Ревіталізація промислових зон і занедбаних будівель в різних країнах є важливим напрямком відновлення та розвитку міст. Це підвищує функціональність територій, відкриває можливості для підприємництва та молоді і підвищує інвестиційну привабливість міста.
Ревіталізація — це процес відновлення занедбаних або неефективно використовуваних територій, будівель чи районів. Такі зони називають brown fields – ділянки, які втратили функціональне використання, часто забруднені. Це може бути ремонт старих будівель, очищення забруднених територій або зміна призначення певної ділянки, щоб зробити її корисною та зручною для людей. Наприклад, старий завод можна перетворити на сучасний офісний центр або місце для культурних подій. Головна мета ревіталізації — повернути життєдіяльність місцям, які перестали ефективно використовуватися.
В Запоріжжі від радянських часів залишилось чимало колишніх індустріальних об’єктів та занедбані великі промислові зони, більшість з яких зараз потребують модернізації або зміни свого призначення. Процес ревіталізації цих територій є необхідним для забезпечення сталого розвитку міста. Але в першу чергу комфортне місто потрібне людям. Адже поява сучасних, зручних, багатофункціональних просторів для роботи і дозвілля допоможе місту поступово відійти від амплуа “старопромислового” міста, яке живе за рахунок “містоутворюючого підприємства” і показати себе як місто підприємців-новаторів.
Про це науковці та громадські діячі, експерти Ради відновлення Запоріжжя, говорили під час воркшопу “Ревіталізація промислових зон”, який організувала урбаністична коаліція Ro3kvit.
Наталія Козуб, урбаністка коаліції Ro3kvit, зазначила: “Промислові території Запоріжжя займають значні площі, більшість з яких нині або не використовується взагалі, або функціонує на 10-20% своєї потужності”. Це стосується не лише заводів, а й величезних шлакових відвалів, які роками накопичувалися на території міста. Ці території потенційно можуть бути очищені та використовуватися для будівництва нових об’єктів. Але не під час війни.
Якщо класифікувати ділянки в Запоріжжі, які потребують ревіталізації, на групи, то можна виділити промислові території Запоріжжя, які мають значні площі, шлакові гори, кар’єри, заводи, промислові будівлі, території, зайняті складами і гаражами.
“В першу чергу варто ревіталізувати ділянки, які не мають суттєвого забруднення, бо очищення від забруднення – це завжди дуже дорогий і складний процес. Тим більше, що зараз у місті немає можливостей для очищення територій”, – наголошує експертка.
Петро Гудзь, професор кафедри менеджменту НУ “Запорізька політехніка”, додає: “Мій сценарій – це продовження затухання великого бізнесу в Запоріжжі до того моменту, коли технологічна база морально і фізично зноситься настільки, що не зможе відповідати сучасним вимогам – і за якістю продукції, і за екологічними показниками. Ми не бачимо великих інвесторів у місті, не бачимо сучасних галузей виробництва з високою доданою вартістю, які є екологічно чистими. І допомоги від держави у залученні такого бізнесу також не видно. Тому перспектива розвитку Запоріжжя як старопромислового міста, на мою думку, доходить до свого логічного фінішу”.
Які перспективи?
Як зазначається у Генеральному плані Запоріжжя 2016 року, деякі промислові зони мають змінити своє функціональне призначення протягом наступних 10-15 років. Розглянемо декілька з них.
Одна з ділянок під переосмислення, запропонована владою Запоріжжя — територія біля яхт-клубу на правому березі Дніпра, яка за майстер-планом передбачає житлову забудову, медичний центр і громадські об’єкти замість зеленої зони.
Тетяна Жавжарова, голова ГО “Ексосенс”, підкреслює: “З екологічної точки зору хочу, територія поблизу Дніпра дійсно потребує ревіталізації, але не через забудову. В місті не вистачає зелених насаджень на душу населення. Нагадаю про Водний кодекс і заборону забудови прибережних територій. Якщо прибирати те, що там вже набудовано і огороджено, це дасть велику територію, яка матиме величезні перспективи саме для розвитку рекреаційної зони, синьо-зеленої інфраструктури”.
Гранітний кар’єр на Правому березі, навпаки, пропонується під велику рекреаційну зону, включаючи парк розваг, громадські будівлі. Однак ця територія має високий природний радіаційний фон, що накладе свої обмеження.
Ділянка Судноремонтного заводу Генпланом пропонується під змішану забудову. Тоді як має перспективи унікального Індустріального парку, де може працювати кластер підприємств із суднобудування, ремонту морських дронів тощо. Для цього є географічні умови, електромережі, логістика.
Якраз раніше планувалося індустріальний парк зробити десь на виїзді з міста в західний бік, біля Бабурки, що викликає застереження в експертів з логістики.
Перспективна промислова територія – це завод “Гамма” (77-й завод) в самому центрі міста. Ідея ревіталізувати цю територію зовсім не нова: є опублікований проєкт архітекторського бюро Forma Architect щодо його ревіталізації, розповідає Денис Васильєв, співзасновник ГО «Центр розвитку бізнес-технологій та культури».
“В основі багатофункціональної забудови лежала ідея створення культурного, ділового та торговельного ядра міста. Згідно проєкту, перші поверхи будівель мали бути зайнятими комерційною нерухомістю, а внутрішній двір став би новою міською площею. Торгові точки розташуються по внутрішньому периметру, як у Новій галереї в Берліні”, – планували архітектори. Другий поверх використовуватиметься для громадських активностей, він мав би бути з’єднаним із парком на даху. Вище – офіси, навчальні центри, хостел та апартаменти. Проект також передбачав створення Центру індустріальної спадщини для збереження історії регіону.
Його поки не реалізували.
“Гарно, що ініціатива щодо 77-го заводу є, і власник оптимістично дивиться на майбутнє, але в нього немає ресурсів для розвитку, – ділиться Денис Васильєв. – Ми планували збудувати там величезний креативний хаб. Але потрібні мільярдні інвестиції, які підвисли. Ніхто з іноземних фондів або партнерів не розглядає варіанти, поки війна не завершиться. Тому розмова може повернутися лише після завершення війни, бо будувати щось і чекати на можливий удар ракетою — це нелогічно. В обговоренні мають брати участь власники або менеджери власників земельних ділянок”.
Проєкт архітекторського бюро Forma Architect, фото з сайта бюро
Креативні кластери: хочеться, але надто дорого
Одним із перспективних напрямків є ревіталізація окремих будівель, таких як “Ремпобуттехніка” та друкарня “Дніпровський Металург“. Ці будівлі вже були запропоновані міською радою для відновлення. Однак процес їх ревіталізації стикається з низкою викликів, зокрема через високі витрати на капітальний ремонт.
Будівля млина Нібура в районі автовокзалу, де зараз працює креативна платформа “Млин”, вже перебуває у стані відновлення і також стикається з проблемами інвестицій. Це низова ініціатива, яку реалізують без підтримки бюджетними коштами, але є запит на те, щоб муніципалітет звернув увагу на ці локації і допоміг із фінансуванням капітальних ремонтів і операційних витрат.
“Зараз іде розмова про оренду кількох локацій, наприклад, для створення укриття або нової майстерні. Це цікаво, але не знаю, чи витримає наша економічна модель. Можливо, через п’ять років буде зовсім інша ситуація. За кіловат енергії я плачу 10 грн 60 коп., і будь-які стартапи та малі підприємства не захочуть працювати в таких умовах, адже це економічно не вигідно”, – розповідає Олександр Динник, засновник креативної платформи “Млин”.
Ідею розвивати територію млина Нібура підтримує експерт з розвитку громад та відновлення деокупованих територій Геннадій Устімов: “Там поруч є історичні пам’ятки, і цю територію можна зробити туристичним майданчиком”. Тим паче, що поруч – автовокзал, який, до речі, теж потребує переосмислення.
“Площа автовокзалу покриває лише 25-30% своєї пропускної здатності. Треба робити двоповерховий вокзал, збільшувати пропускну здатність, покращувати візитівку міста і добудовувати площу залізничного вокзалу”, – наголошує пан Устімов.
Перспективною є територія Скального, де вже проводилися фестивалі із ленд-арту, фестивалі, вважає Денис Васильєв. – Місто вбиває примітивізм мислення його керівників і бізнесу, що треба побудувати багатоповерхіки та їх продати”, – зазначає експерт.
“Запоріжжя має унікальний потенціал для перетворення старих індустріальних зон на сучасні простори для життя, роботи та відпочинку”, – підсумовують експерти і наголошують, що місто має надавати можливості людям розвивати свою справу. Тож ми як громада маємо розвивати ту територію, де ми є власниками.
Але починати варто із оновлення стратегії розвитку Запоріжжя, розуміння, яким ми хочемо бачити наше місто через 20-30 років. І тут муніципалітет має почати діалог із мешканцями та з бізнесом.
