Рада відновлення Запоріжжя, що складається з представників громадських організацій, зустрілася з метою «звірити годинники» з директоркою Інституту розвитку міста Вікторією Агентаєвою.
Завдання, яке ставили перед собою члени Ради відновлення – отримати інформацію щодо проєктів з відбудови міста, що зараз готує влада, та з’ясувати, чим саме представники громади можуть бути корисними задля більш ефективної роботи в цьому напрямку.
Відновлення прифронтового Запоріжжя – серйозне завдання, яке саме зараз потребує фахового та громадського обговорення. Дивлячись на те, як швидко маємо відновлювати болючі рани війни: зруйновані будинки, об’єкти інфраструктури міста, пошкоджені зелені зони, втрачені люди – приходить чітке усвідомлення, що часу обмаль. Потрібно вже сьогодні складати План відновлення, за якими відбудовуватимемо місто, що буде більш зручним та затишним для запоріжців.
Чи є у нас План? Поки Плану не маємо
На сьогодні місто працює з великою кількістю інвесторів за багатьма проєктами, розповіла Вікторія Агентаєва. І хоч Плану реновації Запоріжжя як такого ще не існує, є розуміння, що найближчі роки нам належить справлятися з багатьма викликами, які повинні знайти вирішення в цьому Плані.
У місті близько 13 будівель та 400 квартир повністю зруйновані. Маємо тисячі пошкоджень і руйнувань. До того ж, після закінчення війни жителі міста не одразу повернуться додому, що накладає додаткові складнощі.
Зараз пріоритети відновлення спираються на Стратегію розвитку м. Запоріжжя на період до 2028 року, зазначила Вікторія Агентаєва. Зміни до документу будуть вноситися пізніше.
Виклики перед Запорізькою міською територіальною громадою
Головний виклик сьогодні – це необхідність створення соціального житла для внутрішньо переміщених людей та тих, хто залишився без житла, вважає міська влада.
Перше завдання – це відновлення частково зруйнованого, друге – реконструкція та перебудова комунальних приміщень під розміщення людей, третє – будівництво нового житла.
Також нагальні питання пов’язані з реабілітацією. Її потребує велика кількість людей: як медичної, так і психологічної.
Воєнний стан приніс додаткове навантаження на роботу комунальних підприємств, які й так мають застарілу матеріальну базу. Велика кількість техніки відправлена на фронт. У таких умовах не просто і ліквідувати наслідки обстрілів, і виконувати щоденну роботу. Отже, комунальний фронт Запоріжжя теж потребує підкріплення. Як і енергетичний, транспортний та інші не менш важливі напрямки.
Транспорт на часі
Транспортна розв’язка, сполучення всіх районів міста, є одним з наріжних та життєвих проєктів. «Маємо в міському господарстві залізничні колії з Бабурки, тож є змога поєднати цей віддалений район з аеропортом, – розповіла Вікторія Агентаєва. – Це робочій інвестиційний проєкт».
Влада вважає, що великий попит матиме сьогодні для України, що майже втратила морське узбережжя – розвиток медичного туризму для реабілітації та рекреації.
Люди – головне
Також життєво важливим проєктом є перекваліфікація людей, що знаходяться у місті. Це стосується як тих, хто переїхав з тимчасово окупованих територій, так і місцевих жителів, що залишились без роботи внаслідок закриття підприємств.
«За колаборацією бізнес – освіта/наука – місцева влада – молодь – і є майбутнє», – вважає директорка Інституту розвитку міста.
Червона зона – тимчасове клеймо на Запоріжжі
Через те, що Запоріжжя вважається територією, де проводяться бойові дії, існує тільки можливість готувати документи, каже Вікторія Агентаєва. Активна фаза відновлення почнеться тільки тоді, коли закінчиться війна.
Тим не менш, сьогодні велика кількість міжнародних донорів націлена саме на Запоріжжя, хоч таких міст, що потребують відновлення в Україні, на жаль, ще багато,
Партисипативність: врахувати думку громади
Тетяна Жавжарова, керівниця ГО «Екосенс», висловила побоювання щодо орієнтації майбутніх проєктів на донорські пріоритети. Як буде враховуватись при відновленні Запоріжжя думка громади, поцікавилася екологиня.
«Буде проводитися системна робота, – завірила Раду відновлення Вікторія Агентаєва. – Місцеві програми будуть перетинатися з міжнародними. Робитися все обов’язково буде при обговоренні з громадою міста».
Як правильно розуміти відновлення та в якій сфері можна включатися?
Саме ці питання і є ключовими в розумінні напрямків спільної роботи, наголошували протягом всієї наради.
«Йдеться не просто про відновлення інфраструктури, а про відновлення громадського простору, взагалі життя, – зазначила своє бачення Вікторія Агентаєва. – Відновлення розуміння, де зараз Запоріжжя знаходиться. Того міста, що було, вже не буде. Ми отримали нові можливості, хоч маємо і нові загрози».
Наприклад, Запоріжжя може стати логістичним хабом з річково-морських перевезень, тому що наше місто тепер останній шлюз на шляху від моря, де є можливість приймати судна «море-ріка».
Реалізація цього проєкту означає створення нових робочих місць, перекваліфікацію переселенців або людей, що втратили роботу та зміну стратегії взагалі. (Але і нові екологічні ризики, додає Тетяна Жавжарова.)
Керівниця ГО «СпільноХАБ» Ганна Дворна завірила, що в організації готові співпрацювати в напрямку питань транспортної інфраструктури. Зокрема, готувати аналітику.
«Готові залучати експертів до просторового планування, – зазначила Ганна Дворна. – Запоріжжя повинно отримати новий вигляд. Для нас відновлення – це повне перепланування, аби не повертатися до старих моделей».
Микола Ралик, відомий натхненник та активіст руху «Запоріжжя без амброзії» зазначив, що за старою «Стратегію розвитку Запоріжжя» ми в 2027 році будемо жити при кришталево-чистому повітрі. І це, на жаль, не відповідає реаліям.
«На мою думку, ми не маємо чіткого розуміння, куди йдемо. Первісно – це оновлена Стратегія, – зазначив Микола Ралик. – Пропоную розпочати з напрацювання нової Стратегії. Повинна бути дорожня карта».
З ним згодна й Тетяна Ярмохіна, керівниця ГО «Рада церков», що зараз бере активну участь у розробці Програми зниження викидів.
«Запоріжжя є одним з живих проммайданчиків східної частини України, – відзначила Тетяна Ярмохіна. – Увесь металургійний мотлох зі зруйнованих міст будуть везти сюди, тут будуть плавити метал. Ще 10 років можна щось вичавити з наших заводів, переобладнувати їх вже немає сенсу. Мартени в Україні залишились тільки в Запоріжжі, ще в Бразилії. Тому, дійсно, треба міняти Стратегію».
Економічне відновлення може стати лихом для екологічного відновлення. Тому екологічні питання і ризики екології повинні бути прописані в новій Стратегії розвитку міста.
«ГО «Екосенс» готує рекомендації щодо відновлення для робочої групи, – висловила готовність до співпраці Тетяна Жавжарова. – Наші експерт вже працюють над рекомендаціями з енергетичної незалежності Запоріжжя та адаптації міста до зміни клімату».
Національна Стратегія відновлення завжди має зелену складову. Окрім оновлення Стратегії розвитку міста, потрібно організувати також робочу групу щодо розробки відновлення та реновації Запоріжжя, зійшлися на думці учасники наради.
«Чекаємо від вас пропозиції, в якому форматі ви готові співпрацювати, – резюмувала Вікторія Агентаєва. – За якими напрямками ви готові долучитися, в якій ролі: експертів, волонтерів, ГО – партнер у написанні заявок, комунікатор з міжнародними донорами. Прошу присилати коментарі».
Розійшлися, намітивши канали комунікації. Головне, що стало зрозумілим по факту щодо відновлення Запоріжжя, сформулював ще китайський мудрець Сунь Цзи тисячі років тому: «Стратегія без тактики – це найповільніший шлях до перемоги. Тактика без стратегії — це просто метушня перед поразкою».
Тобто перш ніж починати хаотичну відбудову – треба спланувати відновлення стратегічно: яким буде краще Запоріжжя та як цього будемо досягати.
Авторка: Інна Бахтіна
Фото: “Інститут розвитку міста”
