Харчові відходи можуть шкодити довкіллю або живити землю. Усе залежить від того, що ми з ними робимо. У лекції, організованій ГО “Екосенс» та ГО “Запоріжжя без сміття” — прості відповіді на складні питання: що, де, навіщо і як компостувати без зайвих зусиль (навіть в квартирі!), аби отримувати цінне, натуральне та безкоштовне добриво.
У межах курсу «Кліматична освіта для зеленого відновлення Запоріжжя» від ГО «Екосенс» у співпраці з Центром професійного розвитку педагогічних працівників м. Запоріжжя відбулася лекція “Органічні відходи як джерело парникових газів. Основи компостування та сортування відходів» Ірини Щетініної, засновниці ГО «Запоріжжя без сміття». Лекція була присвячена управлінню органічними відходами – чому компостування важливе, і як його налагодити у школі, вдома чи навіть у квартирі.
Кожен з нас щодня викидає залишки їжі – очистки овочів, фруктів, зів’ялі листя. Мало хто замислюється, що ці органічні відходи складають майже половину вмісту нашого сміттєвого відра. Якщо органіку відправити на звалище, вона гнитиме і утворюватиме парникові гази. На полігонах біовідходи спричиняють близько 40% викидів метану – газу, що у 25 разів сильніший за вуглець у впливі на клімат. До того ж, рештки їжі, змішані з іншим сміттям, забруднюють вторинну сировину. Майже 18,7% відходів стають не придатні для переробки саме через забруднення.
Спалювання листя та трави – взагалі хибне та дуже небезпечне рішення: дим містить чадний газ, бензопірен та інші токсини, які псують здоров’я людей, ґрунт та довкілля в цілому, можуть спричинити пожежу та вбивають комах та дрібних тварин. Натомість компостування дозволяє уникнути всіх цих проблем і перетворити відходи на корисний та безцінний ресурс.
Компостування – найкращий спосіб поводження з органікою. Ірина Щетініна зазначає, що з однієї тонни біовідходів можна отримати до 0,4 тонни готового компосту. Компост збагачує ґрунт поживними речовинами та мікроорганізмами, покращує ріст рослин і смак плодів.
«Компост — ліки для землі. Ґрунт збагачується мікроорганізмами, приваблює черв’яків та комах», — підкреслює експертка. Більше того, готовий компост можна використовувати для удобрення грядок чи вазонів, а за бажання навіть продавати надлишок садівникам. Головне – правильно організувати процес компостування. За словами Ірини, це під силу кожному і в будь-яких умовах – у школі, у приватному дворі чи квартирі.
Як зробити компост
У навчальному закладі компостування можна розгорнути просто на подвір’ї. Потрібно обладнати компостер – спеціальний ящик або огороджену ділянку, куди складатимуться відходи. Оптимально робити компостер секційним: дві або більше секцій розміром приблизно 1×1×1 метр. Одна секція «дозріває», поки інша заповнюється. Компостер можна збити з дерев’яних дощок, обтягнути металевою сіткою чи придбати готовий пластиковий. Встановлювати його краще в затіненому місці, щоб органічні рештки не пересихали.
Процес простий: на дно кладеться шар сухих матеріалів (тирса, опале листя, подрібнені гілки або картон). Далі додаємо шар харчових відходів – наприклад, очистки від овочів чи залишки зі шкільної їдальні – завтовшки до 10 см. Потім знову присипаємо сухим (це допоможе уникнути надлишкової вологи та запаху), і так шарами до заповнення. Час від часу компостну купу варто зволожувати – вона має бути вологою, як губка, але не мокрою. Раз на 1–2 тижні її бажано перемішати вилами, аби забезпечити доступ повітря. У таких умовах мікроорганізми та невидимі оку «помічники» активно переробляють відходи.
За кілька місяців після останнього доданого шару матимемо готовий компост. Гарний компост матиме приємний запах лісової землі, темно-коричневий колір і розсипчасту структуру. Якщо ж від купи тхне цвіллю чи гниллю, значить порушено баланс (надто багато вологи або «зелених» відходів). Але при дотриманні рекомендацій проблем не виникне. Готовий компост у школі чи дитячому садочку можна використовувати на клумбах, в навчальному городі чи теплиці – діти на власні очі побачать цикл перетворення відходів на живильний ґрунт.
Мешканцям приватних будинків компостувати найлегше, адже у власному дворі завжди знайдеться місце під компостер. Принцип той самий, що і для шкіл: організувати в затінку яму чи ящик, чергувати шари кухонних відходів з сухими залишками з саду, підтримувати помірну вологість та доступ повітря. У дворі можна обійтися навіть одним компостером; головне — не кидати туди рештки м’яса, риби чи молочні продукти, щоб не приваблювати тварин і не викликати неприємний запах. Натомість овочеві та фруктові очистки, шкаралупа яєць, скошена трава, бур’ян без насіння, кавова гуща, паперові серветки – усе це чудово перепріє.
Для прискорення процесу господарі іноді додають до купи черв’яків (каліфорнійських або просто дощових) – вони природні “компостери” і швидко перерабляють органіку в гумус. Через 3–6 місяців виходить власне добриво для клумб, газону чи городу. Приємний бонус – більше не доведеться витрачатися на торф або магазинні ґрунтосуміші.
Читайте також: Як навчити дітей берегти природу: “Екосенс” провела вебінар про екологічне виховання дошкільнят
Як зробити компост у квартирі
А як бути мешканцям квартир? Виявляється, навіть у багатоповерхівці можна компостувати. Ірина Щетініна радить два варіанти: вермікомпостування (за допомогою черв’яків) або метод бокаші.
Вермікомпостування – це коли кухонні відходи переробляють спеціальні черв’яки. Для цього потрібен контейнер – наприклад, пластиковий ящик з вентиляційними отворами. Усередину кладуть підстилку (тирсу, кокосовий субстрат або просто грунт) і запускають червоних каліфорнійських черв’яків. Ці невтомні робітники живуть у субстраті та їдять вашу органіку. Годувати їх слід тим самим рослинним “меню”: рештки овочів і фруктів, чайна заварка, дроблена яєчна шкаралупа. Важливо дотримуватися балансу і не класти нічого молочного, м’ясного чи жирного. За місяць приблизно кілограм черв’яків з’їдає пів кіло харчових відходів, перетворюючи їх на цінний вермікомпост – по суті, натуральне добриво у вигляді перегною (так званий «worm castings»). Черв’яків не треба витягати чи боятися – вони залишаються в ящику, а готовий компост можна періодично вибирати з нижніх шарів.
Метод бокаші не потребує живих істот – тільки герметичне відро і спеціальний бактеріальний засіб. У продажу є так звані “bokashi-бакети” – відра з кришкою та краном. На дно відра кладеться жменька висівок, проброджених з ефективними мікроорганізмами (препарат «Бокаші»). Потім туди складаються ваші кухонні відходи шарами приблизно по 5 см, і кожен шар пересипається цими бокаші-висівками. Відро щільно закривають після кожного додавання органічних решток. Далі відходи не гниють, а ферментуються без доступу повітря. З краника раз на тиждень зливають рідину, що утворюється (це концентрований рідкий розчин добрива). Через 2–4 тижні весь вміст перебродить. Утвориться кислувата на запах маса – її можна закопати в землю (на клумбі, городі чи навіть у великому вазоні) або ж додати до звичайної компостної купи. За пару тижнів у ґрунті від цієї маси не залишиться й сліду – вийде перегній, з яким земля порадує ваші рослини родючістю. Таким чином, мешканці квартир можуть значно зменшити кількість сміття, яке відправляють на звалище, і власноруч зробити добриво для домашніх рослин чи прибудинкових клумб.
Лекція Ірини Щетініної показала, що компостування – це просто і під силу кожному. Варто лише захотіти перетворити свої відходи на користь. Роздільний збір органіки та компостування не лише зменшують обсяг сміття на полігонах, але й дарують нам «чорне золото» садівників – добриво, що оживляє ґрунти.
Отже, чи то школа, чи приватний двір, чи квартира – всюди реально запровадити компостування і зробити свій внесок у зелене відновлення Запоріжжя.
Завантажити презентацію Ірині Щетініної “Органічні відходи як джерело парникових газів. Основи компостування і сортування”>> Klim. osvita Ecosense Zero Waste