Максим Рогальський — президент Асоціації ОСББ «Запоріжжя», яка об’єднує 37 будинків, керівник благодійного фонду імені Петра Калнишевського. Він має багатий досвід роботи в громадському секторі, активно співпрацює з представниками органів місцевого самоврядування та міністерств, щоб реалізувати права мешканців, покращити законодавство та умови проживання запоріжців і внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у багатоквартирних будинках. Тож що потрібно зробити на рівні Запоріжжя, змінити у взаємодії влади та громадян, щоб містянам жилося краще?
– Що для вас означає поняття «належне врядування» на рівні міста?
– Я розумію належне врядування як систему, де кожен відповідає за свою частину роботи. Це означає, що є чіткий розподіл обов’язків і функцій, зворотний зв’язок між різними рівнями управління — знизу вгору і згори вниз. Кожен має звітувати перед тим, хто знаходиться нижче за ієрархією, і звітність має бути зрозумілою та доступною. Наприклад, звітувати не про кількість відремонтованих по місту кілометрів труб, а конкретно, скільки будинків забезпечено теплом.
– Зараз влада активно розповідає про підготовку до, вірогідно, складного опалювального сезону. Чи є у вас плани та розуміння того, як це буде відбуватися?
– Якщо порівнювати з іншими регіонами, там вже влітку збирають голів правлінь і детально обговорюють підготовку до опалювального сезону. У Запоріжжі ж після завершення минулого сезону кожному ОСББ видали лише нагадування про підготовку, і на цьому все закінчилося. Жодних зустрічей з нами не проводять, хоча раніше, у 2021 році, ми разом із владою працювали над планами ліквідації аварійних ситуацій. Але після початку війни все це зупинилося.З ОСББ ніхто не контактував. Більше того, у нас була координаційна рада з питань діяльності ОСББ та ЖБК, створена ще за часів мера Володимира Буряка, але після зміни влади вона фактично перестала працювати. Декілька місяців тому була спроба актуалізувати склад цієї ради, пані Регіна Харченко направляла це питання до райадміністрацій, але тільки два чи три райони провели такі збори. Всі інші районні адміністрації, яким було доручено це організувати, не зробили цього. Це показує, що голоси ОСББ не враховуються.
– Якщо говорити про найменш захищені категорії населення, наприклад, пенсіонерів, які хочуть отримати інформацію чи допомогу щодо опалення, куди їм звертатися?
– Якщо питання стосується опалення, і це не входить до моєї компетенції, я рекомендую звертатися на урядову гарячу лінію 1545. Це ефективний інструмент, щоб змусити міську владу або комунальні служби реагувати на проблеми громадян і почати діалог.
– Нещодавно ми бачили приклад недостатнього діалогу під час реорганізації навчальних закладів. Як ви оцінюєте цю ситуацію?
– Проблема виникла через прогалини в комунікації. Коли мешканці дізналися про реорганізацію вже після прийняття рішення, це викликало негативну реакцію. Але коли ми звернулися до відповідальних осіб, зокрема, до пана Сергія Білова (заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, – ред.) і почався діалог, стало зрозуміло, що ситуацію можна було вирішити інакше. Якби цей діалог розпочався раніше, до прийняття рішення, реакція громадськості могла б бути зовсім іншою.
– Ви вже згадували про необхідність зворотного зв’язку. Чи проводяться електронні консультації або збори громадян?
– Ні, нічого такого не проводиться. Зазвичай районні адміністрації періодично збирають нас і просто доводять якусь інформацію, без можливості обговорення чи зворотного зв’язку. Це формат, де ми лише слухаємо, а вони розповідають.
– Чи використовуєте ви запити на публічну інформацію, скарги, звернення для вирішення проблем ОСББ?
– Так, я використовую запити на публічну інформацію та скарги. Відповіді приходять в межах законодавства, але не завжди такі, яких хотілося б. Наприклад, у нас зараз триває довга епопея з Пенсійним фондом. Проблема полягає в тому, що Запорізька міська рада прийняла рішення, що акти про обстеження умов проживання для надання субсидії мають складати представники Управлінь соціального захисту населення або райадміністрацій. Але коли ми звернулися туди, нам просто дали папірець з переліком необхідних документів, а серед них зазначено, що такі акти має складати ОСББ. Проте ми не маємо доступу до реєстрів і не можемо видавати такі довідки. Це створює додаткові труднощі для мешканців, які потребують субсидій.
– Чи берете ви участь у підготовці бюджетів на наступний рік? Чи запрошують вас до обговорень?
– Нас не запрошують до обговорень або підготовки бюджетів. Ми лише моніторимо проєкти, коли вони вже викладені. Наприклад, кілька місяців тому були зміни до бюджету, де закладалася купівля бойлерів по 27 тисяч гривень. Це викликає питання, тому що наш благодійний фонд проводив тендер і купував бойлери по 8 тисяч гривень за одиницю. Хотілося б бачити більше прозорості і відкритості у цих питаннях.
– Чи є у Запоріжжі багаторічні бюджетні плани, наприклад, на ремонт доріг у Шевченківському районі?
– Так, такі плани є, але вони часто залишаються на загальному рівні, без конкретних деталей. Наприклад, є план на ремонт доріг, але не вказано, які саме дороги будуть ремонтуватися. Це може бути написано просто: «Шевченківський район — така-то сума на благоустрій, ремонт доріг». Але не завжди зрозуміло, які саме роботи будуть проводитися, і це створює питання щодо ефективності планування.
– Чи користуєтесь ви інструментом створення петицій для вирішення питань?
– Я брав участь у підписанні петицій. Однак нове положення про петиції викликало деякі питання. Якщо представник ОМС приймає рішення, які петиції допускати, а які ні, це може обмежувати демократичний процес. Потрібно створити спеціальний сайт або платформу, де петиції могли б бути незалежними від рішень окремих осіб. Коли проводили опитування щодо шкіл на відкритій платформі на сайті мерії, у ньому взяли участь лише 64 людини. Це сталося через те, що опитування не було належним чином проанонсовано. Крім того, формулювання питань було занадто специфічним, і, можливо, варто було б їх зробити більш чіткими та зрозумілими.
– Чи є у вас доступ до інформації про витрати міського бюджету в комунальній сфері за минулий рік?
– Такі дані зазвичай недоступні, окрім як на ресурсах типу «Наші гроші» або подібних. Прозора звітність про використання коштів міського бюджету недоступна для більшості містян.
– Що ви можете сказати про звітність депутатів та посадових осіб у Запоріжжі?
– Депутати часто звітують формально, організовуючи зустрічі з мешканцями, але це зазвичай виглядає як захід для галочки. Наприклад, приходить депутат, збирає 5-10 мешканців, привозить гуманітарну допомогу, робить фото і пише, що відзвітував. Але справжнього діалогу і обговорення проблем не відбувається. Що стосується чиновників, вони майже не звітують. Наприклад, коли звільняють чергового заступника мера, ніхто не пояснює причин або результатів його роботи.
Бувають випадки, коли збирають журналістів, щоб звітувати про роботу, як це робила секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко. Але журналісти не можуть бути повноцінно обізнані у всіх сферах, щоб поставити потрібні питання. Я вважаю, що звітування і прес-конференція — це різні формати. Як представник благодійного сектору, я б хотів бачити не просто брошурку, а детальний PDF-файл, де було б зазначено, що саме зроблено і скільки витрачено грошей. Це можна було б опублікувати в електронному вигляді на сайті, без потреби друкувати паперові звіти.
– Як ви оцінюєте співпрацю громадськості та органів місцевого самоврядування?
– Це багато в чому залежить від підходу окремих посадовців. Деякі з них відкриті до співпраці, інші — закриті. Наприклад, у Львові всі ці процеси вже давно оцифровані, і навіть під час військового стану вони проводять засідання комітетів онлайн. У нас же багато чого ще потрібно впроваджувати, щоб забезпечити більшу відкритість і доступність інформації для громадськості.
– Зараз у Запоріжжі немає обраного міського голови, містом керують призначені особи. На вашу думку, чи варто проводити вибори під час війни?
– Вважаю, що до закінчення військового стану вибори недоречні, хоча це і важливий елемент демократії. До управління Запоріжжям приходять політики, а нам потрібен управлінець, який зможе налагодити роботу.
Інтерв’ю підготовлене в рамках проєкту «Підвищення стійкості Запоріжжя через Раду відновлення як інструмент залучення і координації ОГС і ОМС місцевого, регіонального та національного рівнів», який реалізується ГО «Екосенс» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
