Про ці екологічні техногенні катастрофи згадують у річницю, потім забувають. Але пам’ятати ці події треба повсякчас, бо їх наслідки впливають на нас щодня. Осушення Кахов ського водосховища серйозно вплинуло на гідрологічний режим поверхневих та підземних водних об’єктів у Запорізькій області та в самому Запоріжжі. Про перші результати Річкової експедиції-2024.
Рівно рік тому 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС, що спричинило низку екологічних, соціальних, гуманітарних, агропромислових, енергетичних та логістичних наслідків.
Містяни із занепокоєнням спостерігали за осушенням Дніпра та малих річок, а ГО “Екосенс” розпочала постійний громадський моніторинг якості води у річках, що мало широкий резонанс.
5 червня завершився вже четвертий етап експедиції експертів ГО «Екосенс» та ГО «Довкола» із дослідження залишкових вод Каховського водосховища. У червні ми змогли дослідити стан та якість вод у новому руслі ріки Дніпро та у заплавах річок Кушугум, Конки, Мокрої та Сухої (Московок).
Порівнюючи із результатами попередніх експедицій восени та влітку минулого року, проведених після руйнування Каховського водосховища, Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки, доцент Українського державного університету науки і технологій, та Тетяна Жавжарова, аналітикиня ГО «Екосенс», дійшли декількох важливих висновків:
1) Екосистема залишкових вод Каховського водосховища адаптується до нових умов, за гідрохімічними показниками зафіксований задовільний стан вод із ризиком літньої гіпертрофності (інтенсивне цвітіння) та термічного замору. Це пов’язано із тим, що у заплавах залишилося вкрай мало води, вона вже прогріта у всьому створі до 20-24 градусів Цельсія, навіть у заплавах з глибиною 1,5-2 м відсутній гіполімніон (холодний шар води). У залишкових водах від Кушугуму і нижче до дельти ріки Конки ми зафіксували підвищений вміст нітритів. Це підтверджує нашу гіпотезу про окиснення органічних речовин із донних відкладень оголених частин дна Каховського водосховища.
Незважаючи на ці обставини, якість води у залишкових водах придатна для технічного, сільськогосподарського то господарсько-побутового використання. Проте, враховуючи вкрай малу її кількість – подальший забір води із залишкових заплав створить серйозні екологічні ризики. Це конфлікт між екологічними та гуманітарними інтересами, що принесла катастрофа на Каховській ГЕС.
2) Результати експедиції підтвердили позитивні зміни і відновлення ріки Конка в Запорізькій області. Її русло сильно звузилося, що унеможливило подальше використання в цілях рекреації та рибогосподарської діяльності, заплава заросла вербою та тополею. Однак після відділення від Каховського водосховища та від скидів Запоріжжя, гідро-хімічні показники у цій малій річці покращуються, а її екосистема відновлюється. Однак зафіксовано забруднення аміаком, що може бути спричинене скидами тваринницьких комплексів.
3) Окремо ми дослідили питання гуманітарного водопостачання у селищах Кушугум та Малокатеринівка нижче Запоріжжя, які прямо постраждали від осушення Каховського водосховища. У цих населених пунктах є проблема дефіциту води для господарських потреб. Зараз для питних потреб постачається вода із водогонів міста Запоріжжя, проте бувають перебої з електроенергією та низький тиск у системі, що разом із підвищеним попитом і використанням цієї води для поливу, спричинює її нестачу.
Результати нашого аналізу встановили, що ця вода хоч і має відхилення за органолептичними показниками, проте за санітарно-хімічними параметрами придатна для питних потреб та не становить небезпеки. Незважаючи на це – обсягу вод недостатньо для сільськогосподарських та технічних потреб. Це змішує місцеві громади будувати тимчасові водозабори у заплавах залишкових вод Каховського водосховища. Використання електронасосів для закачування води – це не стале рішення. Подальше інтенсивне використання залишкових вод призведе до посилення їх трофності.
4) Окремої уваги потребують результати досліджень якості вод у заплавах поблизу Кушугуму. Результати підтвердили, що залишкових вод недостатньо для ефективного дорозбавлення очищених стічних вод агломерації міста Запоріжжя. Зафіксовані підвищений вміст сполук азоту та дефіцит розчиненого кисню. Це неочевидний наслідок Каховської катастрофи. Ми вже зараз маємо готуватися та шукати технічні рішення із модернізації станцій аерації агломерації міста Запоріжжя.
5) Дослідження води з джерел поблизу Каховського водосховища показало їх високий солевміст, що характерно для підземних вод Запорізької області, та придатність для побутово-господарського споживання. Надано рекомендації обладнати ці джерела, укріпити їх береги та захистити їх від зовнішнього забруднення.
6) Зафіксовані ерозійні процеси на осушених берегах водосховища, які посилюються через спроби вести сільське господарство в берегоохоронній зоні, що може спричинити подальше замулення річок.
В наступних матеріалах, розповімо про вплив осушення Каховського водосховища на малі річки Запоріжжя.
Повний аналітичний звіт про результати Річкової експедиції-2024, протягом якої відвідано 16 локацій, на стадії підготовки.
