Запорізький національний університет навіть під час війни продовжує реалізовувати декілька масштабних проєктів з термомодернізації своїх приміщень. Головна мета – комфорт людей, які працюють, навчаються та живуть в цих будівлях. Але не менш важливою ціллю проєктів стала енергоощадність, економія фінансів, дотримуючись при цьому соціальних та екологічних стандартів.
Проєкт став пілотним в рамках реалізації Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (НКПВУ), що фінансується Європейським інвестиційним банком, адже в більшості своїй вона розрахована на підтримку проєктів територіальних громад і органів місцевого самоврядування.
Університет – це маленьке містечко зі своїми офісними будівлями, житловим фондом, спортивними спорудами, закладами громадського харчування. Досвід енергозберігаючих заходів реалізованих в університеті може бути масштабований на великі міста.
– Зберігаючи енергію, ми зберігаємо життя. Збереження енергії стоїть наріжним каменем, адже університет витрачає на комунальні послуги десятки мільйонів гривень в рік, – поділився досвідом Сергій Кушнір, проректор з навчально-виробничої роботи та матеріально-технічного забезпечення ЗНУ, під час підписання Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво у сферах енергоефективності та відновлюваної енергетики з Запорізькою міською радою, ГО “Екосенс”, НУ ЗП.
Проєкт термомодернізації навчальних корпусів та гуртожитків Університету втілювався поетапно. Спочатку увагу приділили навчальним корпусам університету, далі почали роботу над модернізацією гуртожитків.
Розпочалася ця історія у 2018 році. Для покращення умов проживання студентів-переселенців, маломобільних верств населення серед студентів та інших мешканців гуртожитків ЗНУ досить швидко розробив два проєкти на капітальний ремонт 3 та 4 гуртожитків з утепленням стін, заміною вікон вхідних груп та встановленням автоматичного вузла керування на системі опалення. За півтора місяці мали і проєкти, й експертні висновки.
Але через особливості законодавства отримати гроші на реалізацію проєкту вдалося лише в кінці вересня 2020-го. Йшлося про чималу суму – 50 мільйонів гривень. За ці кошти планувалася суттєва модернізація гуртожитків №№ 3 і 4: утеплення фасаду, покрівлі, заміна всіх вікон і вхідних дверей на металопластикові, утеплення даху, утеплення фундаменту будівель, встановлення погодної автоматики тощо.
Для того, аби зрозуміти обсяг робіт та знайти проблемні місця, співробітники університету провели тепловізійне обстеження корпусів університету, створили теплову мапу. Після цього з’явилася думка про створення системи диспетчеризації та контролю. На слайді можна побачити спрощену версію системи.
Надалі систему «Клімат-Контролю» вдосконалювали та розвивали. У корпусах були встановлені циркуляційні насоси та погодна автоматика, які підтримували температуру в приміщенні, реагуючи на температуру атмосферного повітря на вулиці. Її оснастили цифровими датчиками, які показують денну та нічну температуру, час увімкнення подачі тепла по днях тижня. Датчики встановили в найпрохолодніших місцях для кращого моніторингу.
– Система автоматики виявила наші проблемні місця. Всі наші корпуси мають різні за об’ємом приміщення, для яких потрібно різну кількість теплової енергії для забезпечення комфортної температури. Зокрема, маємо актову залу, де висота стелі – шість метрів, що вдвічі більше, ніж в інших приміщеннях. Звісно, нагріти такі різні приміщення за однаковий час однаковим устаткуванням неможливо. Тому ми замінили в актовій залі радіатори встановивши радіатори з більшою тепловіддачею. Так нам вдалося вирівняти температуру по корпусу та створити комфортні умови – втілити те, до чого ми йшли. Комфорт – це коли по всьому корпусу однакова температура, – пояснює Сергій Кушнір.
Також при реалізації проєкту окрему увагу приділили склопакетам – обирали такі, які мають мінімальний коефіцієнт теплопровідності.
Наступний етап – термомодернізація гуртожитків №№3 та 4.
Після завершення робіт отримали два максимально утеплених гуртожитки, що, своєю чергою, має соціальний вплив – оскільки стали окрасою не лише кампусу Університету, а й старої частини м.Запоріжжя. Окрім цього отримано ще й економічний ефект – це дозволило значно скоротити видатки на опалення взимку і зменшити вартість комунальних послуг. Крім того, в цьому є і екологічний ефект – менша кількість спалюваного газу, зменшення викидів і парникових газів.
Цей приклад є особливо показовим сьогодні, в умовах війни. Адже європейські партнери готові надавати фінансові та технічні можливості для відбудови України, втілювати розроблені українцями проєкти у життя. Бажання, знання, кооперація та наполегливість зможуть вивести територіальні громади на новий рівень розвитку, адаптуватися до умов зміни клімату та зробити свій внесок у стале зелене відновлення України.
Стаття підготована в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадянського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії», який виконує громадська організація “Екосенс” у співпраці з ГО “Дивосвіт” та ГО “Національна платформа стійкості та згуртованості” завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.
Головне фото: прес-служба ЗНУ
