Запоріжжя шукає нові підходи до розвитку зеленого міського простору. Як мають виглядати парки під час війни, навіщо місту «хортицькі городи», безбар’єрність та соціологічні дослідження, обговорили під час круглого столу «Зелений міський простір Запоріжжя в контексті євроінтеграції України: від рішень до практики», організованого Управлінням з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради спільно з громадською організацією «Екосенс». Детальніше читайте в репортажі.
Відкриваючи обговорення, заступник міського голови Андрій П’ятницький окреслив значення події: «З 18 по 22 травня цього року в усіх країнах – членах Ініціативи, зокрема в Україні – проводиться Тиждень відкритого уряду. В його рамках органи місцевого самоврядування, інститути громадянського суспільства, громадські організації та інші зацікавлені сторони проводять різноманітні заходи, спрямовані на розвиток громадської співпраці, забезпечення відкритості та прозорості діяльності влади. Сьогодні круглий стіл ми проводимо спільно з управлінням з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради та ГО “Екосенс”. Минулого року нами затверджена концепція розвитку територій парків і скверів “Природа-культура-дозвілля”. Тому сьогодні в рамках нашого заходу ми хотіли б висвітлити всі напрацювання». За його словами, саме така міжсекторальна взаємодія дозволяє місту рухатися до європейських стандартів навіть у складних умовах воєнного стану.
Першою точкою дискусії стала презентація моделі впорядкування рекреаційних зон «Природа, культура, дозвілля», яку представив Гліб Золотарьов, начальник управління з питань екологічної безпеки міської ради. Він наголосив, що в місті нарешті впроваджується системний підхід, який базується на соціологічних дослідженнях та безпосередньому залученні містян до проєктування. За словами посадовця, це дозволить уникнути конфліктів між владою та громадою, оскільки проєкти враховуватимуть реальні потреби мешканців конкретних районів.
«Городяни конкретної місцевості мають бачити, як їх побажання, висловлені під час соціологічних досліджень, втілюються в життя при реалізації проєктів реконструкції або будівництва. Безбар’єрність – це нова цінність нашого суспільства, парки мають стати довкіллям, де зручно і комфортно всім без винятку. Такий підхід знизить рівень конфліктності між мешканцями міста та міською владою», – підкреслив Гліб Золотарьов.
Окрім соціальної складової, модель враховує сучасні безпекові вимоги: обов’язкове встановлення камер відеоспостереження, інтегрованих у систему «Безпечне місто», та облаштування в парках укриттів для захисту людей під час тривог.
Науковий фундамент для відновлення міських екосистем представив Олександр Рильський, доктор біологічних наук, професор та завідувач кафедри загальної та прикладної екології і зоології ЗНУ. Він презентував концепцію «Зеленого каркаса», яка вимагає чіткого математичного виміру успіху – наприклад, збільшення площі озеленення міста утричі за наступні п’ять років. Професор застеріг, що Запоріжжя вже страждає від «теплових островів», де температура влітку перевищує критичні 39°C, і запропонував агресивне впровадження вертикального озеленення та систем підземного крапельного зрошення для порятунку дорослих дерев.
«Ідеологія нашої програми в тому, що на першому місці екологія людини, урбоекологія, і тільки потім все інше. Кожен сквер і кожен парк – це для того, щоб людина прийшла, послухала спів пташок, помилувалася могутніми деревами, подивилася на небо», – наголосив Олександр Рильський.
Особливу увагу він приділив критичній ситуації в «Дубовому гаю», де після підриву Каховської ГЕС масово висихають дуби, запропонувавши збудувати греблю в дельті річки Мокра для підняття рівня води та заживлення кореневих систем.
Успішний кейс міжсекторального партнерства у відновленні міських просторів презентувала Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс». Вона наголосила, що громадські організації сьогодні можуть бути потужними партнерами, які здатні як реалізувати конкретні практичні проєкти, так і проводити дослідження, пропонувати інноваційні рішення та залучати міжнародне фінансування для їх втілення. Тетяна Жавжарова акцентувала на важливості системної взаємодії, де громадський сектор підсилює муніципальні програми через практичні рішення, професійну експертизу та синергію зусиль.
«Громадські організації можуть бути партнером, і можливості спільної дії – це завжди синергія. Тільки у співпраці громадських організацій, департаментів та районних адміністрацій наше місто може стати більш сталим, більш зеленим і більш приємним для життя. Одне управління екології не може всіх змушувати», – зазначила Тетяна Жавжарова. Як приклад такої співпраці навели програму «Природа, культура, дозвілля», створену за активної участі «Екосенсу», а також проведення соціологічних досліджень і залучення громади ще на етапі планування програм.
Окремо говорили про експеримент із висадкою стійкого різнотрав’я. У співпраці з управлінням екології та науковцями в парку Трудової Слави й закладах освіти висадили «хортицькі городи» з місцевого та стійкого різнотрав’я, на яких реалізований європейський підхід до озеленення, що потребує менше ресурсів для догляду.
Ознайомитись з презентацією>>2026 05 21 Екосенс Співпраця ОГС і ОМС для зеленого відновлення
Директор КРБП «Зеленбуд» Олексій Анохін презентував амбітний проєкт під назвою «Європейський проспект і бачення озеленення Запоріжжя». Він розповів про системну роботу з оновлення проспекту Соборного, яка включає заміну 139 аварійних дерев на 316 нових лип та каштанів, а також використання методу гідропосіву для створення 20 000 квадратних метрів газонів. Анохін пояснив, що цей метод передбачає повне зняття старого шару ґрунту, який роками накопичував бруд та солі, і нанесення нової суміші під тиском, що дозволяє вирівняти рівень землі та запобігти змиванню пилу на дорогу.
Очільник підприємства наголосив, що оновлення газонів дозволить у майбутньому механізувати процеси догляду, що суттєво скоротить витрати бюджетних коштів порівняно зі звичайним посівом. Окремо він акцентував на значенні естетичного вигляду проспекту для сприйняття міста гостями та мешканцями: «проспект Соборний – це центральна частина нашого міста і люди, котрі приїжджають до нашого Запоріжжя, в першу чергу знайомляться з ними. Газон – це парадність, це певна строгість та естетичність. І газон був там завжди». Додатково до наземних насаджень проспект планують прикрасити вертикальним озелененням, встановивши 6 000 квітів у спеціальних термокашпо.
Питання економічної доцільності та стійкості насаджень поставила Наталія Дерев’янко, кандидат сільськогосподарських наук та експертка з гарденотерапії Хортицької національної реабілітаційної академії. Вона виступила за заміну вразливих монокультурних газонів, які потребують надмірних витрат, на стійкі екосистеми природного різнотрав’я. За даними експертки, такий підхід скорочує бюджетні витрати на догляд на 60%.
«Терапевтичний ландшафт – це простір, навмисно спроєктований для підтримки психоемоційного і фізичного відновлення людини. Він виходить за межі естетики і стає активним інструментом зцілення», – пояснила Наталя Дерев’янко. Такі ландшафти мають стати базою для реабілітації ветеранів та людей з особливими потребами, створюючи інклюзивне середовище для відновлення.
Продовжила наукову дискусію Наталія Притула, кандидат сільськогосподарських наук та доцентка ЗНУ, яка представила концепцію використання рослин як «природних сенсорів» стану довкілля. Вона пояснила, що в умовах Запоріжжя – при високих температурах, дефіциті вологи та пиловому навантаженні – важливо поєднувати індикаторні та стійкі види. «Індикаторні рослини виступають природними сенсорами, вони дозволяють своєчасно виявити негативні зміни стану довкілля», – зазначила доцентка.
Наталія Притула надала практичні рекомендації щодо підбору культур: для складних умов промзон та доріг вона порадила використовувати стійкі платан західний, дуб звичайний та акацію білу, натомість застерігла від масового висадження чутливих до забруднення ялини, липи дрібнолистої та каштана кінського, які в місті часто втрачають декоративність і хворіють. «Не рекомендується висаджувати один домінуючий вид на великих площах. Доцільно використовувати різноманітні та змішані насадження, що підвищує їхню стійкість до хвороб та шкідників», – підкреслила Наталія Притула. Вона також представила алгоритм відбору рослин, який враховує не лише їхню витривалість, а й безпечність – відсутність алергенності, токсичних плодів та агресивного коріння, що руйнує інфраструктуру.
Аналітичну частину круглого столу доповнила Анастасія Турило, стажерка і соціологиня ГО «Екосенс», представивши результати соціологічного опитування «Парки і сквери міста Запоріжжя в умовах війни». Дослідження виявило значну територіальну нерівність: якщо в середньому 86% городян мають доступ до парків, то в Шевченківському районі цей показник становить лише 47%, а третина мешканців взагалі не мають скверів поблизу дому. «Головним відкриттям стало те, що 72% запоріжців відвідують зелені зони саме для психологічного спокою та відновлення, а не для активних розваг. При цьому 82% опитаних підтримують фінансування парків навіть під час війни, а 30% готові особисто долучатися до робіт, зокрема до висадки дерев (72% серед охочих допомогти) та участі в обговореннях (60%)», – зауважила Анастасія.
Завантажити презентацію>> 2026 05 21 – Екосенс – Результати опитування по парках і скверах 2026
Окремим стратегічним вектором під час круглого столу стала роль екологічної просвіти, яку представили фахівці галузі освіти. Учасники наголосили, що зелене відновлення міста неможливе без підготовки кадрів та формування екологічної свідомості у підростаючого покоління.
Важливість системної підготовки вчителів розкрила Олена Тіщенко, директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників. Вона презентувала міський проєкт «Кліматична освіта для зеленого відновлення Запоріжжя», реалізований у тісній співпраці з ГО «Екосенс». Проєкт став платформою для навчання 192 педагогів закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.
За словами Олени Тіщенко, у місті вибудувано дієвий ланцюжок передачі знань: науковці навчають вчителів, вчителі інтегрують ці теми в освітній процес, а діти, розробляючи власні проєкти, приносять ці знання у свої родини. Результатом такої роботи стало розроблення 42 освітніх проєктів із впровадження природоорієнтованих рішень, 10 із яких уже реалізуються у 2025–2026 роках. Для підтримки педагогів було видано спеціальний посібник із кліматичної освіти, а на осінь 2026 року заплановано вихід видання для учнів 7–8 класів.
На завершення круглого столу Тетяна Воскобойнікова, виконавча директорка ГО «Спільно HUB», порушила критичне питання безбар’єрності. Вона наголосила, що інклюзивність має бути закладена ще на етапі планування як базова функція справедливої відбудови міста, де кожен, включаючи маломобільні групи та ветеранів, почуватиметься включеним у життя громади.
Учасники круглого столу домовилися про створення постійного майданчика для діалогу та розпочали підготовку спільної резолюції, яка зафіксує ці наукові та громадські рекомендації як основу для практичного втілення принципів зеленого відновлення Запоріжжя.
