Когнітивна деокупація є невід’ємною складовою процесу повного відновлення окупованих та деокупованих територій України. Це комплекс заходів, спрямованих на реінтеграцію свідомості громадян, які перебували під впливом ворожої пропаганди, та на повернення до спільних українських цінностей та світогляду. Вона включає в себе освітні, культурні, інформаційні та психологічні інструменти для відновлення соціальної єдності.
Відкрите обговорення стратегії когнітивної деокупації
За ініціативи Національної платформи стійкості та згуртованості відбулося відкрите обговорення на тему: «Стратегія когнітивної деокупації, або що Україна може протиставити рф на тимчасово окупованих територіях». Обговорення було розділено на два блоки: когнітивна деокупація Криму та когнітивна деокупація регіонів. Ділимося з вами ключовими моментами.
У 2023 році експерти розробили Стратегію когнітивної деокупації Криму — декларацію намірів, яка була заснована на анонімних глибинних інтерв’ю з 22 фаховими українськими та кримськотатарськими експертами. Це документ, в якому під Стратегією розуміється «комплекс стратегічних, оперативних і тактичних заходів, які мають бути заплановані та здійснені різними суб’єктами для підготовки, спрямування та оцінки довгострокових суспільно-політичних, соціально-економічних і соціально-психологічних процесів адаптації соціальних цінностей та світогляду мешканців Криму до, під час та після кінетичної та/або дипломатичної деокупації півострова і, як наслідок, повного відновлення дії українського законодавства та суверенітету над територією півострова».
По суті, це план дій щодо «розмінування» свідомості людей від тривалої дії пропаганди рф. Причому не тільки в людей, які жили або живуть в умовах окупації, а й в людей, які вимушено виїхали до підконтрольних Україні регіонів або за кордон. Процес тривалий та складний, зауважують експерти, але він є критично важливим.
«Враховуючи складність та унікальність ситуації в Криму, прогноз щодо основних перетворень в рамках процесу когнітивної деокупації становить щонайменше 15-20 років, але може зайняти й час зміни поколінь (до двадцяти років)», — зауважують автори Стратегії.
Рада з питань когнітивної деокупації
Для роботи над Стратегією та втіленням її в життя була створена Рада з питань когнітивної деокупації — міжсекторальний орган, до складу якого входять представники державних органів, народні депутати, представники громадського та експертного середовища, науковці, фахівці у сфері комунікацій, правозахисники тощо.
Читайте також: РАДА ВІДНОВЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОСИСТЕМИ СТАЛОСТІ, СТІЙКОСТІ ТА ДЕМОКРАТІЇ]
Фахівці виділили такі напрямки роботи в рамках Стратегії:
– Інформаційна та культурна реінтеграція Криму
– Інформаційна безпека, протидія дезінформації
– Політика пам’яті
– Інтеграція Криму в європейську Україну
– Політика щодо дітей та молоді
– Відновлення справедливості
– Освітня реінтеграція
– Повага до різноманіття
– Відновлення та впровадження реформ
Адаптація стратегії до регіональних особливостей
Під час відкритого обговорення представники Національної платформи стійкості та згуртованості говорили і про адаптацію Стратегії до регіональних особливостей. Зокрема, координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Запорізькій області, науковець, член Ради відновлення Запоріжжя Дмитро Арабаджиєв зазначив, що потрібно розробляти різні стратегії для кожного регіону.
«Специфіка Запорізької області в тому, що 70% територій окуповані, інша територія — це підконтрольні Україні місто Запоріжжя та Запорізький район. Ще є величезна сіра зона, де ведуться активні бойові дії, що накладає відбиток на аналіз ситуації. Якщо говорити про моніторинг, треба проводити на цих трьох рівнях. Мій особистий досвід спілкування з людьми на окупованих територіях показав, що рівень відчуження, рівень несприйняття українського соціального простору вищий там, де велися активні бойові дії», — зазначив Дмитро Арабаджиєв.
Він зауважив, що приклади когнітивної окупації є і на підконтрольних Україні територіях області: під час відключення світла запоріжці могли чути «Руське радіо» та інші радіостанції окупантів на своїх приймачах. Тому потрібно розробляти механізми для ведення міжсекторального діалогу між різними групами населення.
«Проєкт «Рада відновлення Запоріжжя» дав таку практику, такий діалоговий майданчик. Подібний механізм можна буде використовувати на деокупованих територіях, адже люди виснажились, вони перебувають у стані дистресу, і їх приваблює можливість говорити про образ майбутнього і про те, як вони будуть жити після війни. Спільна мета та дія, відкрите обговорення, довіра та неурядовий статус приваблює багатьох прихильників проєкту «Рада відновлення»», — розповів науковець.
Різні, але рівні
Для Донецької та Луганської областей мають бути окремі стратегії, адже вони пережили дві хвилі окупації та деякі населені пункти — деокупації, і тут є своя специфіка. Координатор Національної платформи стійкості і згуртованості у Донецькій області Андрій Романенко підкреслив, що процес когнітивної деокупації потрібно починати вже зараз.
«Коли ми кажемо про когнітивну деокупацію, то ми маємо розуміти, що це аж ніяк не має бути пов’язане з фізичною деокупацією території, бо цю деокупацію треба починати вже зараз і треба починати її не лише на окупованих територіях, а на інших територіях України. Частина окупованих територій знаходиться в фокусі уваги, і постійно кажуть про їх деокупацію, а частина цих територій зникла з суспільної уваги, і про них мало що кажуть. Одна з таких територій це Донеччина, дуже тривалий час тема її деокупації виглядала менш привабливо, ніж деокупація Криму. Поступово деякі мешканці Донеччини стали тими, хто кликали цю окупацію», — зауважив Андрій Романенко.
На його думку, мають бути створені не лише локальні програми когнітивної деокупації, але й загальнодержавна програма, яка не має виділяти якісь окремі регіони, а працювати з усіма регіонами в рівній мірі.
Зберегти своє
Дементій Білий, координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Херсонській області, зауважив, що мета рф — знищення ідентичності українців, і заходи когнітивної деокупації мають бути спрямовані на протидію цьому.
«Я хотів би звернути вашу увагу на те, що ми маємо справу з російською державною машиною, яка має свій набір інструментів та типові заходи, що вони впроваджують всюди однаково. З кожним місяцем всі регіональні особливості, які існували, стираються, знищуються, і ми бачимо процес перетворення окупованих територій в однорідний простір. Росія чинить насилля і терор, впроваджуючи в усі сфери життя пропаганду та дезінформацію. Вона насаджує свої цінності, не лише імперські, про які ми звикли говорити, але й не менш страшні цінності так званого соціального утриманства. Ми бачимо, як з колишніх активних українських громадян, які могли вийти на Майдани на мирні демонстрації, відбувається перетворення на слухняну масу, яка справно вживає пропаганду з телевізорів і радіоприймачів. Тому дуже важливо протидіяти цим процесам, зберігаючи нашу національну ідентичність та цінності», — підкреслив експерт.
Не втратити зв’язок
Експертка Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Каплан звернула увагу на глибокі наслідки окупації та важливість збереження зв’язків з людьми на окупованих територіях. Вона наголосила на агресивному обмеженні прав та свобод на окупованих територіях і підкреслила необхідність системної комунікації влади з громадянами, що залишились в окупації. Важливо також працювати з вимушено переміщеними особами, інформуючи їх про те, що відбувається на окупованих територіях.
Висновок
Когнітивна деокупація є комплексним процесом, що вимагає системного підходу та тривалої роботи в різних секторах. Відновлення деокупованих територій неможливе без відновлення свідомості громадян, які стали жертвами ворожої пропаганди.
Підходи до когнітивної деокупації мають бути адаптовані до специфіки кожного регіону, але водночас інтегровані в загальнодержавну стратегію.
Важливою є комунікація на усіх рівнях, відкритий та чесний діалог, який дозволить людям відчути себе активним учасником відновлення України, що сприятиме поверненню єдності українців та швидшій та якіснішій відбудові.
Текст: Олександра Савченко
