Тема змішаної форми навчання звучить все голосніше. Але чи готові прифронтові громади до неї? Які є позитивні зміни у відновленні навчального процесу? Поговоримо і про досвід підземних шкіл.
За даними опитування “Між якістю та безпечністю: шкільна освіта та вступні випробування в умовах війни”, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, 63% українців не підтримують дистанційну форму освіти. Це ж опитування показало парадокс: у 76% шкіл західної частини України, де навчаються діти/онуки респондентів, є укриття. Тоді як серед батьків східних та південних областей лише 47% і 34%, відповідно, повідомили про наявність укриття у їхніх школах.
Проте якість дистанційної освіти нижча, особливо це спостерігається у наймолодших школярів – вони просто не можуть висидіти перед гаджетами такий довгий час, їм потрібна соціалізація.
Навчання в укритті
Для Запорізького району питання переходу на змішану форму навчання вже з 1 вересня 2024 року нещодавно значно актуалізувалося. Наразі 25 шкіл вільної від окупації частини області, за даними посадовців ОВА, працюють за змішаним форматом. За словами очільника ЗОВА Івана Федорова, зараз ведуться роботи з інвентаризації та приведення до ладу укриттів 100% шкіл на підконтрольній території.
Одна з таких шкіл працює в Широківській громаді.
“Ми облаштували в опорній школі нове сучасне укриття. З санвузлами, інклюзією, зонуванням, повним оновленням системи вентиляції. Провели опитування батьків – 65% висловились «за» повернення дітей за парти. В реальності дітей прийшло навіть більше, ніж ми очікували”, – розповів голова Широківської громади Денис Коротенко.
Згодом у цій школі відкрили Цифровий освітній центр, донорами для якого виступили Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine, Благодійний фонд «Посмішка ЮА» та NGO YES. Центр спрямований на розвиток цифрових навичок у дітей громади.
Днями ще одна школа отримала оновлене укриття – у навчальному закладі №110 міста Запоріжжя з’явилося відремонтоване найпростіше укриття, яке зараз може прийняти 200 людей, а згодом, після завершення другої черги реконструкції, ще 500. Це дасть школі можливість працювати у змішаному форматі.
Загалом Запорізька область отримала на облаштування укриттів у школах 35 мільйонів з держбюджету, ще 40% до цієї суми виділили з місцевого бюджету. Такі дані навів заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків під час грудневого візиту до Запоріжжя. В планах у МОЗ – облаштовувати укриття і в профтехнічних училищах, і в закладах фахової вищої освіти.
Навчання під землею
Днями стало відомо, що в Запоріжжі, в Хортицькому районі, планують побудувати підземну школу. Про це оголосили і в міськраді, і в ЗОВА, і в Мінцифри. Свою участь у проєкті вже підтвердили представники Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту “Демократичне врядування у Східній Україні”, пообіцявши надати оргтехніку та комп’ютери для нового навчального закладу.
Поки що інформації про проєкт дуже мало, але звернемось до схожих, вже майже реалізованих в інших прифронтових громадах, аби зрозуміти суть.
Проєкт підземної школи не новий. У березні цього року в Індустріальному районі Харкова, який як і Запоріжжя, постійно піддається обстрілам російської армії, планують відкрити першу підземну школу. На будівництво виділили 99 мільйонів гривень. Навчальний заклад розрахований на 900 дітей, які навчатимуться у дві зміни – кожна по 450 школярів. Приміщення обладнають автономним джерелом електроенергії, каналізацією та трьома виходами. Воно буде здатне витримати пряме влучання ракети С-300.
Якщо досвід першої підземної школи буде успішний, то і в решті районів міста планують будувати подібні навчальні заклади.
Ще одна школа під землею теж знаходиться на стадії будівництва – її зводять у Люботині Харківської області. Приміщення здатне буде прийняти 400 людей, у ньому будуть окремі приміщення, санвузли, встановлять підіймач для маломобільних людей. На будівництво школи-укриття витратять близько 73 мільйонів гривень з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, повідомив у Telegram-каналі начальник військової обладміністрації Олег Синєгубов.
Третя підземна школа – у Коротичі, теж на Харківщині, розрахована на 500 людей. Вартість проєкту – близько 90 млн гривень. Тут теж врахували потреби людей з інвалідністю – для дітей встановлять спеціальний ліфт.
Ведуться розмови про реалізацію проєкту Underground School в Шостці, що на Сумщині. Це прифронтова громада, тому вже два роки навчання тут виключно дистанційне.
Підземні школи: досвід США
В місті Рестон, штат Вірджинія, підземна школа працює з 1977 року і по сьогодні. Будували її не через війну, а через енергетичну кризу, яка потрясла США в 70-ті. Будівництво школи під землею – а її так і назвали Terraset («встановлено під землею», – англ.) було задумана для того, щоб зменшити переповненість шкіл Рестону в епоху енергетичної кризи. Нафтова криза 1973-74 років та арабське нафтове ембарго спонукали шкільну раду відмовитися від нафтової залежності. Очікувалося, що мережа сонячних панелей Terraset, встановлена на даху школи, та її енергоощадний дизайн дозволять споживати значно менше енергії, ніж звичайна школа.
Школа Terraset була зведена на пагорбі на 14 лісистих акрах. Верхівку пагорба поголили, побудували конструкцію і засипали її землею. Земляне покриття забезпечило природну ізоляцію. Очікувалося, що поєднання переваг підземного розташування, заглибленої підлогової плити та круглих класів дасть будівлі “високу теплову масу”, яка майже повністю усуне вплив зовнішніх температур. Завдання полягало в тому, щоб зменшити вплив природного тепла, яке виділяється людьми і світлом. Цілорічне охолодження стало основним завданням технічного обслуговування і проектування з необхідністю компенсувати тепловтрати по периметру. Очікувалося, що сонячні колектори відіграватимуть основну роль як в опаленні, так і в охолодженні.
Створення такої системи потребувало великих грошей. Їх знайшли в тодішнього наслідного принца Саудівської Аравії, а згодом короля Фахда Ібн Абд аль-Азіза Аль Сауда. Проєкт дуже зацікавив відвідувачів – у перший рік в підземну школу завітали 15 тисяч туристів.
Але трапилась несподіванка. Хоча проект школи передбачав ізоляцію, яка дозволила заощадити тисячі барелів нафти, сонячні колектори не виправдали очікувань. Створені для спекотного, але стабільного клімату Саудівської Аравії, колектори тріснули під впливом коливань температури у Вірджинії, тож довелося їх зняти.
Інші аспекти енергоощадного дизайну Terraset продовжують забезпечувати щоденну економію витрат на електроенергію. Більше 20 тисяч учнів стали випускниками закладу з дня відкриття.
Замість післямови
Ми не знаємо, коли закінчиться російський терор, тому створення безпечних місць для навчання, укриття, ночівлі, заходів є абсолютно необхідним. Але чи враховуються у нових проєктах принципи сталої зеленої відбудови та взятим за основу на державному рівні девіз Build Back Better? Ми бачимо за прикладом двох харківських шкіл, що питання інклюзивності врахували, і це дуже хороша новина. Але про питання екологічності, енергоефективності, які є дуже важливими, в комунікації про ці проєкти не йдеться. Сподіваємось, що кінцевий результат відповідатиме принципам сучасної зеленої країни. Адже відбудова — це не реконструкція до довоєнного стану, це має бути глибока модернізація країни.
Олександра Савченко
