Медичні відходи залишаються однією з найбільш недооцінених проблем сучасного суспільства, і Запорізька область не є винятком. У 2023 році, за даними Департаменту захисту довкілля Запорізької ОДА, в регіоні було утворено понад 187 тонн медичних відходів, проте лише одне підприємство має ліцензію на їх утилізацію.
Це створює серйозні екологічні та соціальні ризики, які посилюються в умовах війни. Питання поводення з таким родом відходів спеціально обговорювали на тематичному засіданні науково-експертної Екологічної ради при Запорізькій ОДА.
При підготовці Регіонального плану повдження з відходами, ГО “Екосенс” запропонувала ЗОДА врахувати результати дослідження про медичні небезпечні відходи, яке вони провели в 2023 році.
Чому питання є надзвичайно важливим
Медичні відходи – це різноманітні залишки діяльності медичних закладів, які можуть нести серйозну загрозу довкіллю та здоров’ю людей. Вони поділяються на кілька категорій залежно від ступеня небезпеки та особливостей поводження. Найбільш поширеними є побутові відходи, які не контактували з біологічними рідинами, як, наприклад, залишки їжі з лікарняних їдалень. Їх вважають безпечними і зазвичай утилізують разом із загальними побутовими відходами.
Однак існують і більш небезпечні типи, наприклад, інфекційні відходи. До них відносять використані перев’язувальні матеріали, рукавички, маски, голки, шприци та інструменти, що контактували з біологічними рідинами. Такі відходи становлять реальну загрозу поширення інфекцій, якщо їх не знезаразити перед утилізацією. До того ж, одноразова маска може розкладатися до 450 років, а пластиковий шприц – до 1 000 років.
Ще більш складними в поводженні є токсичні відходи, які включають залишки медикаментів, хімічні речовини та дезінфектанти. Вони можуть забруднювати ґрунт, воду і навіть потрапляти у харчовий ланцюжок, якщо їх неправильно знищувати.
Ситуація ускладнюється радіоактивними відходами, які утворюються під час медичних або наукових досліджень із використанням радіоізотопів. Їх не можна зберігати або утилізувати разом з іншими типами через високий рівень небезпеки. Окрему проблему становлять травматично небезпечні відходи, такі як голки, скальпелі чи розбиті ампули, які можуть завдати фізичних ушкоджень тим, хто з ними контактує.
Найбільш загрозливими залишаються цитотоксичні препарати, що застосовуються в онкології. Вони мають складний склад і можуть завдати шкоди навіть у невеликих кількостях, тому потребують спалення в спеціалізованих установах.
Ситуація в Запорізькому регіоні
За результатами дослідження, проведеного громадськими організаціями «Екосенс» та «Флора» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», 99% опитаних мешканців Запорізької області стикаються з різними типами медичних відходів. Як розповіла регіональна координаторка проєкту Тетяна Жавжарова у доповіді в ЗОДА, найпоширенішими є пакування від ліків (84,7%), медикаменти із закінченим терміном придатності (68,3%) та використані медичні інструменти (53,6%). Проте більшість населення – 85% – продовжують викидати ці небезпечні матеріали у звичайні сміттєві контейнери. Лише 3,6% звертаються до спеціалізованих установ для їх утилізації.
Проблема ще більше ускладнюється через відсутність належної інфраструктури. У регіоні немає спеціалізованих контейнерів для збору медичних відходів від населення, а також бракує сортувальних центрів: 71,4% респондентів зазначили, що відсутність таких контейнерів є головною причиною неправильного поводження з відходами, а 52,2% вказали на брак спеціалізованих центрів утилізації.
Медичні відходи, які викидаються у побутові сміттєві баки, несуть серйозну загрозу для довкілля. Залишки фармацевтичних препаратів, зокрема антибіотиків, гормональних засобів і психотропних препаратів, накопичуються в ґрунті та воді, завдаючи шкоди природним екосистемам. Очистка стічних вод у Запорізькій області не пристосована до видалення цих речовин, що призводить до їх потрапляння у питну воду. Нагадаємо: понад 75% українців отримують питну воду з поверхневих джерел.
Дослідження також показало, що значна частина малих підприємств, таких як стоматологічні клініки, косметологічні кабінети та приватні медичні центри, не мають договорів на утилізацію медичних відходів. Більше того, їх діяльність майже не контролюється. Власники таких підприємств зазначають, що перевірки дотримання екологічних норм проводяться рідко або не проводяться взагалі. Дезінфікуючі розчини часто зливають у каналізацію, а використані медичні інструменти, упаковки та навіть небезпечні хімічні речовини змішуються з побутовим сміттям.
Кількість відходів зростає, питання в культурі поводження
Під час пандемії COVID-19 населення звикло використовувати одноразові маски, рукавички та дезінфектори у великих кількостях. Під час війни гуманітарна допомога принесла до регіону велику кількість медикаментів, термін придатності яких часто закінчується, не будучи використаними. Усі ці матеріали в більшості випадків потрапляють на сміттєзвалища, де вони розкладаються десятки років, виділяючи токсичні речовини.
Незважаючи на високу екологічну свідомість населення – 90,6% вважають утилізацію медичних відходів важливою проблемою – практичне впровадження екологічно безпечних підходів залишається низьким. Загалом 80,9% опитаних розуміють, що неправильне поводження з медичними відходами негативно впливає на довкілля. Проте дослідження виявило протиріччя між рівнем екологічної свідомості та поведінкою населення щодо поводження з медичними відходами: більше половини опитаних не застосовують рекомендації з утилізації медичних відходів, які зазначаються на упаковці; переважна більшість 85% респондентів викидають їх у загальний контейнер. Це пов’язано не лише з відсутністю інфраструктури, але й зі слабкою роз’яснювальною роботою. Близько 59,9% опитаних зазначають, що вони не мають звички сортувати відходи, а 54,4% не звертають уваги на рекомендації щодо утилізації, вказані на упаковці.
Навчання, контейнери та контроль
Результати дослідження лягли в основу рекомендацій, які передбачають створення дієвих механізмів збору медичних відходів як для населення, так і для підприємств. Зокрема, пропонується встановлення спеціальних контейнерів у громадських місцях, посилення контролю за діяльністю підприємств, які займаються утилізацією, та проведення інформаційно-просвітницької кампанії. Вирішення цієї проблеми потребує не лише активності громадськості, але й політичної волі з боку місцевої влади та державних органів.
Медичні відходи – це не лише про екологію. Це про наше здоров’я, майбутнє наступних поколінь і відповідальність перед природою.
Олександра Савченко
ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ З РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ>> Медичні відходи_звіт Екосенс
ДИВИТИСЯ пресконференцію ГО “ФЛОРА” на тему “Поводження з медичними відходами: очікування та реальність”
