У Лондоні відбулася конференція з відновлення України Delivering Resilient Recovery Confirmation («Розбудова нової України: Як забезпечити стійке відновлення»). Представляємо короткий огляд.
Конференція з відновлення України 2023 тривала цілий тиждень у Лондоні як міжнародна платформа для створення довгострокового плану відбудови. Де знайти людські та фінансові ресурси?
Шукали відповідь учасники цього заходу – урядові установи та компанії, приватний сектор з України й інших країн, представники міжнародних фінансових інституцій та організацій, представники міст, благодійних і громадських організацій.
«Україна відома у світі спротивом у боротьбі за перемогу, у військових звитягах. Це літо буде дуже гарячим, бо Росія розуміє, що програє на полі бою і вдається до тероризму, злочинів. У тумані війни ми намагаємося розгледіти майбутнє. Після конференції в Лугано було багато невизначеності, та зараз ми знаємо, що українське військо може звільнити землю, – зазначила Орися Луцевич, голова Українського форуму, Chatham House. – Українське суспільство хоче залучитися до цієї роботи. Відновлення має будуватися на довірі всередині України та з зовнішніми партнерами, які дають мільярди доларів. Відбудова має бути децентралізованою, це основа міжнародної культури, і це основа успішності».
Умов для сталої, інклюзивної та прозорої відбудови України багато: це і розвиток людського потенціалу, і судова реформа, і відновлення економічного потенціалу та залучення інвесторів, і децентралізація та зростання спроможності муніципалітетів і підтримка міст державою, охорона здоров’я та освіти, впровадження європейських стандартів будівництва та створення інфраструктури комфортного життя.
Європейський Союз та Велика Британія це розуміють та готові допомагати нам в цьому.
«Єврокомісія підтримує Україну з першого дня в гуманітарному, військовому, продовження адміністративної реформи. Підтримка вже склала 70 млрд євро, і це серйозне досягнення. У червні ми надали Україні статус кандидата до ЄС і очікуємо на проведення важливих реформ в Україні. Ми намагаємось проаналізували реальні потреби України і створили платформу підтримки донорів, яка провела 4 засідання», – поділилася Марлін Розмарі Медсен, заступниця директора Української служби, Європейська комісія, Генеральний директорат з питань сусідства та переговорів про розширення ЄС.
Якраз Європейська комісія прийняла рішення про виділення Україні нового пакету допомоги в 50 млрд. євро на 4 роки для підтримки реформ, спрямованих на належне врядування.
Маттео Патроне, директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу, зазначив, що банк даватиме кошти на нові дороги, школи, об’єкти енергетичної інфраструктури. При тому, українці самі повинні приймати зважені рішення, які саме об’єкти відбудовувати в першу чергу.
Людський капітал – основа економіки
Протягом війни 15 млн працівників було втрачено, що негативно впливатиме на ВВП у майбутньому. Якщо хочемо відроджуватися з темпами 5-7%, потрібно додатково 3-5 млн. людей, зазначає Дмитро Ливч, експерт Центру економічного відновлення. На ситуацію в Україні впливають такі основні два чинники: старішання населення та потреба повернення людей до країни після війни.
Війна мала прямий вплив війни на здоров’я, освіту, стандарти життя. Утримання людського капіталу в Україні можливе через створення гідних умов для життя та людського розвитку, продовження реформи здоров’я. Нам треба інвестувати в інфраструктуру комфортного життя, ринку праці.
Маємо брати до уваги економічну географію: є регіони більш безпечні, куди пересуваються люди та робочі місця. Потрібні додаткові фахівці із соціальних послуг, спеціалісти з психічного та ментального здоров’я.
Повинні забезпечити сталу підтримку літнім людям та використати потенціал, який мають жінки та дівчата, які активні в волонтерській роботі. І бути готовими повергати дітей з-за кордону.
«В Польщі 1,5 млн. біженців, але менш 0,5 млн. дітей, з них 2/3 не зареєстровані в польських школах, бо сподіваються повернутися. Принаймні 1 з 4 дітей за кордоном хочуть повернутися, але для них важлива безпека, зокрема мінна небезпека, та освіта і ринок праці, – звертає увагу Нарміна Стрішенець, співголова Робочої групи з гуманітарної допомоги Україні, Save the Children UK. Також необхідно врахувати, що через війну більшість дітей в Україні та за кордоном мають психологічні проблеми.
Однією з найбільш вразливих категорій є діти-інваліди, та діти, які перебувають в інтернатах. І треба в концепцію відновлення внести зміну системи.
«2,4 млн. людей до війни мали обмежені можливості, зараз чимало людей постраждали та вразливим стали 10% населення. Ця когорта людей може бути людським капіталом, – Дар’я Сидоренко, виконавча директорка, Ліга Сильних. – Але лише 17% інвалідів в Україні мають працевлаштування, і цьому має допомогти законодавство. Є багато фізичних та архітектурних перепон, відсутність доступного громадського транспорту заважають їм бути активними. Ми маємо надати їм додаткові соціальні послуги, і це теж можливі робочі місця. Інклюзія стосується нас усіх. Ми маємо показати, що якість життя в будь-якій громаді буде належна».
Залучення інвесторів
Відбудова інфраструктури вимагає величезних коштів, але не тільки донорських, але й це можливість для інвесторів. Будівництво, транспорт, сільське господарство, індустрія – то великі ринки, заманливі для інвестора.
Наприклад, Японія обіцяє відбудувати 100 шкіл в Україні. Але не треба чекати завершення війни, щоб до цього готуватися.
«Якщо за 18-20 місяців інвестор хоче почати отримувати прибуток, то має починати готувати бізнес-проєкти зараз, – підказує українська громадська діячка і підприємиця, співзасновниця і партнерка-керівниця компанії «Horizon Capital» Наталя Яресько. – Наприклад, якщо хочете залучитися до відбудови шкіл, то не просто будувати бетонні заводи чи заводи плитки. Готувати менеджерів проєктів, дизайнерів. Будувати культуру несприйняття корупції, коли наслідки вчинків будуть судовими. Враховувати, що є європейські стандарти будівництва та колишні радянські стандарти, які ще діють в Україні. І тут підприємці мають пам’ятати про екологічні стандарти відновлення та вимогу декарбонізації, щоб галузь була профінасована міжнародними структурами».
Розвиток громад
Подолати патерналізм громад та сподівання, що їх проблеми вирішить згори держава – дуже важливо, підкреслюють міжнародні та українські експерти.
Мустафа-Масі Найєм, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, висловив думку держави про відновлення таким чином: «Нам не треба стільки шкіл і лікарень, як було при СРСР. Краще збудувати одну кращу і сучаснішу школу чи лікарню на 2-3 громади. Відновлення має відповідати стратегії держави, яка не завжди відповідає потребам конкретної маленької громади. Голова громади думає про вибори і виборців. А держслужбовець думає про ефективність витрати коштів, а не про привабливість для громадян. З одного боку, ми агенція центрального уряду, з іншого боку, розуміємо потреби людей на місцях. Коли громади прислали перелік освітніх закладів, які мають бути відбудовані, на Заході України запитів на школи було ще більше, ніж на Сході, де вони були зруйновані війною».
Щоб люди відчули себе учасниками процесів життя міста чи села, хоча би брали участь у слуханнях у міській раді, бо краще знають, що їм треба. І в цьому величезну роль організації громадянського суспільства, які не лише захищають права громади, але й обґрунтовують їх. Та приватний бізнес, який буде співпрацювати з громадянським суспільством. Люди мають відчувати свою суб’єктність, але в першу чергу мати можливість прогодувати свої родини. Партисипативна демократія – це візія сучасної потужної незалежної країни.
_____________________________________________________________________________________________________________
Підготовка статті стала можлива завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проекту «Рада відновлення як інструмент залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області», який виконує ГО «Екосенс».
Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
