До війни в Запорізькій області активно розвивался “мала” сонячна енергетика. Будували малі СЕС і домашні “для себе” чи для ферми, підприємства, і для продажу “зеленої енергії”. Що з ними сталось?
Власникам малих станцій, які опинилися на окупованій території, не позаздриш.
«В мене стояла СЕС у Гуляйполі, там зараз лінія фронту, – розповідає Євген Малюка, підприємець, власник компанії Sun Light Systems. – Сонячні палені довелося зняти, але в склад, де їх розмістили, прилетіло. Врятували частину. Перед війною ми побудували клієнтам багато СЕС в Запорізькій області, були об’єкти в Оріхові, Пологах, Гуляйполі, Токмаку, Більмаку, Кам’янці-Дніпровській. Багато сонячних панелей розбиті під час обстрілів. А власники вцілілих мережевих СЕС, хто раніше продавав електроенергію державі за зеленим тарифом, опинилися у підвішеному стані: вони ніби залишилися під’єднані до електромережі місцевих «Обленерго», далі забезпечують електроенергією сусідів, але їм не сплачують гарантовані законодавством кошти».
Стосується це і СЕС на прифронтових територіях, які контролює Україна. Якщо власники виїхали та не живуть удома, не використовують електроенергію для власного споживання, то виплати такі власники не отримуватимуть. Також держава прийняла рішення знизити виплати за зеленим тарифом на час війни. І якщо підприємства далі платять за електроенергію по 5,70 грн/кВт, то власникам СЕС з цього залишили по 1,68 грн/кВт, як платить населення, а решту обіцяють сплатити після закінчення війни. А ще ввели відстрочення платежів на 40 днів. Такі зміни, прийняті під час війни, шокували тих власників, хто будував станцію у кредит, не порадували і інших, хто інвестував у розвиток енергетичної незалежності України.
«В Україні зараз близько 45 тисяч приватних сонячних електростанцій, які мають потужність більше 1.2 ГВт, і їх неможливо повністю знищити ракетами чи дронами. Держава має підтримувати власників малих СЕС під час війни, коли ворог гатить по наших АЕС, по розподільчих мережах, і нам так потрібна електроенергія, яку виробляють на місці в громадах і яку не треба транспортувати через усію країну, – коментує Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс», координаторка проєкту «Зелене відновлення Запоріжжя». – Метою України є енергонезалежність, зокрема від викопного палива з росії, відмова від нафти, вугілля, поступово від газу. До того ж перехід на енергію сонця і вітру зробить повітря в Запоріжжі більш чистим».
«Всі власники СЕС сумлінно виконують свої зобов’язання, і продовжують підтримувати енергомережу країни, не дивлячись на затримку виплат та часткові втрати від обстрілів», – підкреслює Євген Малюка.
Здавалось би, у кожного власника СЕС лишається можливість переробити станцію на автономну, щоб забезпечувати власні потреби – але для цього треба придбати окремий інвертор, а бажано і акумулятор, щоб електроенергія накопичувалась для використання у темний час доби. Саме так робили власники СЕС у Київській області під час окупації.
Через загрози блекауту, попитом нині користуються СЕС у бізнесменів, яким необхідно забезпечити безперебійну роботу підприємства, каже Євген Малюка. Для юридичних осіб СЕС окупиться за 3-4 роки, враховуючи тариф на електроенергію.
У населення зріс попит на маленькі автономні СЕС з акумуляторними батареями, для власного споживання: така на 3-4 кВт буде коштувати від 3 тис. дол. Вони практично не мають терміну окупності, але коли стоїть питання виживання, то про ціну не йдеться, розповідає Малюка.
І ще варто додати: з досвіду експерта, взимку генерація СЕС падає в 5-6 разів, враховуйте це при плануванні.
Під час блекаутів, попит на власні сонячні панелі на даху зріс, але обмежений купівельною спроможністю українців. Тож державі варто включити в плани відновлення також пільгову підтримку розвитку малої розподіленої генерації електроенергії, яка дасть українцям власну енергонезалежність.