Відбулося перше установче засідання Екологічної науково-технічної ради при ЗОДА.
Це буде постійно діючий консультативно-дорадчий орган при Запорізькій обласній державній адміністрації, який має сприяти формуванню екологічної політики в регіоні та реалізації екологічних прав громадян.
Метою роботи визначено вирішення найважливіших для регіону екологічних питань, що потребують спільного пошуку напрямків їх розв’язання та системної координації діяльності служб і відомств у сфері екології та природокористування.
Усього у Раді передбачено 5 науковців, 5 представників від громадськості 5, 9 від органів виконавчої влади, 7 представників про підприємств.
Від громадськості до Ради увійшли голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова, експерт, голова ГО «Довкола» Максим Сорока, представники «Екокоаліції» Микола Ралик та Валентина Кирєєва, уповноважена мітингу «Маю право дихати» Тетяна Ярмохіна.
Засідання будуть відбуватися не рідше ніж раз на квартал.
Про напрямки роботи Екологічної ради
Найбільший суспільний резонанс викликає питання забруднення повітря, тому це буде пріорітетом роботи, зазначив директор департаменту довкілля Антон Петрухін. Основні чинники забруднення повітря – застарілі технології, відсутність системного державного контролю. Тож необхідно зосередитися на заходах поетапного зниження заходів, докорінній модернізації підприємств.
Окреме важливе питання – регулювання під час МУВЗ (метеорологічних умов, які сприяють накопиченню шкідливих викидів), додала заступниця директора Ірина Пірогова. Прогнозування цих умов здійснюється запорізьким ЦГМ за «Руководством» 1986 року. Регулююча частина, коли треба реагувати, просідає.
Запоріжжя – унікальне місто, де промисловий комплекс знаходиться серед житлової забудови, часто бувають несприятливі метеорологічні умови.
Найгірші метеорологічні умови протягом 2000-2014 року спостерігалися в Запоріжжі, містах Донецької області (Артемівськ, Горлівка, Єнакієве, Краматорськ, Макіївка). Нормативна документація потребує пропозицій, тож ЗОДА планує провести до середини грудня круглий стіл із НМУ.
Андрій Компанієць, заступник директора, розповів, що в Запорізькій області 348 об’єктів ПЗФ (96%), серед них такі великі, як парки «Приазовський» та «Великий Луг» знаходяться в окупації. Руйнування Каховського ГЕС спричинило руйнування заказника «Дніпровські пороги» та парку «Великий Луг». Попросив за наявності фактів порушення, звертатися до нас і ДЕІ.
У Дніпро попадає велика кількість зворотніх вод, 193 млн куб метрів скинуто. З них 48 млн куб м КП «Водоканал», 43 млн куб м «Запоріжсталь».
Серйозною проблемою є вирубка зелених несухостійних дерев у місті Запоріжжі. Департаментом захисту довкілля ЗОДА направлено запити до Управління екологічної безпеки Запорізької міської ради, яке надало протягом року 600 дозволів, на акти обстеження дерев. ЗОДА у грудні планує круглий стіл про збереження зелених насаджень Запоріжжя, на який можна надати кандидатури.
Тетяна Тихомірова підняла питання про потребу контролю викидів на межі санітарно-захисних зон підприємств.
Веременко Ганна нагадала про реформу управління відходами. Регіональний план управління відходами розроблено до війни, але не затверджено, потрібно його коригувати. Проблемні питання – це відходи руйнувань, окуповані території.
Пропозиції
За результатами, всі учасники надали пропозиції до плану роботи Екологічної Ради на 2024 рік.
Микола Ралик, представник «Екокоаліції», підкреслив потребу реагувати на суспільні запити громади щодо чистого повітря. Коли несприятливих метеоумов немає, все добре. Інакше, в серпні-вересні будемо мати проблему збільшення впливу забруднення.
Представники ЗНУ Каріна Білоконь та Геннадій Васильчук говорили про потребу зробити дослідження впливу автотранспорту.
«Оскільки знищення Каховського водосховища спричинило збільшення забруднення води каналізаційними та промисловими стоками у водах річок Дніпровського каскаду та до підвищеного навантаження на очисні споруди, відбулася різка зміна кисневого та температурного режиму в Дніпрі. Це призвело до інтенсивного окиснення речовин у донному мулі та до небезпечних рівнів забруднення нітритами, нітратами, фосфатами, сульфідами. Те, що колишнє дно річки, яке стало сушею, швидко заросло деревами, тільки підтверджує високий вміст нітратів і фосфатів у донних покладах», – зазначила Тетяна Жавжарова. Та запропонувала розпочати роботу із перегляду дозволів основних водокористувачів, промислових і комунальних підприємств, які мають дозволи на спеціальне водкористування та здійснюють скиди зворотніх вод у річку Дніпро, щодо зниження обсягів викидів забруднюючих речовин.
Також запропонувала надати пропозиції Запорізькому КП «Водоканал» щодо потреби модернізації водоочисних споруд та зниження концентрацій забруднюючих речовин у стоках та звернутися із запитом щодо їх планів реконструкції водоочисних споруд та включення їх у плани післявоєнного відновлення.
Інна Холіна додала про потребу залучення Держводагентства до зниження концентрацій забруднюючих речовин у зворотніх водах підприємств північніше Запоріжжя і вище по Дніпру, які здійснюють скиди у річку Дніпро.
Максим Сорока запитав сприяння ДЕІ та ЗОДА у моніторингу якості залишкових вод нижче Кушугуму у післяпаводковий період у квітні. Каховка подарує чимало сюрпризів вторинного забруднення, вважає експерт.
Ще Тетяна Жавжарова надала пропозицію у лютому 2024 року провести засідання Екологічної ради чи круглий стіл із обговорення пріоритетів і викликів післявоєнного відновлення екологічної безпеки в Запорізькій області, де розглянути, зокрема, рекомендації експертів Ради відновлення Запоріжжя, ГО «Екосенс» та ГО «Довкола», ГО «Екоклуб» щодо відновлення безпеки повітря, водних ресурсів та врахування потреби адаптації до зміни клімату.
Наостанок, оскільки війна триває, то було запропоновано обговорити дослідження ГО “Флора” та “Екосенс” щодо медичних відходів та до оновлення Регіональнльного плану поводження з відходами включити ззарубіжний досвід.
Планування екологічної політики на 2024 рік триває.
Фото: Микола Ралик
