Про складнощі у відбудові 2023 році, настрої суспільства, роль громад та громадськості та роботу з міжнародними партнерами говорили на презентації звіту від Інституту аналітики та адвокації «Відбудова в Україні 2023-2024: висновки та виклики».
Відновлення – нова державна політика
В пріоритеті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України – максимально спростити та цифровізувати процес відновлення України, каже заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна. Ключовою є роль громад у відбудові, адже децентралізація та прийняті Урядом рішення дозволяють громадам самостійно визначати пріоритетність відбудови тих чи інших об’єктів.
Наше міністерство вважає, що відновлення має стати по суті новою державною політикою. Нова державна політика, яка спрямована на інфраструктурні інвестиції, не може здійснюватися без урахування регіональних аспектів. Завдяки тому, що ми вже пройшли процес децентралізації, громади мають відігравати лідуючу роль. В роботі ми поставили декілька питань. Перше – як забезпечити лідерство громад у відновленні. Мова про базовий доступ до ресурсів та компетентності. Тут практичним варіантом роботи став Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Ми зробили три системні зміни, зокрема, надали громадам подавати проєкти відновлення напряму. Друга зміна – цифровізація, запрацювала цифрова система DREAM, яку ми вибудовуємо як екосистему, яка дозволить зробити процеси структурованими та прозорими – це важливо і для наших міжнародних партнерів. Третій аспект – запровадження незалежної методології для оцінки об’єктів відновлення – формульного підходу, коли кожен об’єкт оцінюється з точки зору доцільності інвестицій, – поділилася Олександра Азархіна.
Українське суспільство наразі прагне прозорості у діях влади та відстоює право громадськості брати участь у процесах відновлення. Але у реалізації цього права є низка перепон, причому не тільки з боку посадовців.
Валерія Овчарова, програмна фахівчиня USAID/ENGAGE, представляє програму сприяння громадської активності “Долучайся”, ключовою метою якої є підвищення обізнаності та громадської участі у вирішенні питань та регіональному та національному рівнях. У своїй презентація фахівчиня окреслила низку проблем, які є зараз у питаннях доступу громадян до процесу відновлення.
– Ми розподіляємо виклики, пов’язані з залученням громадськості до відбудови, на три ключові групи: ті, що пов’язані з недостатнім регулюванням ролі громадськості у плануванні відбудови на місцевому рівні; ті, які пов’язані з потенціалом, компетенціями та технічною експертизою, і ті, що пов’язані з комунікацією і інформуванням. Є момент сприйняття громадськості як загрози, а не ресурсу для відбудови та відновлення. Є і інший бік: дослідження показали, що не дивлячись на високий рівень бажання в людей долучитися до відбудови, багато громадян не знають як це зробити, не знайомі з інструментарієм, наприклад, з системою DREAM, – зазначила Валерія Овчарова.
Говорячи про вплив громадськості на відбудову, не можна обійти інформацію про настрої суспільства. За майже два роки повномасштабного вторгнення погляди змінювались.
Станом на сьогодні у суспільства є запит на відбудову за принципом “тут і зараз”. Люди, які постраждали від війни, хочуть розуміти коли і як само вони зможуть відновити своє життя. Показовою є статистика, яку навела Анастасія Мазурок, заступниця виконавчого директора з операційної діяльності в Transparency International Ukraine.
Як і в березні 2023 року, більшість українців вважають, що людям, які втратили оселі, потрібно відновлювати їх вже зараз, не чекаючи завершення бойових дій. Відбудова має базуватись на принципах децентралізації, а будувати стратегію потрібно вже зараз.
Характерними є очікування українців щодо тривалості відбудови. У швидке відновлення вірить мінімальна кількість людей. Станом на листопад 2023 року, згідно дослідження Info Sapiens, 39%, тобто більшість опитаних українців вважають, що на відбудову після нашої перемоги потрібно 10+ років.
Загалом дослідження показало, що настрої в українців щодо якісної відбудови не надто оптимістичні. Люди побоюються, що виділені партнерами або державою коштів розкрадуть або використають неефективно. Плюс через постійні ворожі атаки кількість об’єктів, які потребують реновації або побудови з нуля, збільшується, і гарантій того, що у відбудований об’єкт знову не прилетить, ніхто не дасть. Люди відчувають зростання соціальної напруги, і цей фактор теж відчутно впливає на тривожність щодо відбудови.
Наявність кейсів та правильна комунікація про успішно реалізовані проєкти змогли б покращити настрої людей. І тому є доказ: наприклад, в Києві 51% респондентів знають про такі приклади, більш-менш обізнані і мешканці північного сходу країни.
Окрім того, що стратегування відбудови має відбуватися в громадах, і активна участь органів місцевого самоврядування у грантових програмах є дуже важливою, вагомою є і робота центрального рівня влади. Без розроблених механізмів, законів, методик працювати неможливо. Прогрес у цих питаннях в Україні є. Основні досягнення ви можете побачити на скріншоті презентації Інституту аналітики та адвокації
Ініціативи з відбудови на місцевих рівнях є частиною загальнодержавної політики, адже окрім міжнародної допомоги реалізуються і програми за державний кошт. Окремі регіони мають можливість розробляти та ухвалювати спеціальні цільові програми, які передбачають комплексних підхід до розв’язання різних питань, зокрема, питань розвитку людського капіталу та покращення якості життя.
Окреслені питання, звичайно, не є вичерпними, але в цілому дають зрозуміти стан речей. Відбудова «тут і зараз» потрібна в регіонах, в громадах, але без грамотної, вчасної та прозорої діяльності центральних органів влади вона неможлива.
Якщо вам цікава повна версія презентації, відеозапис тут.
