У дослідженні, проведеному у грудні 2024 року на замовлення громадської організації «Екосенс» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження», визначено ключові проблеми та пріоритетні напрямки розвитку Кушугумської громади Запорізької області. Детальніше
Основні завдання, які ставив замовник перед соціологами Агенції регіонального розвитку Запорізької області, яка проводила дослідження, були наступні:
- Оцінка поточного стану справ в громаді.
- Ключові проблеми.
- Основні напрями відновлення на відбудови.
- Оцінка стану ключових сфер (медицина, освіта, комунальний сектор, екологічна безпека, енергетика та інш.).
- Візія майбутнього громади.
- Ставлення до “зеленого відновлення”.
- Оцінка участі населення у прийнятті управлінських рішень.
В рамках дослідження було проведено:
– дві фокус-групові дискусії з мешканцями громади та окремо представниками локального бізнесу.
– кількісне опитуванням населення. 100 мешканців було опитано офлайн в населених пунктах громади та 100 онлайн через розміщення анкети на сайті громади та профільних групах в соціальних мережах.
При проведені груп було рівномірно залучено представників всіх населених пунктів громади: Балабине, Кушугум, Малокатеринівка.
На основі дослідження було підготовлено аналітичний звіт та рекомендації, які планують інтегрувати в Стратегію розвитку громади до 2030, над розробкою якої працює ГО “Екосенс” та Кушугумська селищна рада.
ЗАВАНТАЖИТИ ЗВІТ>> Дослідження_Кушугумської_громади 2024
Загальна ситуація в громаді
Кількісне опитування демонструє, що практично кожний другий респондент (45%) оцінюють загальний стан справ у своїй громаді як задовільний. Значна частина опитаних вважає (33,8%), що стан справ у їхній громаді є добрим, 12,6% оцінюють його на відмінно. Можна говорити, що більшість кушугумців задоволені ситуацією в своїй громаді. Це може вказувати про позитивні зміни, які відбуваються в громаді, а також більш стабільну безпекову ситуація в порівнянні з іншими прифронтовими територіями. Але при цьому кожний шостий респондент (14,6%) оцінив стан справ в громаді як поганий та дуже поганий.
Відповіді учасників фокус-груп також підтверджують, що більшості подобається їх громада, вони відзначають що все добре з транспортом, працюють магазини, електроенергію не вимикають, в громаді проводиться багато різних заходів, також звертають увагу що надається гарна підтримка внутрішньо переміщеним особам.
«Мені подобається наша громада. Все добре, все працює: медицина працює, освіта працює, ця селищна рада працює, всі послуги надаються».
«Ну якщо не стріляють, то комфортно».
«Соціальні служби дуже добре допомагають. Багато проєктів».
Кількісне опитування демонструє, що більшість респондентів оцінюють рівень комфортності проживання у своїй громаді як достатній (середній бал 3,5). Це свідчить про те, що громада має як свої позитивні сторони, так і певні недоліки. Невелика кількість людей обрала найнижчу (1 бал) або найвищу (5 балів) оцінку, що свідчить про відсутність крайніх поглядів на ситуацію.
Вплив війни на Кушугумську громаду
Кількісне опитування демонструє, що більшість респондентів (76,2%) однозначно вважають, що війна суттєво вплинула на життя їхньої громади. Це говорить про масштабність змін, які відбулися внаслідок військових дій, та те що вони торкнулися практично всіх домогосподарств громади. Невелика кількість респондентів (5,3%) зізналася, що їм важко відповісти на це питання. Лише незначна частина респондентів вважає, що війна зовсім не вплинула (2%) на життя громади.
Згідно з відповідями мешканців, війна мала найбільший вплив на інфраструктуру. Це цілком очікувано, оскільки активні бойові дії часто призводять до руйнування будівель, доріг та інших об’єктів інфраструктури. Такий стан справ ускладнює життя людей, перешкоджає економічному розвитку та відновленню.
«Коли дощі проходять, тоді дороги, які йдуть на місто, сильно розмиває їх».
«Підтоплення Малокатеринівки».
«У нас в Балабіно буває в погребах підіймається вода».
Більшість учасників фокус-груп зазначили, що є великий вплив на екологію та водопостачання.
«В нас проблеми стали з питною водою, тому що Каховська ГЕС, і в нас немає Каховського водосховища, і у нас пішли проблеми з питною водою. У нас поливної води немає, і всі починають поливати питною водою, і тому проблема».
Мешканці також зазначили, що війна призводить до масової міграції населення, зміни демографічної ситуації.
«Міграція у нас зрозуміло з війною. Одні приїздять, другі виїздять. Дуже багато у нас тут переселенців в громаді».
Дані тези підтверджуються результатами кількісного дослідження.
Проблематика Кушугуму
Якщо говорити про найбільш актуальні проблеми для Кушугумської громади. Перш за все, це корупція, що може вказувати на те, що люди мають часткову недовіру до влади всіх рівнів і вважають, що корупція заважає вирішенню інших проблем життя громади і регіону. Проблема будівництва укриттів та захист, яка пов’язана з постійною загрозою обстрілів та необхідністю забезпечити безпеку населення. Доступ до медичних послуг свідчить про проблеми з забезпеченням якісної медичної допомоги, особливо в умовах війни. Проблеми з освітою можуть бути пов’язані із закриттям шкіл, нестачею вчителів, переміщенням населення. Відновлення енергетичної інфраструктури, пов’язано з пошкодженням енергетичної інфраструктури внаслідок бойових дій та необхідністю забезпечити стабільне енергопостачання. Відсутність роботи, оскільки війна призвела до значного зростання безробіття, що є однією з найгостріших соціальних проблем. Соціальний захист, тому що багато людей потребують соціальної підтримки, особливо внутрішньо переміщені особи. Економічні проблеми, бо війна завдала значної шкоди економіці, що призвело до зростання цін, дефіциту товарів і послуг.
Проблеми молоді, оскільки молоді люди відчувають особливі труднощі в умовах війни, такі як обмеження можливостей для навчання, роботи та відпочинку і багато хто повиїжджав з представників саме молоді. Доступ до питної води, особливо актуальною ця проблема стала після руйнування Каховської ГЕС.
Вплив руйнування Каховської ГЕС га Кушугумську громаду
Результати кількісного опитування свідчать про те, що більшість респондентів (66,2%) вважають, що руйнування Каховської ГЕС і спустошення Каховського водосховища значно вплинуло на стан довкілля їхньої громади. Це вказує на розуміння масштабів екологічної катастрофи та її наслідків для регіону.
«Зараз почали робить свердловини. Більше, більше і більше. А земний водоносний слой не відновлюється».
Експертні відповіді також свідчать про негативний вплив на стан довкілля внаслідок знищення греблі Каховської гідроелектростанції.
Результати дослідження чітко вказують на те, що спустошення Каховського водосховища мало значний негативний вплив на аграрний сектор громади, що зазначили 64% респондентів. Це свідчить про масштабність катастрофи та її серйозні наслідки для сільського господарства та життя населення.
«Поки була Каховка, то полив всього відбувався з Каховського водосховища, всі садоводства, всі приватні сектори».
Як зазначено у відповідях експертів, результати дослідження свідчать про згубні наслідки на аграрний сектор та садівіництво через руйнування Каховської ГЕС.
Результати кількісного опитування свідчать про те, що найбільша кількість респондентів (37,1%) вважають, що руйнування Каховської ГЕС значно вплинуло на доступ до питної води у їхній громаді. Що вказує на масштабність проблеми та її серйозні наслідки для населення. Лише близько п’ятої частини респондентів вважають, що катастрофа не вплинула на їхній доступ до питної води.
В межах аналізу впливу руйнування Каховської ГЕС будо відзначено щодо проблем із риболовлею.
«Раніше в нас було рибне господарство, зараз його не маємо».
А також респонденти зазначили щодо змін мікроклімату.
«Коли вітра, тоді піднімається пісок і такий прям аж рижий воздух».
«Посуха. Був природний водяний бар’єр, який не давав.. а зараз пішли вітри, суховії, жара, і воно буде гірше і гірше».
Освіта
Високий відсоток респондентів, які оцінили стан освіти на 4 і 5 балів, свідчить про те, що в громаді є якісні навчальні заклади, кваліфіковані педагоги та достатня матеріально-технічна база. Незважаючи на загалом позитивну оцінку, значна частина респондентів (39,2%) обрала оцінку «3», що вказує на наявність певних проблем у сфері освіти. Це в більшій мірі пов’язано з недоступністю з оффлайн освітою та в цілому доступом до освіти через війну.
Середня оцінка: 3,5, тому що якість закладів та педагогів хороша, але є проблеми з доступністю.
«У мене внук проситься в школу. Вони два дні там займаються, там по три уроки і дома він не хоче. Будується ж школа щас підземна».
«Зараз діти навчаються з 8 ранку до 4 вечора, і в них теж зовсім не має часу, це теж недобре. І батькам дуже тяжко: приходять з роботи, і тут уже за уроки».
«Звичайне навчання в укриттях. Розумієте, діти тиждень вчаться, тиждень вдома. Але цього недостатньо для наших дітей. Хочеться щоб вони спілкувалися, щоб були вони в соціумі, а не сиділи по домам».
Медицина
Значна частина респондентів обрала оцінку «3» та «4», що вказує на наявність як позитивних, так і негативних аспектів у роботі медичних закладів. Високий відсоток респондентів, які поставили оцінку «1» або «2», свідчить про те, що певна частина населення не задоволена якістю медичного обслуговування.
Середня оцінка: 3 через відсутність необхідних спеціалістів на місцях, потреба виїжджати до міста, хоча є позитивні моменти
«У нас лише первинна ланка в медичному центрі».
«Хоча раз у місяць, раз у два, приїжджають.. у понеділок буде приймати жіночий спеціаліст, безкоштовні консультації, узі».
«Доступна, в кого заключений договір з сімейним лікарем. Якщо потрібно вторинна ланка, вони дають електронне направлення, і ти їдеш до любого, ти вибираєш любого собі спеціаліста в будь-якій клініці. Безкоштовно там приймають теж».
«Не всі є тут доктора, які потрібні. Вони підписують і треба їхати в місто. Якщо б вони всі були у нас тут, було б проще».
Таким чином, експертні відповіді підтверджують висновки, представлені у діаграмі, яка розміщена нижче.
Соціальна сфера
Високий відсоток респондентів, які оцінили стан соціальної сфери на «4» і «5» балів, свідчить про те, що в громаді ефективно працюють соціальні служби, які надають необхідну допомогу населенню. Незважаючи на загалом позитивну оцінку, значна частина респондентів (32,9%) обрала оцінку «3», що вказує на наявність певних проблем у соціальній сфері і однозначно це проблема розподілу земельних ділянок для ветеранів.
Середня оцінка: 3,5 оскільки хороша робота соціальних служб із деякими точковими проблемами.
«Він повністю новий, комфортний, зручний».
«Кожного разу як звертався до ЦНАПу і не було ніколи проблем».
«Допомагають завжди чим можуть».
На основі наданих експертами даних можна зробити висновок, що соціальна сфера в громаді працює досить добре.
Комунальна сфера
Значна частина респондентів обрала оцінку «3», що вказує на наявність як позитивних, так і негативних аспектів у роботі комунальних служб. Значна кількість опитуваних оцінили стан комунальної сфери на «4» і «5», проте певний відсоток респондентів, які поставили оцінку «1» або «2», свідчить про те, що деяка частина населення не задоволена якістю комунальних послуг.
Середня оцінка: 3, бо стандарти роботи загалом середні, є позитивні моменти, але інфраструктурні проблеми впливають на загальне враження.
«Дуже велика проблема, тому що, як кажуть, питною водою не можна поливать. Як людям виживати і що робити?».
«Проблема з дорогами».
«Вивезення сміття нормально працює. У нас в кожному селищі стоять баки мусорні. І не тільки мусорні, а і второсировинні. Сортування є, хоч і мінімальне».
Наведені тези опитаних експертів підтверджують результати дослідження та пояснюють чому значна частина респондентів обрали саме оцінку «3»
Основні пріоритети сталого розвитку Кушугуму
В межах фокус-групи, учасникам було запропоновано проранжувати 17 цілей сталого розвитку від першочергових для досягнення до другорядних і назвати ТОП-3 найбільш актуальних цілей. Проаналізувавши всі відповіді, можна дійти висновку, що ціль «Мир та справедливість» є найчастіше згадуваною, що свідчить про розуміння важливості миру, безпеки та дотримання прав людини для досягнення інших цілей. Цілі, пов’язані з чистою водою, санітарією та збереженням екосистем, також займають пріоритетне місце, підкреслюючи взаємозв’язок між економічним, соціальним та екологічним розвитком. Велика кількість згадок цілей, пов’язаних зі здоров’ям, освітою та гідною працею свідчить про пріоритетність забезпечення добробуту людей. Ціль «Партнерство заради цілей сталого розвитку» згадується кілька разів, що підкреслює важливість міжнародної співпраці для вирішення глобальних проблем.
Пріоритетні напрямки відновлення та відбудови Кушугумської громади
На основі отриманих даних, можемо визначити найбільш пріоритетні напрямки відновлення та відбудови громади. Більше половини опитаних відзначили будівництво/реконструкцію житла для тих, хто його втратив (63,1%). Цей напрямок є критично важливим для забезпечення житлом людей, які постраждали внаслідок бойових дій. Адаптація військових до мирного життя (32,9%) також є надзвичайно актуальним, оскільки потребує комплексного підходу, який включає в себе не лише професійну перекваліфікацію, а й психологічну підтримку. Відновлення роботи підприємств і створення робочих місць (28,9%) є ключовим фактором для стабілізації ситуації в громаді та забезпечення добробуту населення. Відновлення критичної інфраструктури/комунікацій (27,5%), є не менш важливим, тому що без відновлення енергопостачання, водопостачання та інших життєво важливих систем неможлива нормальна життєдіяльність громади. Розмінування територій (23,5%) є одним з найважливіших пріоритетів задля безпеки населення.
Згідно з результатами кількісного опитування, більшість респондентів вважає, що відновлення та відбудова громади має здійснюватися за участі різних суб’єктів. Найбільшу довіру викликає місцева влада (68,7%), що свідчить про розуміння важливості знання місцевих особливостей та потреб. Також значну роль відводять державній владі (50,7%), що підкреслює необхідність централізованого управління процесом відновлення. Регіональна влада (30,7%) також відіграє важливу роль у процесі відновлення, оскільки може забезпечити координацію дій між різними громадами та регіонами. Залучення іноземних інвестицій (12%) та допомоги міжнародних організацій (21,3%) є важливим джерелом фінансування та технологій для відновлення. Незважаючи на відносно невеликий відсоток голосів, участь мешканців громади (9,3%) у процесі відновлення є дуже важливою. Вони можуть брати участь у волонтерських ініціативах, надавати пропозиції щодо пріоритетних напрямків відновлення та контролювати використання коштів.
На основі отриманих відповідей, можемо визначити пріоритетні напрямки розвитку і перш за все це аграрний сектор. Зважаючи на високий відсоток (69,7%), аграрний сектор є не лише традиційним, але й перспективним для розвитку. На другому місці Промислове виробництво (43,3%) оскільки цей сектор має значний потенціал. Переробка сільськогосподарської продукції (38,7%) цей напрямок тісно пов’язаний з аграрним сектором і дозволяє створювати додаткові робочі місця та збільшувати доходи громади. Відновлювана енергетика (25,3%): розвиток цього сектору дозволить зменшити залежність від традиційних джерел енергії та зробити громаду більш енергонезалежною.
Майже половина опитаних (49%) вважає, що «зелене відновлення» є дуже важливим. Це свідчить про високий рівень екологічної свідомості та розуміння того, що відновлення має бути спрямоване не лише на відновлення зруйнованої інфраструктури, але й на створення більш стійкого та екологічно чистого майбутнього. Ще 35,8% опитаних вважають, що «зелене відновлення» є скоріше важливим. Лише невеликий відсоток опитаних вважають, що «зелене відновлення» не є важливим (3,3%) або скоріше не важливим (4%). Це може бути пов’язано з недостатньою інформованістю про переваги екологічних технологій та їх вплив на якість життя.
«Я вважаю, що це важливо, тому що ми йдемо в майбутнє».
Наведена теза експертів підтверджує позитивне сприйняття «зеленого відновлення» за результатами кількісного опитування.
Завдяки отриманим відповідям ми можемо визначити основні пріоритети «зеленого відновлення» Кушугумської громади, на думку мешканців. Забезпечення доступу до чистої води та зрошення (42%) – це фундаментальна потреба для будь-якого живого організму та розвитку сільського господарства. Відновлення систем водопостачання та зрошення є критично важливим для забезпечення продовольчої безпеки та покращення якості життя населення. Зменшення кількості відходів (34,7%) та забруднення повітря (32,7%), оскільки ці напрямки пов’язані з охороною довкілля та здоров’я людини. Впровадження систем сортування сміття, будівництво сучасних очисних споруд та перехід на екологічно чисті види палива допоможуть зменшити негативний вплив на довкілля. Збереження природи та біорізноманіття (31,3%) є важливим завданням для майбутніх поколінь. Відновлення лісів, створення нових зелених зон та збереження річок і озер сприятимуть поліпшенню екологічної ситуації. Створення гідних умов для життя (28,7%) охоплює широкий спектр питань, включаючи забезпечення житлом, розвиток інфраструктури, створення робочих місць. “Зелене відновлення” передбачає, що всі ці аспекти будуть реалізовані з урахуванням екологічних вимог. Енергоефективність та «зелена» енергетика (26,7%), зокрема перехід на відновлювані джерела енергії, підвищення енергоефективності будівель та промислових підприємств дозволить зменшити залежність від викопних видів палива та знизити викиди парникових газів. Використання інноваційних технологій (22%) дозволить підвищити ефективність використання ресурсів та зменшити негативний вплив на довкілля. Залучення громадськості (18,7%) у процеси відновлення є важливою умовою його успіху. Це дозволить врахувати місцеві особливості та забезпечити підтримку населення.
Отримані дані показують, що більшість опитаних громадян вважають, що вони не мають значного впливу (58,3%) на прийняття управлінських рішень у своїй громаді. Впливаю певною мірою (36,4%) свідчить про те, що частина громадян все ж таки намагається впливати на прийняття рішень, але цей вплив є обмеженим. Це може бути пов’язано з участю в громадських слуханнях, зверненнями до місцевої влади тощо. Незначна частка опитаних вважає, що має значний вплив на прийняття рішень (5,3%). Це можуть бути представники громадських організацій, депутати місцевих рад або люди, які мають значні ресурси та зв’язки.
«У нас допустім як по перейменуванню вулиць, кидали це все на сайт і на громадське обговорення, люди приймали теж участь».
«Кожен може прийти до селищної ради, сказати, яка є проблема. Звернутися, сказати, тобто це у вільному доступі».
«Реагує, але не індивідуально, а якщо більшість».
Експертні відповіді вказують на часткову відкритість місцевої влади і та показують наявність проблемного поля з точки зору прийняття громадськістю участі у прийняті рішень.
Міграція та людським капітал
Аналізу експертних відповідей учасників груп, свідчить про те, що з Кушугумської громади багато населення виїхало в перші місяці війни, але частина з них вже повернулася до Кушугуму. Також є приблизно 2000 внутрішньо переміщених осіб, які проживають в населених пунктах громади. На думку мешканців, повернути тих хто поїхав можна лише, коли буде безпечно і тихо, якщо будуть робочі місця.
«Мені здається, що всі, хто виїхали на території України, вони вже повернулися сюди. Можливо, коли у нас тут стає так гаряче, вони туди-сюди. А ті, хто виїхали за кордон, вони вже сюди не повернуться. Вони там вже адаптувалися».
Також нам вдалося визначити основні проблеми молоді. Ситуація з безпекою (23,2%) є одним з найгостріших питань для молоді. Це може стосуватися як загальної безпеки в регіоні, так і безпеки в навчальних закладах, на вулицях тощо. Більш ніж третина опитаних молодих людей вказали на відсутність перспектив (33,1%) як на основну проблему. Це може бути пов’язано з економічною ситуацією в країні, відсутністю робочих місць, нестабільністю та іншими факторами. Молодь відчуває гостру потребу у розвитку своїх навичок та талантів, але часто стикається з відсутністю відповідних можливостей (24,5%). Це може бути пов’язано з відсутністю якісних освітніх програм, обмеженим доступом до інформації та ресурсів тощо. Відсутність роботи (15,2%) є однією з найгостріших соціальних проблем сучасності. Для молоді це особливо актуально, оскільки від роботи залежить їхня фінансова незалежність, можливість створити сім’ю та реалізувати себе.
Більшість респондентів вважають, що їх громада скоріше не приваблива (55,6%) та взагалі не приваблива (16,6%) для молоді. Це частково обумовлено відсутністю перспектив для молоді, обмежені можливості для роботи та розвитку, а також про загальний невдоволення умовами життя. Лише невелика частина опитаних вважають, що їхня громада є привабливою (4,6%) або скоріше привабливою (23,2%) для молоді..
«Мої друзі, молодь, ніхто з них повертатися не планує, в них там вже університет, у них там вже життя».
Наведена відповідь експерта пояснює причину того, чому молодь, яка виїхала, не планує повертатись у громаду.
Роль ВПО в житті громади
З огляду на результати кількісного опитування, майже половина респондентів оцінюють умови життя у громаді для внутрішньо переміщених осіб як задовільні (46,7%), скоріше добре (25,2%) та добре (18,5%) оцінюють умови життя для ВПО. Це свідчить про те, що в громаді здійснюються достатні зусилля для підтримки ВПО, такі як надання житла, гуманітарної допомоги, організація соціальних послуг тощо, але в той же час майже 10% опитаних оцінюють умови життя для ВПО як погані.
Більше третини опитаних оцінюють ставлення до ВПО як добре (33,8%) або скоріше добре (32,5%). Це свідчить про те, що існує значна частина населення, яка готова надавати допомогу ВПО, підтримувати їх та інтегрувати в місцеву громаду. Близько чверті опитаних (26,5%) займають нейтральну позицію. Це може підтвердити те, що ці люди не мають яскраво вираженого ставлення до ВПО, або їхнє ставлення залежить від конкретних обставин. Лише невелика частина опитаних має негативне (4,6%) або скоріше негативне ставлення (2,0%) до ВПО.
«Це нові люди, нові ідеї, нові робочі сили. Якщо вони будуть відкривати якийсь бізнес, щось робити для громади – чому ні».
Дана тези підтверджується і результатами кількісного дослідження.
Кількісне дослідження демонструє, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) стикаються з низкою серйозних проблем при адаптації до нового місця проживання. Найбільш гострими є питання, пов’язані з соціально-економічною адаптацією. Проблеми з працевлаштуванням (25,5%) є однією з найгостріших проблем. Це пов’язано з відсутністю відповідних вакансій, дискримінацією на ринку праці, відсутністю необхідних документів тощо. Фінансові проблеми (23,8%) тісно пов’язані з попереднім пунктом. Відсутність стабільного доходу ускладнює задоволення базових потреб, таких як оренда житла, харчування, оплата комунальних послуг. Проблеми з житлом (16,9%) також є значною проблемою для ВПО. Це може бути пов’язано з відсутністю доступного житла, складними процедурами отримання житлової допомоги або тимчасового житла.
Інтеграція в громаду (18,5%) вимагає часу та зусиль. ВПО стикаються з труднощами у встановленні соціальних контактів, адаптації до нових правил та звичаїв. Відсутність допомоги (6,6%) свідчить про те, що деякі ВПО не отримують необхідної підтримки від держави або громадських організацій. Нерозуміння з боку влади (4%) та несприйняття місцевими (3,3%) є додатковими проблемами, які ускладнюють адаптацію ВПО.
Візія майбутного Кушугумської громади
В межах проведення фокус-груп, учасники висловлювали своє бачення: громади через 5 років (в 2030 році)? Через 10 років? Через 20?
«Заможні люди, дороги всі хороші, такі діти йдуть в школу щасливі».
«Відбудували Каховську, з’явилася вода».
«Громада розвинена по всім напрямкам. Агрокономіка, зелене. Тому що, не дивлячись на те, яка зараз ситуація, наша громада, вона продовжує розвиватися. Коли закінчиться це все, я впевнена, що вона буде розвиватися ще більше. Буде багато чого нового, багато якихось інновацій, багато відкриттів, якісь відкритті можливості для людей. Тобто розвинуто громада».
«Я думаю, щоб громада не забувала за ветеранів, за хлопців, які щас воюють, коли вони повернуться».
Усі цитати підкреслюють значущість спільних дій, єдності та оптимізму для досягнення позитивних змін у житті громади. Наведені тези експертів відображають прагнення до покращення життя в громаді, розвиток інфраструктури (хороші дороги, вода) та економіки (агрокономіка, інновації). Також ідеться про позитивні зрушення навіть у складних умовах, а також про віру в краще майбутнє громади (інновації, нові можливості).
Дослідження підготовано в рамках проєкту “Зелена стратегія для відновлення і розвитку Кушугумської громади”, який реалізується громадською організацією за підтримки міжнародного фонду “Відродження”.
