Рада відновлення Запоріжжя як громадське об’єднання небайдужих запоріжців та мережі ГО запропонувала свої можливості та ресурси владі міста для спільної роботи з відновлення Запоріжжя. Відбулася зустріч представників Ради з заступником міського голови Анатолієм Васюком та директоркою КП «Інститут розвитку міста Запоріжжя» Вікторією Агентаєвою. Зробити якнайкраще задля майбутнього Запоріжжя – спільна мета, тож домовилися про співпрацю за низкою напрямків.
Відновлення та відбудова Запоріжжя має враховувати потреби і бачення широких верств населення, включаючи вразливі категорії, як-от люди з інвалідністю, самотні люди, люди похилого віку, та внутрішньо переміщені особи.
«Залучення громадськості та науковців, експертної спільноти до процесів планування відновлення – це обов’язкова умова демократичного і сталого розвитку міста, про яку зараз багато говорять міжнародні партнери та інвестори. Тому ми зібралися в Раду відновлення, яка готова за власною ініціативою та за запитом влади збирати знання і досвід потрібних експертів, українських і зарубіжних фахівців, які допоможуть органам місцевого самоврядування під час складання Планів відновлення та подальшої відбудови, – розповіла про завдання проєкту Тетяна Жавжарова, координаторка Ради відновлення Запоріжжя, голова ГО «Екосенс». – Вже проведено тренінги із соціальної згуртованості та навчання інструментам участі громадян у житті міста».
ГО «Екосенс» як один із ініціаторів об’єднання з осені 2022 року почала роботу над плануванням зеленого післявоєнного відновлення Запоріжжя з урахуванням кліматичних цілей, вже залучила незалежних експертів з енергоменеджменту та адаптації до зміни клімату та підготоувала перші рекомендації до майбутнього Плану відновлення Запоріжжя, які передала профільним дерпртаментам та розмістила на інформаційному ресурсі Віднова.Інфо.
Інклюзивні та інноваційні підходи у відновленні, участь кожного члена громади та інші важливі для жителів Запоріжжя процеси вже відпрацьовуються в рамках проєкту Громадської організації Екосенс «Рада відновлення як інструмент залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області», який підтримав уряд Великої Британії. Вивчити запити цієї оновленої спільноти Запоріжжя важливо для розуміння програмних напрямків руху розвитку та відновлення.
«Політика з відновлення Запоріжжя має спиратися, зокрема, на дослідження того, який сенс бачать жителі, – зазначив член Ради відновлення, професор політології Дмитро Арабаджиєв. – Ми готові залучитися до вивчення суспільної думки, щоб створити більш змістовний запит. Зараз запускається інструментарій для проведення соціологічних і фокус-групових досліджень. Тому нам важливо обговорити разом із місцевою владою, які питання закласти та думки якої цільовоїі групи вивчити».
Запровадження принципів партисипації та залучення жителів до участі в роботі з відновлення цікавить як громадське суспільство, так і владу.
«Ми маємо ряд напрацьованих контрактів, надходження коштів з різних джерел для підтримки підприємництва, пошуку грантів для підприємців, – зазначив Андрій Карпенко, координатор кластера ІАМ, член Ради відновлення.– Можемо разом шукати загальну траєкторію для вирішення питань, наприклад, просторового зонування. Якщо долучати до спільної роботи широку групу стейкхолдерів, це краще буде сприйматися спільнотою».
Дійсно, виконавча влада Запоріжжя вирішує купу щоденних питань, як надзвичайних, так і поточних. Тому експертні можливості та рекомендації, що готова надати Рада відновлення, а також залучення широкої мережі ГО, їхній напрацьований зв’язок із донорами суттєво посилить позиції Запоріжжя як громади під час пошуку міжнародних партнерів.
«У Запоріжжя були перемовини з трьома міжнародними партнерами, – розповіла Вікторія Агентаєва. – Проте скласти єдину Стратегію з відновлення досить складно, кожний серйозний донор має свої пріоритети та свою методологію».
Ближче до осені очікується пожвавлення активності з їхнього боку, тому було б доречно мати на той час результати соцдосліджень, які пропонують провести в ході проєкту Ради відновлення, зазначила Вікторія Агентаєва. Та висловила готовність пропрацювати основні маркери, дані з яких будуть корисними для складання Плану відновлення Запоріжжя.
Наше місто постраждало не тільки внаслідок рашистських обстрілів, але й через витік людського капіталу, економічне падіння та спад промисловості. Змінився склад населення міської громади за рахунок евакуації великої кількості ВПО з зони ведення бойових дій та тимчасово окупованих територій області, тож маємо додаткове навантаження у комунальній та медичній сферах. Багато зусиль треба прикласти у сфері підприємництва, зайнятості, створення робочих місць. Із нових викликів – наслідки руйнування Каховської ГЕС для міста, потрібно врахувати зміни, що відбуваються з Дніпром, питання водопостачання й т. ін.
Анатолій Васюк навів розвиток Запорізького річкового порту як приклад потенційно вдалого інфраструктурного проєкту для Запоріжжя та зазначив, що готовий до співпраці з Радою відновлення в пошуку ідей та згуртованості у різних напрямках: транспорту, енергетики, культури.
«Головне, що ми любимо наше місто, і готові разом зробити його кращим, – зазначив заступник міського голови. – Але поки повинні пам’ятати про взаємну відповідальність, тому що до Запоріжжя наразі ще долітають С-300».
Через те, що місто досі входить до переліку прифронтових, поруч ведуться бойові дії, відновлення можливо лише планувати. Але в нас є час та можливості для якісного планування із оцінкою потреб різних категорій мешканців та залученням експертної спільноти. Маємо можливості, знання, час та бажання зробити Запоріжжя кращим містом для його жителів. Працюємо!
ФОТО Євгенія Назарова, Радіо “Свобода”
_____________________________________________________________________________________________________________
Підготовка статті стала можлива завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проекту «Рада відновлення як інструмент залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області», який виконує ГО «Екосенс».
Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
