Що запоріжці думають про парки і сквери Запоріжжя: результати опитування

Звіт підготовлений фахівцями Агенції регіонального розвитку Запорізької області та соціологічної компанії IRG на замовлення ГО «Екосенс», за підтримки Prague Civil Society Centre

ЗАВАНТАЖИТИ ЗВІТ>> Report Parks Zp 2025

Доступність паркової інфраструктури

Крім відвідування парків поруч з домом, мешканці часто переміщуються до інших районів для відпочинку. Найбільше респондентів зазначили, що часто бувають у парках таких районів:

Вознесенівський район — 40,1%. Це рекреаційний центр міста, де зосереджено багато популярних парків та набережна.

Олександрівський район — 27,2%. Імовірно, завдяки близькості до центральних вулиць та пішохідної інфраструктури.

Інші райони (Дніпровський, Шевченківський, Комунарський, Хортицький) мають значно нижчі показники — по 6–9%.

Найменше відвідуваним є Заводський район (1,5%), що, ймовірно, пов’язано з його індустріальним характером, недостатньою кількістю парків і транспортною віддаленістю.

Результати свідчать, що хоча базовий рівень доступу до зелених зон у місті задовільний, існує потреба у стратегічному розвитку парків у районах з меншою насиченістю. Також спостерігається концентрація рекреаційної активності в центральних районах, що створює нерівномірне навантаження на інфраструктуру та потребує балансування через розвиток локальних зон відпочинку.

Результати дослідження свідчать про відносно високу активність мешканців у користуванні парками: 35,0% відвідують парки кілька разів на тиждень, 31,6% — кілька разів на місяць, Ще 7,5% користуються парками щодня. Таким чином, понад 74% опитаних мають регулярну взаємодію з публічними зеленими зонами.

Водночас 26% респондентів відвідують парки рідко або зовсім не відвідують, що також є важливою ознакою — ці люди можуть бути потенційно залученими за умови покращення інфраструктури.

Майже 80% опитаних стверджують, що відвідували б парки значно частіше, якби ті були більш зручними та доглянутими. Ще 14,9% зазначають, що можливо, частіше. Це демонструє високий рівень потенціалу для підвищення користування парками, за умови проведення благоустрою, реконструкції та впровадження комфортної інфраструктури.

Мета відвідування парків і скверів

Найпоширеніші цілі, з якими мешканці відвідують парки: Спокійні прогулянки та відпочинок на природі — 83,5% (переважає пасивний тип дозвілля). Спілкування з друзями, зустрічі, знайомства — 60,4%.  Прогулянки з дітьми — 47,4%, що вказує на важливість дитячої інфраструктури. Відвідування культурних заходів — 36,9%. Пікніки — 31,6%, спорт та активності — 26,2%.

Менш поширеними є: Прогулянки з домашніми тваринами — 19,2%. Робота або навчання на свіжому повітрі — 10,4%. Лише 0,9% респондентів обрали варіант «інше», що свідчить про добре структуровану анкету та охоплення основних мотивацій.

Дані свідчать про високий запит на якісні, комфортні та багатофункціональні зелені зони. Парки розглядаються мешканцями як місця для відпочинку, соціалізації, культурного і сімейного дозвілля. Реконструкція парків може мати потужний ефект на підвищення активності їх відвідування та формування сталого здорового способу життя в міському середовищі.

Запит на зміни в інфраструктурі

Респонденти однозначно підтримують ідею розширення зеленої інфраструктури міста. Сумарно понад 94% мешканців декларують потребу в розвитку паркової інфраструктури, що є вагомим сигналом для муніципального планування.

Майже 70% опитаних надають значення спокійному, екологічно чутливому середовищу в парках, яке дозволяє споглядати за природними явищами, розслаблятися, знижувати рівень стресу. Потреба у тихих, «природних» зонах парків є доволі високою.

Основні проблеми парків та скверів

Опитані вказали на цілу низку системних проблем, які суттєво знижують комфорт і безпеку перебування в зелених зонах. Проблеми охоплюють як інфраструктурні, так і екологічні аспекти. На основі отриманих результатів можна констатувати, що:

1.Існує очевидна потреба в негайному розширенні мережі парків — як новими територіями, так і за рахунок відновлення недіючих або занедбаних зон.

2.Критичний стан інфраструктури чинить негативний вплив на залучення містян: відсутність базових умов, як-от вбиральні, урни, лавки, освітлення — потребує першочергового вирішення.

3.Особливої уваги потребують питання доступності та безбар’єрності, адже понад половина респондентів акцентують на їхній відсутності.

Мешканці чітко ідентифікують не лише побутові проблеми, а й екологічні — вирубка дерев, брак нових насаджень, відсутність зон притінення тощо.

Сумарно майже 79% опитаних очікують наявність озер, ставків або фонтанів у міських парках, вбачаючи в них як естетичну, так і психологічно-заспокійливу функцію.

Ставлення до косіння трави: 57,7% мешканців підтримують традиційне косіння трави до низького рівня. Водночас 34,7% вважають за доцільне косити лише ділянки з амброзією. Лише 7,7% схильні відмовитися від косіння трави повністю під час війни.

Понад половина респондентів демонструють готовність до впровадження європейських підходів до формування природнішого міського середовища (луки, міні-екосистеми тощо).

Запит на озелення в парках та скверах

Абсолютний пріоритет — великі дерева, які дають тінь. 48,4% опитаних обрали оцінку 1, що значить – це найважливіший тип озеленення для мешканців.

Підвищений інтерес до природного та екологічного озеленення. Луки та різнотрав’я набрали значну частину оцінок 2–3 (понад 33% сумарно), лише 4,6% вважають їх зовсім не важливими. Рослини, що приваблюють птахів і комах отримали суттєву частку оцінок 1–3 (~29%), що також свідчить про доцільність врахування цих елементів при оновлені парків та скверів.

Декоративні підходи — менш пріоритетні. Класичні клумби (троянди, тюльпани) та низькі декоративні дерева набрали здебільшого оцінки 3–6, з поодинокими «дуже важливо». Вони сприймаються як традиційні, але не ключові елементи паркового ландшафту.

Найменша підтримка — газони без дерев. Категорія «мінімум дерев, краще газони» має найвищий рівень оцінки 8 — 25,6%, а оцінок 1–3 — лише 25,5%. Це вказує на низький пріоритет такого підходу — відкриті простори без тіні не відповідають очікуванням мешканців.

Резюмуючи, слід зазначити, що тінь, природність, різноманітність — три ключові принципи для розвитку парків у Запоріжжі за думкою містян. Також мешканці віддають перевагу природним форматам озеленення. Газонна модель з мінімумом дерев є найбільш неприйнятною.

Результати свідчать про високу підтримку природоорієнтованого підходу до озеленення: 23,5% респондентів вважають це дуже важливим, ще 43,9% — важливим. Таким чином, дві третини мешканців (67,4%) підтримують наявність у парках напівдиких елементів природи, таких як: не скошена трава, міні-ліси, зони для птахів, бджіл, метеликів.

Однак 18,4% відповіли, що це «скоріше не важливо», 6% — зовсім не важливо, 8,3% — не змогли визначитися.

Ці результати вказують на помірну частку скепсису, яка потребує просвітницьких кампаній, щоб краще пояснити цінність природних екосистем у місті.

Що стосуєтсья  психологічного значення парків, то цей показник продемонстрував найвищу згоду серед усіх блоків дослідження: 76,5% опитаних зазначили, що парки «дуже важливі — знімають стрес, допомагають відновитися», ще 20,2% — скоріше важливі.

Понад 98% мешканців надають великого значення затіненню.
Це один із найвищих рівнів підтримки серед усіх питань дослідження. Тінь та мікроклімат — критично важливі елементи майбутніх парків.

Що стосується сучасних дизайнерських елементів, то тут помітна поляризація думок: майже порівну тих, хто підтримує й не підтримує.
Креативний дизайн має бути дозованим, помірним, не порушувати природності парків.

Як і з дизайнерськими рішеннями, аудиторія розділена щодо важливості історико-культурних елементів у парках. Доцільно інтегрувати культурну складову там, де вона автентична і природна, але не робити її обов’язковою у кожному парку.

Інклюзивність та доступ до сервісів

Запоріжці під час опитування ще раз виявили готовність до сортування відходів, тож можна рекомендувати створення спеціальної інфраструктури для роздільного збирання у громадських місцях Запоріжжя.

Висновки

1. Висока активність відвідування парків мешканцям міста.

Запоріжці активно користуються парками: понад 42% відвідують їх кілька разів на тиждень або частіше. Це свідчить про їхню важливу роль у житті міської спільноти.

2. Незадоволення інфраструктурою

Основними проблемами парків визнано: відсутність або поганий стан громадських вбиралень (84,6%), занедбаність обладнання (69,8%), погане освітлення у вечірній час (46,8%).

3. Запит на збереження природного середовища

68,5% респондентів вважають, що парки повинні залишатися переважно природними зонами з мінімальною кількістю комерційних об’єктів.

4. Потреба у швидкій реконструкції

63,8% мешканців вважають, що реконструкція має відбуватися вже сьогодні, незалежно від умов війни.

5. Високий пріоритет інклюзивності

Понад 58% респондентів підкреслюють важливість створення безбар’єрного середовища для маломобільних груп населення.

6. Популярність smart-рішень

Більшість мешканців підтримують впровадження розумного освітлення, інтерактивних елементів і зон для спостереження за природою.

5. Безпека в парках

• Організувати патрулювання у вечірній час.
• Демонтувати небезпечні занедбані об’єкти та відновити пошкоджену інфраструктуру.
• Обмежити рух електросамокатів та авто на пішохідних доріжках.

6. Впровадження smart-рішень

• Встановити «розумне» освітлення, що приглушується вночі без втрати безпеки.
• Інтегрувати зарядні станції на лавках.
• Розміщувати інформаційні стенди для спостереження за природою.

7. Підтримка сортування сміття

• Створення окремих зон сортування біля ключових об’єктів (входи, туалети, пікнік-зони).

8. Робота з громадськістю

• Залучення мешканців до планування реконструкції через громадські слухання та опитування.
• Організація волонтерських акцій із благоустрою парків.