Газони – це більше, ніж просто зелена окраса міст, хоча ті трав’яні насадження, які є в Запоріжжі зараз, мають обмежену функціональність. Правильно підібрані та доглянуті газони є необхідною складовою міської інфраструктури і грають ключову роль у створенні екологічно збалансованого середовища для життя. Понад 50% зелених зон міст в Україні складають газони, що робить їх важливою частиною міської екосистеми та необхідним атрибутом сучасного містобудування.
Газони можуть бути різними за функцією і складом рослинності. Їх поділяють на партерні, садово-паркові, лучні і мавританські. У цій статті ми поговоримо про лучні газони – різнотрав’я, адже вони мають низку беззаперечних плюсів, в тому числі, і для міського бюджету.
Різнотрав’я – це природний або міський елемент ландшафтного дизайну, який включає в себе різноманітні види трав’яних (лучних) рослин, що зазвичай ростуть разом у дикій природі. Рослини різнотрав’я можуть відрізнятися за формою, кольором і висотою, і вони часто змішуються між собою, створюючи природний та екологічно цінний ландшафт.
Гроші в землю
Один із ключових аспектів догляду за газонами – це полив. Правила передбачають, що звичайні газони повинні поливатися принаймні 16 разів за сезон, а партерні – навіть 30 разів. Але часто обмежені кошти та ресурси призводять до того, що догляд за газонами зводиться до лише косіння (про це питання – далі).
Різнотрав’я може бути відповіддю на цю проблему. Існують різні види рослин у різнотрав’ї, які ростуть на різних висотах і не потребують такого частого поливу, як традиційні газони. Лучні рослини мають більш розвинену кореневу систему, яка утримує воду і допомагає у водному балансі. В умовах зміни клімату в Запоріжжі це є важливою перевагою, адже ми бачимо, як швидко пересихає земля та від засухи гинуть рослини. Трава та квіти з розвиненою кореневою системою утримають воду, убезпечать від пилових бурь та будуть більш стійкими до погодних примх, які вже спостерігаються у місті.
Рідший полив збереже і гроші платників податків. Для газону з різних полив важливий в перший місяць після посіву та коли критично довго не було опадів. Тобто це 3-4 рази за умов посушливого сезону.
Коштовний та шкідливий покос
У Запоріжжі комунальні підприємства мають займаютися доглядом за понад 600 гектарами землі, в тому числі 8 парками та 65 міськими скверами. Ціна за квадратний метр покосу варіюється від 2,3 грн для багатоквартирних будинків до 4 грн для мешканців ОСББ. Цього року КП “Запоріжремсервіс”, яке обслуговує багатоповерхівки, замовило послуг на косіння трави тільки на прибудинкових територіях на майже 5 млн 420 тис грн. Це без урахунку парків, скверів та інших місць загального перебування.
В Україні за сезон партерні газони викошують у середньому 15-18, звичайні – 10-14, лучні – 2-5 разів. Скошування припиняється після настання заморозків.
Більшість територій (міські газони, узбіччя доріг, парки тощо) косять з використанням газонокосарок на паливі. Помноживши площу цих зон на частоту викошування, ми отримаємо очевидний рівень додаткових шкідливих викидів. За загальними підрахунками, за годину роботи косарка продукує стільки ж викидів, скільки 11 середньостатистичних авто. Більшість цих викидів токсичні, а інколи навіть онкоутворюючі.
Працююча газонокосарка здатна видавати шум у межах 90-180 ДБ. Діапазон гуркоту залежить від її потужності, але, відповідно до стандартів Європейського Союзу, шкідливим для людини є будь-який звук, гучніший за 55 ДБ. На відміну від звичайних газонів, лучні рослини можна косити ручною косою.
Частота покосів істотно впливає на водний баланс територій. Чим частіше проводиться викошування, тим більшою є редукція (послаблення) біомаси коріння. Тобто після косіння вся сила рослини йде у відновлення надземної частини. Менша коренева система затримує менше води, а це призводить до погіршення водного балансу, а інколи – до спустошення території. Зазвичай, саме рослини бережуть землю від пересихання, вивітрювання, випаровування, випалювання. Чим більше пересушена земля, тим важче потім її відновити. Земля яка спеклася, не пропускає воду чи робить це дуже повільно. Коли після тривалої посухи починається злива, земля не може в достатній мірі вбирати в себе воду, що призводить до підтоплень або надмірного перевантаження міських дощоприймачів.
Часте викошування призводить до того, що більшість рослин не встигають зацвісти. Брак квітів призводить до зменшення кормової бази для комах-запилювачів, що важливі для екосистеми. Надто часте викошування може призвести до спустошення території та погіршення водного балансу.
Реформа газонів
Зміна усталеного підходу до озеленення міста забезпечить ресурсоощадливість, і різнотрав’я видається вигідним рішенням. Воно не потребує інтенсивного поливу та обробки хімічними засобами, як традиційні газони. Інша важлива перевага – економія бюджетних коштів, оскільки догляд за різнотрав’ям вимагає менше витрат на полив, паливо, покос і інші ресурси.
Різнотрав’я – це не тільки природозберігаючий крок, але й крок до зеленішого та здоровішого міста. Воно сприяє збереженню біорізноманіття, зменшує кількість шкідливих викидів і шуму в місті, підвищує якість повітря та створює сприятливе середовище для життя комах і рослин. Враховуючи всі ці позитивні аспекти, можна стверджувати, що різнотрав’я – це виграшна альтернатива традиційним газонам і крок до більш сталого та екологічного майбутнього для Запоріжжя.
В статті використовуються дані посібника «Різнотрав’я поруч», розробленого Громадською організацією «Плато» (www.plato.lviv.ua) за підтримки Української кліматичної мережі (www.ucn.org.ua).
_________________________________________________________________________________________-
Статтю підготовано в рамках проєкту «Знати, щоб відбудувати: зелені рішення для відновлення міст», за фінансової підтримки ГО “Екодія” та Федерального міністерства економіки та кліматичних дій Німеччини в рамках проєкту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).
Текст – Олександра Савченко
Фото з тролейбусом – Джерело: sferis.pl
Фото з будинками – Джерело: squarespace-cdn.com
Фото з косарями – Джерело: zp.gov.ua