доступного середовища підтримки психоемоційної стійкості.
Суспільний запит на розвиток зелених зон
У Запоріжжі сформувався стійкий і виражений суспільний запит на розвиток зеленої інфраструктури навіть в умовах війни. Переважна більшість респондентів підтримує ідею створення нових парків та скверів, однак оцінка терміновості цього процесу виявилася неоднорідною та залежить від індивідуального сприйняття воєнного контексту і бюджетних пріоритетів.
На запитання про необхідність створення нових парків і скверів 92,8% опитаних дали загально позитивну відповідь у різних формулюваннях та за різних умов. Серед них 36,4% респондентів зазначили, що нові парки потрібні, але реалізацію слід відкласти до завершення війни. Запоріжці визнають важливість розвитку зелених зон, однак водночас сприймають війну як фактор, що обмежує можливості для масштабних урбаністичних змін.
Водночас суттєва частина опитаних висловлює більш рішучу позицію: 21% вважають, що створення нових парків потрібне вже сьогодні, а ще 35,4% загалом підтримують ідею без додаткових уточнень. Сукупно ці відповіді формують майже 56% респондентів, які фактично демонструють підтримку кожного другого містянина розвитку зеленої інфраструктури навіть у поточних умовах. Це може бути пов’язано з тим, що в ситуації постійного стресу та невизначеності зелені простори сприймаються не як другорядна складова благоустрою, а як важливий ресурс фізичного і психологічного відновлення.
Частка респондентів, які не бачать потреби у створенні нових зелених зон, є порівняно незначною. Лише 5,7% вважають, що парків і скверів достатньо, а сукупно негативні позиції (“Ні та “Передати під забудову”) становлять лише 1,4%. Особливо показовим є те, що підтримка ідеї забудови зелених зон практично відсутня (0,3%). Це свідчить про високий рівень ціннісного сприйняття зелених територій як суспільного ресурсу та про слабку підтримку урбаністичних сценаріїв, які передбачають скорочення зеленої інфраструктури міста.
Джерела фінансування реконструкції
Відповіді респондентів на питання щодо фінансування реконструкції парків і скверів під час війни демонструють, що більшість опитаних позитивно оцінюють доцільність таких витрат: 46,9% прямо підтримують виділення коштів на реконструкцію під час війни. Майже половина містян розглядає парки як важливу частину життєзабезпечення міста навіть у кризовий період.
Ще 34,6% підтримують реконструкцію за умови, що фінансування не буде здійснюватися з міського бюджету. Така позиція відображає прагнення до компромісу: мешканці визнають потребу у підтримці зелених зон, але водночас очікують, що міські ресурси в умовах війни мають бути спрямовані насамперед на критичні сфери, а розвиток парків може реалізовуватися за рахунок донорських програм або альтернативних джерел фінансування.
Водночас майже п’ята частина респондентів (18,5%) виступають проти виділення коштів на реконструкцію парків під час війни. Ця частка є помітною і свідчить про наявність групи населення, для якої воєнний контекст визначає жорстку систему пріоритетів, де витрати на благоустрій сприймаються як недоречні.
Загалом ми бачимо, що у Запоріжжі існує високий рівень підтримки розвитку паркової мережі. При цьому громадська думка формується у двох ключових напрямках:
- Парки визнаються важливими для життя міста і психологічної стійкості мешканців.
- Значна частина респондентів очікує, що такі ініціативи мають реалізовуватися обережно, із врахуванням воєнних ризиків і певних бюджетних обмежень.
Пріоритети благоустрою та реконструкції
В процесі дослідження було виявлено, що мешканці Запоріжжя очікують від реконструкції парків насамперед покращення природного середовища та базової функціональності, а не декоративних або суто дизайнерських рішень. Домінуючим пріоритетом стало озеленення та висадка рослин – цей варіант обрали 68,2% респондентів. Такий показник чітко вказує, що для містян ключовою цінністю парків є саме їх природна складова, до якої входять дерева, тінь, зелень, чисте повітря. Запоріжці прагнуть до відновлення комфортного природного середовища.
Другим найбільш популярним серед запоріжців і запоріжанок напрямом стали дитячі майданчики (46,9%), що важливі майже для кожного другого серед опитаних. Це акцентує увагу на необхідності парків як просторів для сімейного дозвілля та безпечного перебування дітей. Значущість функції сімейного дозвілля зелених зон підтверджується також високою часткою відповідей, пов’язаних із комфортом перебування, зокрема зелені газони (38,3%) та нові лавки (32,2%), що демонструє потребу у створенні простого, зручного середовища для відпочинку.
Важливим елементом для мешканців Запоріжжя є розвиток активної інфраструктури. Спортивні майданчики обрали 29,8% опитаних, що свідчить про попит на простори для фізичної активності. У воєнному контексті спорт часто виконує роль механізму психологічної компенсації та підтримки здоров’я, тому цей запит можна трактувати як прагнення містян до доступних форм самовідновлення без додаткових фінансових витрат.
Помітною, але не домінуючою, є підтримка інфраструктурних оновлень, таких як заміна плитки (20,6%) чи декоративного освітлення (12,8%). Ми розуміємо, що мешканці певною мірою вбачають потребу у ремонті доріжок і тротуарів, але вони не є для них пріоритетними та першочерговими у порівнянні з озелененням та функціональними елементами.
Найменший інтерес викликають рішення, що мають характер зовнішньої “візуальної модернізації”. Зокрема, штучні яскраві покриття обрали лише 4,4% опитаних, що вказує на слабку підтримку підходів, які асоціюються з “урбаністичним декором” або неприродним втручанням у зелене середовище. Також оригінальні дизайнерські елементи (скульптури тощо) хоча й набрали 16%, проте не входять до ключових пріоритетів. Це свідчить про прагматичну установку містян. У воєнний час населення більше очікує від парків користі, безпеки і природності, ніж символічних або естетичних акцентів.
Аналізуючи відповіді у категорії “Інше”, можемо відзначити, що серед містян є запити на такі аспекти благоустрою зеленої інфраструктури:
1.Безпека. Респонденти говорять про потребу в укриттях, відеоспостереженні, патрулюванні, можливості екстреного виклику поліції або медиків. Це підкреслює, що парк має виконувати не лише рекреаційну функцію, а й бути простором, де люди почуваються захищено.
(“В парках треба підтримувати порядок, робити доступні туалети в зручних місцях і продумати місця , в яких можно захиститися від вибухів.”; “Укриття”; “Модульне укриття”; “Першочергово і найголовніше -УКРИТТЯ”; “Видеокамеры на детских площадках чтобы их не разрушали”; “передбачати систему охорони та догляду…”; “Щоб був патруль у парках для контролю порядку.”; “видеонаблюдение обязательно, освещение. комфорт и безопасность… Сделать точки экстренного вызова полиции или медиков…”).
2.Базова інфраструктура і порядок. Значна частина відкритих відповідей стосується потреби у туалетах, регулярному прибиранні, урнах для сміття, контролі за станом територій
(“Туалет”; “Туалет стаціонарний”; “Безкоштовні або дешеві Чисті туалети”; “Організувати стабільне прибирання парків, бо сміття дуже багато і урни забиті”; “прибрати сміття”; “Регулярно прибирання сміття в зелених зонах”; “догляд, наявність урн для сміття, контроль”; “Загальне озеленення, інфраструктурні об’єкти (смітники, баки для сортування сміття)”).
3.Інклюзивність і зонування. Респонденти говорять про доступність для маломобільних груп, пандуси, спеціальні елементи для реабілітації, а також поділ парків на зони для дітей, дорослих і вигулу тварин. Це вказує на прагнення до сучасного підходу в плануванні парків як багатофункціональних просторів, що враховують потреби різних груп населення.
(“Зонування – поділ на зони для різних користувачів”; “Зонування : для малих дітей, для старших, для вигулу тварин, інклюзивність…”; “пандус для инвалидов”; “Доступність для маломобільних груп населення в тому числі і до туалету громадського призначення”; “Тренажери для реабілітації”; “Окремі майданчики для тварин, обладнані зони вигулу”).
Поряд із цим у відповідях присутня і критична позиція щодо доцільності реконструкції в умовах війни (формулювання на кшталт “не на часі”, “віддайте все ЗСУ”). Хоча такі відповіді не є домінуючими, вони демонструють наявність частини населення, яка сприймає будь-які інфраструктурні проєкти як потенційно недоречні під час бойових дій. Виходячи із цього можемо говорити про важливість прозорої комунікації міської влади з населенням щодо джерел фінансування, пріоритетів та доцільності рішень у сфері благоустрою.
Узагальнюючи ми бачимо, що мешканці Запоріжжя підтримують реконструкцію парків передусім як процес підсилення природного середовища, базової інфраструктури та безпеки над декоративністю чи іміджевими рішеннями.
Екологічна орієнтованість і запит щодо озеленення
Досліджуючи актуальні вподобання населення щодо озеленення, було виявлено, що респонденти демонструють чітко виражений запит на функціональну роль зелених зон. Найбільш затребуваним є висадження високорослих дерев, які дають тінь (пріоритет для 77,5% опитаних). Характерним є практичне сприйняття парків як простору захисту від спеки та комфортного перебування у міському середовищі.
Другим за значущістю елементом озеленення є багаторічні квіти та декоративні трави, їх обрали 61,2% респондентів. Помітною є також звичка до традиційних елементів міського благоустрою. Зокрема, класичні газони обрали 39,5%, а низькорослі декоративні дерева і кущі – 36,1%. Це вказує на те, що частина мешканців продовжує орієнтуватися на звичний формат паркового озеленення, де важливими є акуратність, впорядкованість і візуальна “доглянутість” території із базовим рослинним різноманіттям.
Водночас було зафіксовано майже рівний розподіл між двома принципово різними баченнями:
- Екологічний підхід (32,6%): вибір природних луків та газонів із різнотрав’ям вказує на зростаючий рівень екологічної свідомості та прийняття концепції “дикої природи” в межах міста.
- Декоративний підхід (30,9%): вірність класичним клумбам (троянди, тюльпани) підкреслює запит на яскраві візуальні акценти та сезонну зміну експозицій.
Менш популярні нестандартні підходи до озеленення. Так, екзотичні дерева і кущі обрали 17,5%, а ягідні та квітучі дерева або кущі – 15,3%. Це може означати, що мешканці не сприймають такий варіант озеленення як першочергову потребу у порівнянні з базовими функціональними елементами, до яких відносяться тінь, зелені масиви та багаторічні насадження.
Варіант “нічого з переліченого” обрали лише 1,6%, що свідчить про загалом високий рівень зацікавленості темою озеленення. Додаткові відповіді у категорії “Інше” становлять 1,1% і не формують окремої альтернативної позиції, однак деталізують і підсилюють основні тенденції.
Значна частина респондентів прямо зазначає, що підтримує комплексне озеленення (“все перелічене”, “все що можливо”, “розмаїття видів рослин”), що вказує на запит не на один домінуючий тип насаджень, а на різноманітне й багаторівневе зелене середовище.
Окремо зазначимо інтерес до сучасних підходів у міському озелененні, зокрема згадуються дощові садки, вертикальне озеленення, зелені арки, що свідчить про наявність серед респондентів екологічно орієнтованих уявлень щодо сталого розвитку міста. Крім того, у відкритих відповідях фіксується чіткий мотив, пов’язаний із війною. Респонденти зазначають, що озеленення є важливим, але не повинно здійснюватися за рахунок безпеки міста, а також висловлюють позицію “після війни”. Ми бачимо наявність суспільного балансу між запитом на якісне середовище та воєнною доцільністю.
Загалом ключовим пріоритетом містян є розвиток озеленення, яке забезпечує комфорт у повсякденному користуванні парками, насамперед через тінь і природну рослинність. Це формує чіткий запит на стале озеленення, орієнтоване на адаптацію міста до кліматичних умов та підвищення якості життя мешканців.
Результати ранжування видів дерев за пріоритетністю для висаджувань демонструють доволі чітку логіку громадських уподобань. Мешканці Запоріжжя насамперед підтримують висадку практичних, витривалих та звичних для регіону порід, які здатні формувати стійкий зелений каркас міста.
Абсолютним лідером за найвищим пріоритетом стали місцеві листяні породи (липа, дуб, клен тощо). Їх поставили на 1 місце 554 респонденти, що значно перевищує показники інших варіантів. Водночас цей вид дерев також отримав доволі високі показники і на 5 позиції (262), що може пояснюватися різним розумінням функцій озеленення. Для більшої частини мешканців місцеві листяні породи є базовим і найбільш потрібним рішенням, тоді як інші респонденти можуть сприймати їх як “стандарт”, що має й так суттєве розповсюдження і якому варто віддати перевагу після більш декоративних або незвичних порід.
Найменш підтриманим варіантом у рейтингу виявилися екзотичні дерева (магнолія, сакура, церцис). Попри те, що 230 респондентів поставили їх на 1 місце, найбільша кількість опитаних визначила їх як найнижчий пріоритет, 484 респонденти поставили екзотичні дерева на 5 місце. Значна частина мешканців не розглядає екзотику як стратегічний напрям озеленення. Ймовірно, вона асоціюється з високими витратами на закупівлю та догляд, а також із меншою пристосованістю до кліматичних умов та міського середовища Запоріжжя.
Досить збалансовану підтримку отримали хвойні породи (сосна, ялина, кипарис). Їх найчастіше розміщували на середніх позиціях: 3 місце (337) та 2 місце (289). Схожу середню позицію у структурі вибору займають декоративні ягідні дерева (калина, горобина, глід). Найбільше голосів вони отримали на 2 місці (339) та 3 місці (288). Така тенденція може вказувати на те, що містяни однаково позитивно оцінюють ці породи як додатковий елемент озеленення, що підсилює біорізноманіття та сезонну привабливість парків, однак не сприймають їх як основу зеленої інфраструктури.
Водночас деревовидні кущі (бузок, жасмин, гібіскус) найчастіше отримували 4 місце (403), що демонструє їх переважно допоміжний статус у громадському сприйнятті. Дані рослини розглядаються як елемент декоративного оформлення, але не як ключовий компонент озеленення.
Загалом результати ранжування підтверджують, що мешканці Запоріжжя надають перевагу озелененню, яке має функціональну цінність і практичний ефект, насамперед у вигляді тіні, витривалості та довготривалого екологічного впливу. У цьому сенсі лідерство місцевих листяних порід виглядає логічним і узгоджується з попереднім питанням, де найбільший запит був зафіксований саме на високорослі дерева.
Використання газонів
Було визначено, що для більшості мешканців Запоріжжя можливість походити чи посидіти на газоні є важливою складовою комфортного використання парків і скверів. Так, 41,7% респондентів зазначили, що це для них важливо, а ще 25,9% – що дуже важливо. Таким чином, сукупно дві третини опитаних (67,6%) демонструють чітку позитивну установку щодо використання газонів як простору для відпочинку.
Водночас близько чверті респондентів 19,3% не вважають газони важливими для відпочинку. Це може свідчити як про різні стилі користування парками (наприклад, перевага прогулянок над відпочинком на траві), так і про недовіру до якості догляду за газонами чи сумніви щодо їхньої чистоти та безпечності.
Окрема група (7,3%) не змогли визначитися з відповіддю, що може вказувати на відсутність сформованої практики використання газонів або нерегулярне відвідування парків.
Отже, газони є значущим елементом паркового середовища для більшості мешканців і мають враховуватися у плануванні реконструкції та озеленення зелених зон міста.
Питання про косіння трави
Питання косіння трави в Запоріжжі є чутливим і неоднозначним, а громадська думка щодо нього є неоднорідною. Найпоширенішою позицією серед респондентів є підтримка традиційної практики догляду за міськими територіями. Майже половина опитаних (47,1%) зазначили, що трава має бути низько скошена. Характерним є домінування уявлення про “доглянуте місто” як простір із контрольованою та впорядкованою зеленню.
Водночас третина респондентів підтримує більш екологічно орієнтований підхід: 29,1% вважають, що косіння потрібно здійснювати лише на ділянках з амброзією та алергенними травами. Така позиція демонструє прагнення до балансу між благоустроєм та екологічною доцільністю, коли косіння не є суцільною практикою, а спрямоване на контроль конкретних ризиків для здоров’я населення. З огляду на поширеність алергій та проблему амброзії в регіоні, ця позиція має практичне підґрунтя і може розглядатися як підтримка вибіркового, більш економного та екологічно обґрунтованого догляду за міськими зеленими зонами.
Дане питання є критично важливим для подальшого детальнішого розгляду. Одна з респонденток висловила думку так: “…Для мене як мати дитини-алергіка важливе питання покосу амброзії в активний сезон. Чи можливо боротися з цим алергеном не косою? Бо це тільки погіршує почуття людей з алергією, коли її пилок ще більше роздмухується довкола від скошування.” Важливим є пошук альтернативних рішень, які дозволять ефективно локалізувати небезпечні рослини без шкоди для самопочуття містян. Одним із варіантів є витіснення амброзії засіянням ділянки багаторічними травами (газоном).
8,2% респондентів зазначили, що не варто витрачати кошти на косіння трави під час війни. Це точка зору груп, для яких питання благоустрою є другорядним порівняно з безпековими потребами та фінансовими пріоритетами воєнного часу.
В місті існує невелика групи мешканців, які підтримують ідею менш інтенсивного втручання у природний покрив та допускають існування зон із вищою травою: 7,3% вважають прийнятним залишати траву на узбіччях.
Цікавим є співвідношення оцінок щодо задоволеності практикою косіння. 28% респондентів заявили, що вони задоволені поточною практикою, тоді як 19,2% висловили незадоволення. Хоча критика присутня, вона не є домінуючою. Водночас наявність такої частки незадоволених може вказувати на проблеми у виконанні робіт, серед яких нерівномірність косіння, недостатній догляд у деяких районах, або, навпаки, надмірне косіння, яке сприймається як руйнування природного середовища.
Загалом результати демонструють, що мешканці Запоріжжя переважно підтримують регулярний догляд за трав’яним покривом, однак одночасно зростає запит на більш вибірковий, раціональний та екологічно орієнтований підхід. Найбільш перспективною з точки зору суспільного консенсусу виглядає модель, яка поєднує підтримку охайного вигляду міських просторів із пріоритетним косінням ділянок, де поширені алергенні рослини.
Громадська участь та залученість
У Запоріжжі сформований помітний потенціал громадської участі у розвитку зелених зон. Значна частина мешканців готова долучатися до облаштування парків і скверів у різних формах, хоча поряд із цим зберігається і значна група респондентів, які не готові брати участь особисто.
Найпоширенішою формою залученості стала готовність брати участь у висадці дерев та кущів, цей варіант обрали 33,5% опитаних. Містяни сприймають озеленення як найбільш зрозумілий і практичний спосіб внеску у розвиток міського середовища. Висадка дерев асоціюється із конкретним результатом, який має довготривалий ефект, тому така форма участі викликає найбільшу підтримку та бажання долучитись до цього процесу.
Також значна частина респондентів зазначає готовність долучатися до процесів громадського обговорення – 26,7%. Це вказує на запит не лише на фізичну участь у благоустрої, а й на можливість впливати на прийняття рішень. У контексті міського розвитку це є важливим показником, який свідчить про потенціал громадян до співучасті в управлінні простором та про бажання бачити реконструкцію парків як прозорий процес, що враховує думку мешканців.
Ще 18,5% опитаних готові допомагати у прибиранні територій, що можна розглядати як прояв практичної громадської активності. При цьому варто відзначити, що 29,7% респондентів обрали просто варіант “Так”, що показує нам їх відкритість до загальної участі без чіткої конкретизації форм або готовність долучатися за умови сприятливих обставин.
Разом із тим, 22,1% респондентів прямо заявили, що не готові долучатися. Це досить суттєва частка, яка свідчить про наявність критичного або дистанційованого ставлення до практик громадської участі. У відкритих відповідях ця позиція пояснюється кількома типовими аргументами.
- По-перше, частина мешканців апелює до того, що благоустрій парків є сферою відповідальності комунальних служб і має фінансуватися з бюджету або податків (“для цього є комунальники”, “я плачу податки”, “є спеціальні служби””). У цих відповідях простежується недовіра до ефективності використання бюджетних коштів, а також очікування, що міська влада повинна забезпечувати утримання зелених зон без залучення мешканців у форматі “суботників”, про що теж йшлось у деяких відкритих відповідях.
- По-друге, частина респондентів зазначає обмеження, пов’язані з ресурсами, через які не можуть долучитись: відсутність часу через роботу, проблеми зі здоров’ям, інвалідність.
- По-третє, у відповідях помітний вплив воєнного контексту. Деякі респонденти підкреслюють, що участь можлива лише після війни або за умови безпечної ситуації. Ми бачимо, що війна впливає на громадську активність, формуючи додаткові бар’єри й обмеження.
Водночас відкриті відповіді демонструють і позитивні приклади активності. Деякі мешканці зазначають, що вже прибирають територію біля будинку, долучаються підприємством або готові опікуватися окремою ділянкою парку. Також зустрічаються пропозиції щодо залучення громади через системні обговорення перед реконструкцією та ідеї про необхідність стратегії розвитку міста, узгодженої з мешканцями. Це свідчить про наявність серед респондентів групи активних містян, які не лише готові допомагати фізично, а й мислять категоріями довгострокового управління міським простором.
Висновки
Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, можемо відзначити, що міські парки і сквери для жителів Запоріжжя відіграють насамперед функцію відпочинку та психологічної підтримки. Більшість опитаних активно користується зеленими зонами і масово підтримує створення нових парків. При цьому значна увага приділяється їх природним властивостям, а також безпеці й зручностям на території.
- Частота відвідування. Майже 60% респондентів відвідують парки кілька разів на місяць (31,5%) або кілька разів на тиждень (27,7%). Це вказує на досить високий рівень залученості мешканців у використання зелених зон.
- Функції парків. Найпоширенішою відповіддю (72,3%) стало “спокійні прогулянки і відпочинок”, тобто рекреація і відновлення сил. Значна частина респондентів відвідує парки заради сімейного дозвілля та дитячих майданчиків, як зазначали респонденти у відкритих відповідях: “парки мають бути зручними для дітей, особливо зараз”.
- Запит на нові зелені зони. Практично всі опитані підтримують необхідність створення нових парків і скверів (92,8% дали позитивну відповідь із різними умовами, серед яких варіанти відповідей загалом “Так”, “Так, потрібне вже сьогодні”, “Так, але після війни” ). При цьому понад половина (сукупно ~56%) вважає, що створення нових парків є актуальним (варіанти “Так”, “Так, потрібне вже сьогодні”). Високі показники свідчать про великий попит на додаткові рекреаційні простори у місті.
- Природні пріоритети. Респонденти особливо цінують природну складову парків. 77,5% респондентів обрали як бажані насадження високі дерева, що дають тінь, а 68,2% – взагалі озеленення та насадження рослин як головний пріоритет реконструкції. Це означає, що для містян ключовими цінностями парків є чисте повітря, зелень і затінені місця відпочинку.
- Благоустрій і безпека. Опитані запоріжці часто звертали увагу на необхідність поліпшити благоустрій: регулярне прибирання територій, наявність урн і чистих туалетів, освітлення та відеонагляд, безпеку відвідувачів.
- Укриття та безпека в умовах надзвичайних ситуацій. Війна актуалізувала запит на створення безпечного простору, тому облаштування надійних сховищ у межах паркових зон стало головним пріоритетом для деяких відвідувачів. Як влучно зазначив один із респондентів: “Першочергово і найголовніше – УКРИТТЯ”.
- Запит на спеціалізоване зонування.У відповідях респондентів чітко простежується запит на сучасне планування парків як багатофункціональних просторів із зонуванням. Мешканці Запоріжжя очікують поділу території на окремі ділянки для відпочинку, активностей, дітей різного віку, підлітків, людей старшого віку та власників тварин, щоб кожен міг обрати комфортний формат перебування. Особливо наголошується на потребі вікового зонування дитячих просторів і створення більшої кількості локацій для підлітків і дорослих.
- Інклюзивність. Респонденти звертають увагу на недостатню інклюзивність паркової інфраструктури для маломобільних груп і підкреслюють потребу в облаштуванні доріжок, пандусів та зручної інфраструктури. Водночас “інклюзивність” розглядається як ширше поняття, включаючи в себе можливість використання парків для відновлення здоров’я, зокрема через створення реабілітаційних зон із тренажерами.
- Питання якості поточної зеленої інфраструктури. Частина опитаних вважає, що замість нових парків треба оновлювати існуючі. Деякі відповіді щодо цієї теми звучали таким чином: “Потрібно просто відновити те, що вже є, привести до ладу…”, “нужно не создавать новые парки, а ремонтировать старые…”.
Порівняння із опитуванням 2025
Порівняння результатів опитувань 2025 року про розвиток парків і скверів Запоріжжя і 2026 років показує, що ключові потреби мешканців Запоріжжя щодо парків загалом залишаються стабільними, однак у 2026 році суттєво посилився вплив воєнного контексту на пріоритети.
У обох опитуваннях парки сприймаються як важливий елемент повсякденного життя, а рівень їх відвідування залишається високим. Також незмінним є запит на покращення базової інфраструктури (туалети, освітлення, догляд, прибирання), що вказує на довготривалі проблеми, які містяни вважають невирішеними.
Спільною тенденцією для обох досліджень є сильна підтримка природного характеру парків: мешканці очікують більше зелені, дерев і тіні, а не комерціалізації чи декоративних рішень.
Водночас головна відмінність полягає у зміні фокусу. У 2025 році домінував запит на активну реконструкцію та модернізацію парків “вже зараз”, а також підтримка smart-рішень. У 2026 році ці очікування трансформувалися у більш прагматичний підхід: реконструкція підтримується, але частіше за умови обмежених бюджетних витрат, натомість значно зросла увага до безпеки, укриттів та функціонального зонування.
Таким чином, у 2026 році парк дедалі більше розглядається не лише як простір благоустрою, а як ресурс психологічної стійкості та безпечного перебування в умовах війни.
