Уряд України опублікував оновлену Державну стратегію регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки. Вона територіально орієнтована, враховує виклики сьогодення та завдання євроінтеграції, спирається на реальні потреби регіонів та громад.
“Це важливий крок з наближення державної регіональної політики до ключової політики Європейського Союзу – політики згуртованості», – сказано в пресрелізі Уряду.
Стратегія включає в себе загрози та тенденції, які виникли внаслідок збройної агресії рф, а також механізм реалізації Стратегії та систему моніторингу і оцінки результативності реалізації.
“Наголос – на відновлення інфраструктури з урахуванням безпекових вимог, безбар’єрності та інтересів людей, зокрема, і вразливих груп населення. Це складова Стратегії, як основного планувального документу регіональної політики. Звідси і потреба у чіткому розподілі повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування всіх рівнів, що також увійшло до оновленої Стратегії. Децентралізація владних повноважень і подальша розбудова територіальної організації влади – важлива складова державної регіональної політики” – підкреслила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська.
Загрози та тенденції
Серед основних викликів держава бачить такі:
-
Збройна агресія рф та наслідки тимчасової окупації
Однією з головних загроз є збройна агресія рф, яка призвела до тимчасової окупації частини території України та втрати інституційної спроможності влади на місцевому рівні. На окупованих територіях були зруйновані системи управління, припинено надання адміністративних та публічних послуг. Також були зафіксовані факти колабораціонізму, зокрема серед місцевих управлінців. Після деокупації виникають такі ключові проблеми:
– Руйнування інженерних мереж, соціальної інфраструктури та житлового фонду.
– Мінування територій та знищення дорожньої інфраструктури.
– Погіршення якості та доступності адміністративних та інших публічних послуг.
-
Збільшення кількості територій, що потребують державної підтримки
Через війну багато громад зазнали значних втрат у майні, інфраструктурі та економічному потенціалі, що призвело до зменшення власних доходів громад на 17% у 2022 році порівняно з 2021 роком. Основні фактори зниження фінансової спроможності громад включають:
– Питання безпеки.
– Релокацію підприємств та міграцію населення.
– Вилучення земель з господарського обігу.
– Скорочення державної підтримки.
– Втрату логістичного потенціалу.
-
Знищення та пошкодження інфраструктури
Війна спричинила значні інфраструктурні проблеми, що включають руйнування та пошкодження інфраструктурних об’єктів. Особливо гостро ця проблема проявилася на територіях, які прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Повоєнне відновлення інфраструктури повинно здійснюватися за принципом “Build Back Better”, використовуючи найкращі доступні технології та практики.
-
Різкі просторові та структурні зміни в економіці
Збройна агресія рф призвела до скорочення економіки України на 28,8% у 2022 році порівняно з 2021 роком. Падіння є регіонально диференційованим та визначається, в основному, безпековим чинником. Війна призвела до деіндустріалізації східних регіонів та структурних змін в економіці західних регіонів, що спричинено релокацією понад 800 підприємств у більш безпечні регіони. Істотних втрат також зазнав аграрний сектор. Загальна сума збитків аграрного сектору держави станом на 1 квітня 2023 року становила 8,7 млрд доларів США.
-
Втрата людського капіталу та депопуляція
В Україні посилюється негативна динаміка щодо народжуваності, і триваюча збройна агресія рф призводить до зростання рівня смертності та скорочення тривалості життя. За прогнозними розрахунками, у найближчі роки кількість ветеранів війни та сімей загиблих може досягти близько 10% населення держави.
-
Зміна клімату та погіршення екологічної ситуації
Бойові дії мають серйозний негативний вплив на довкілля. До найбільш масштабних екологічних проблем відносяться:
– Поширення ландшафтних та лісових пожеж на площі 183,2 тис. га лісів.
– Забруднення вибухонебезпечними предметами на площі понад 174 тис. км².
– Забруднення та руйнування ґрунтів, поверхневих водойм та водоносних горизонтів.
– Техногенні забруднення, руйнування мостів, дамб та берегової лінії.
– Підрив дамби Каховської ГЕС, внаслідок чого до річки Дніпро потрапило 150 т мастила, а в зоні затоплення опинилися понад 80 населених пунктів.
-
Неготовність системи управління регіональним розвитком
Одним із важливих факторів успішних передвступних переговорів, ефективного використання коштів та подальшого вступу до ЄС є адміністративна спроможність на національному, регіональному та місцевому рівнях. Система управління регіональним розвитком потребує значного вдосконалення для відповідності процедурам та кращим практикам ЄС.
Стратегічна мета державної регіональної політики до 2027 року
Метою регіональної політики визначено посилення соціально-гуманітарної, економічної, просторової згуртованості України, зростання рівня безпеки і добробуту її громадян шляхом відновлення інфраструктури та модернізації економіки за принципом «краще, ніж було», ефективного використання внутрішнього потенціалу територій, розвитку системи демократичного, децентралізованого та інклюзивного багаторівневого врядування.
Зокрема, Уряд виокремив три стратегічні цілі:
- Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах.
- Підвищення конкурентоспроможності регіонів.
- Розбудова ефективного багаторівневого врядування.
Серед пріоритетів:
- створення безпекових та соціальноекономічних умов для повернення громадян України в регіони та територіальні громади;
- розвиток багаторівневого врядування, наближення системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС;
- сприяння економічному розвитку регіонів через залучення інвестицій для реалізації інноваційних проєктів;
- розвиток інституційної спроможності територіальних громад та регіонів у сферах стратегічного планування, проєктного менеджменту, цифровізації, антикорупції;
- залучення громадян до прийняття рішень на державному, регіональному та місцевому рівні;
- розвиток людського капіталу, відновлення підприємництва та зростання економіки на основі внутрішнього потенціалу територій;
- розбудова партнерств, розвиток міжмуніципального, міжрегіонального та транскордонного співробітництва;
- відновлення та розвиток інфраструктури на принципах прозорості, сталості, інклюзивності, енергоефективності, підзвітності, адаптації до зміни клімату, стійкості до безпекових загроз та економічної доцільності;
- відновлення та розвиток системи надання соціальних послуг на регіональному та місцевому рівні відновлення балансу екосистем, постраждалих від збройної агресії.
Стратегія регіонального розвитку України до 2027 року покликана вирішити низку важливих викликів, з якими зіштовхується країна. Впровадження природоорієнтованих рішень, реорганізація економічних структур та покращення інфраструктури — ключові напрямки роботи для подолання перешкод на шляху до сталого розвитку. Необхідно забезпечити систематичну підтримку на всіх рівнях, від державного до місцевого, для створення безпечного та стабільного середовища для життя і праці громадян.
Визначені виклики потребують комплексного підходу та координації зусиль усіх зацікавлених сторін для досягнення мети: процвітаючої, безпечної та екологічно свідомої України.
Джерело: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури
