Чим досвід органів місцевого самоврядування у Швеції допомагає Україні у відновленні, поділився експерти шведського проєкту SALAR International «Підтримка децентралізації в Україні».
SALAR – це шведська асоціація місцевих влад і регіонів, яка функціонує ще з 1908 року. Її добровільними членами є шведські муніципалітети й регіони, які також самоврядні. Вона має великий секретаріат, у якому працюють майже 500 людей. Вони забезпечують діяльність членів і адвокацію між членами й національним урядом.
Це найпотужніша асоціація органів місцевого самоврядування у Європі. Одна із причин у тому, що SALAR є роботодавцем для працівників місцевого самоврядування Швеції й на національному рівні укладає договори з профспілками. У Швеції більшість взаємин на ринку праці регулюються на рівні договорів, а не законодавства.
Члени SALAR надають практично всі регіональні та місцеві послуги. І загалом їхня діяльність становить чверть ВВП Швеції. А чверть усієї робочої сили – це люди, які працюють в органах місцевого самоврядування.
у Швеції місцеві й регіональні влади мають загальний мандат. Це означає, що вони мають дозвіл робити все, що стосується місцевого розвитку й життя, незалежно від того, чи це визначено в законодавстві. Звісно, якщо це не стосується повноважень і функцій, які закріплені за іншими органами влади.
У країні триває процес обговорень, які повноваження є обов’язковими для регіональних і місцевих влад. Так, муніципалітети відповідають за освіту, регіони – за медичні послуги, охорону здоров’я і багато інших галузей.
Це фіксований і поки незмінний набір повноважень. Але, якщо заглибитися, наприклад, у те, що відбувається в медицині, освіті, то сфери постійно розвиваються у відповідь на нові потреби й виклики. Як-от, нині є потужний фокус на посиленні ролі місцевих і регіональних влад у галузі цивільної оборони. Ця потреба виникла через російську агресію в Україні та Грузії. Такий досвід допоміг би Україні реагувати на загрози, ворожі акти й кризи. І ця спроможність має бути на місцевому й на регіональному рівнях.
Якщо попросити чиновників зобразити владу, більшість намалює піраміду, де угорі буде президент, потім Кабінет міністрів України і так далі. А в самому низу знаходитиметься місцева влада. Тоді як європейці намалювали б всі інституції на одній горизонтальній лінії з розгалуженнями. У їхньому розумінні всі влади рівні, але в кожної є свої повноваження. Звісно, завжди будуть питання, які потребують погодження між різними рівнями влади. Але це процес конструктивного діалогу та пошуку консенсусу.
Чому SALAR International підтримала українську Асоціацію ОТГ
На думку шведів, українські асоціації не були достатньо сильними, як для демократичних організацій, не мали чітких процедур, щоб казати, що вони представляли інтереси громад, які брали участь у процесах децентралізації.
Саме тому шведи вирішили підтримати у 2018 році і стежити за розвитком, хоча тоді українська Асоцііація ОТГ була нова та мала лише 40 членів. Також почали розвивати регіональні відділення. Бо це важливо для такої великої країни – мати присутність у регіонах, змога обмінюватися досвідом, мати діалог з обласною владою, координувати діяльність із громадами, які не є членами, говорити одним голосом.
“Асоціація має будуватися демократичною, репрезентативною, яка орієнтується і спирається на членів знизу вверх. І ми це робимо не лише заради цінностей. А тому, що це створює ефективність. Якщо, наприклад, подивитися на функцію адвокації – це те, що працює також і в інтересах центрального уряду”, – підкреслює Магнус Ліллестрьом, експерт проєкту SALAR International «Підтримка децентралізації в Україні» і старший радник SALAR International,.
Так, наприклад, є один закон і майже півтори тисячі громад, які будуть його впроваджувати. Центральному уряду потрібно візуалізувати, як це буде працювати в різних умовах. І коли репрезентативна асоціація вивчає всі умови й виклики, веде діалог і має спроможність досягти консенсусу, то це велика перевага для центрального уряду. Тому що в такого уряду є кращі можливості вдумливо формувати політику й законодавство, які б відображали реалії на місцях.
Результати роботи Асоцації ОТГ, якими пишаються
В офісі Асоціації ОТГ нині працюють 10–12 експертів і приблизно 10 координаторів поза офісом, як і на початку. Але вже є 800 громад-членів. Асоціація забезпечує три ключових напрями:
- надання навчально-консультативних послуг своїм членам,
- адвокація, захист інтересів,
- створення горизонтальної комунікації (спільноти місцевих лідерів).
Окрім усього, до них звертаються громади, які не є членами Асоціації, але шукають відповіді на питання, бо реформа не завершена і є ще багато викликів. За рік Асоціація надавала послуги з навчання (з питань фінансів, освіти, законодавства, землі, соціального захисту, охорони здоров’я) майже 12 тисячам представників місцевого самоврядування. А в заходах, семінарах, вебінарах беруть участь 500–800 учасників щоразу. Це величезна праця, яку робить невелика команда.
“Робота в регіонах – це дуже важливо, бо причетність до регіональної спільноти голів громад неможливо створити з київського офісу асоціації. Вона може починатися лише з регіональних осередків. І наша невелика інвестиція в розвиток регіональних осередків Асоціації дала цікавий ефект”, каже Айдер:
- Вдалося систематизувалася й покращилася навчально-консультативна робота для членів Асоціації ОТГ, адже експерти тематичних платформ частіше та якісніше отримують зворотний зв’язок від громад.
- Збільшилася якість і кількість послуг фахових мереж із різних секторів. У межах фахових мереж представники громад і місцевої влади разом обговорюють і шукають шляхи розвʼязання проблемних питань. І більшість відповідей знаходять саме в такий спосіб. Центральна влада формує політику, а місцеві влади – практику.
Як розвивали спільноту
Шведські експерти намагалися сформувати відчуття спільноти серед лідерів місцевого самоврядування. Перша умова для цього – надати можливість зустрічатися та комунікувати між собою на горизонтальному рівні. Спочатку в межах свого регіонального відділення, а потім й цілими групами їздити «в гості» з одного регіону в інший, причому за свої кошти та за власним бажанням. Коли, наприклад, лідери громад Дніпропетровщини їдуть у Львів, Львівські їдуть на Житомирщину, Житомирщина – на Одещину.
Наприклад, в одній з областей лідери громад познайомилися між собою лише тоді, коли стали членами Асоціації. Тож в Україні варто працювати над вибудуванням культури діалогу між владами, що є основою підходу багаторівневого врядування.
Голови громад беруть на себе ініціативу співпрацювати, коли мають два почуття, бачать шведи:
- Перше – свободу діяти не за вказівками, а мати змогу обирати.
- А друге – це довіра, яка вибудовується через якісні взаємини.
У шведському досвіді – це суперсила, коли люди й інституції довіряють одне одному. Це про ефективність, це зменшує вартість транзакцій, це те, як люди сприймають себе і світ навколо себе. А єдиний спосіб побудувати довіру – це продемонструвати довіру.
