Площа осушеного Дніпра та Каховки перетворилася на величезне джерело забруднення, коментує Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки мережі “Довкола” та експерт ГО “Екосенс”.
З позиції фізичної географії спустошення чаші бувшого Каховського водосховища завершено, і населення громад Запоріжжя та Дніпровщини починає стикатися не тільки з гуманітарними і техногенними аспектами цієї катастрофи, а й з екологічними наслідками.
Останній тиждень ми спостерігаємо каскадний ефект у екосистемі та активні гідрохімічні зміни вторинні ерозійні явища та початок перенесення забруднення (в першу чергу із мулових відкладень на дні бувшого Каховського водосховища.
Останній тиждень ми спостерігаємо каскадний ефект у екосистемі та активні гідрохімічні зміни вторинні ерозійні явища та початок перенесення забруднення (в першу чергу із мулових відкладень на дні бувшого Каховського водосховища.
Громадські експедиції, проведені у партнерстві з місцевими еко-активістами спільноти “Екосенс” виявили стрімке збільшення вмісту нітратів та нітритів у прибережній частині залишкових вод водосховища та дельті річок Суха Московка та Мокра Московка, Конка та Кушугум. Для прикладу, від 11 до 23 червня у залишкових водах вміст нітратів збільшився у 3 рази та складає від 15 до 30 мг/дм3, а вміст нітритів збільшився до 10 раз. Виявлені проби із вмістом нітрит-іонів понад 1 мг/дм3. Дослідження спостерігають збільшення не тільки розчинених сполук нітрогену, а також фосфору, заліза. Дефіцит розчиненого кисню у південних локаціях сягає 70 % від максимального розрахункового.
Всі ці факти підтверджують нашу гіпотезу: у товщі донних відкладень розпочався активний процес нітрифікації та окиснення інших біогенних сполук.
Аналогічні дослідження донних відкадень провели громадські дослідники мережі “Довкола” та підтвердили ці факти у акваторії поблизу Нікополя та Марганця.
Аналогічні дослідження донних відкадень провели громадські дослідники мережі “Довкола” та підтвердили ці факти у акваторії поблизу Нікополя та Марганця.

Фактично – уся площа оголеного дна бувшого Каховського водосховища перетворилася на величезне джерело дифузійного забруднення. Вже найближчі місяці десятки тон нітритів, нітратів та фосфатів отруять верхові води та будуть змиті залишковими водами у нижній каскад р. Дніпро та акваторію Чорного моря.
Минулого тижня містяни Запоріжжя стикнулися із новим явищем – виражений сморід, що приносить вітром із заплав бувшого Каховського водосховища. Аналогічна проблема зафіксована у всіх населених містах північного та східного узбережжя (від Маріїнського до Нікополя і Марганця та від Запоріжжя до Малокатеринівки).
Цей сморід – є ознакою стрімкого гниття біомаси, яка загинула внаслідок цього акту екологічного тероризму. Я маю на увазі підрив Каховської греблі російськими окупаційними військами.
Цей сморід – є ознакою стрімкого гниття біомаси, яка загинула внаслідок цього акту екологічного тероризму. Я маю на увазі підрив Каховської греблі російськими окупаційними військами.
Аналіз даних дослідних станцій моніторингу якості повітря агломерації міста Запоріжжя підтверджує, що від 10 червня середній показник еквівалентного рівня одорації збільшився у 1,5 рази до рівня 0,7 одиниць. Громадські станцій моніторингу фіксують періодичне збільшення у повітрі вмісту сірководню, аміаку, приземного озону. Все це наслідки активних білогічних та гідрохімічних процесів, які прямо зараз відбуваються у товщі мулових відкладень дна бувшого Каховського водосховища. Запорізький лабораторний центр МОЗ України також підтверджує періодичний підвищений вміст сірководню у повітрі.
Важливо зауважити та заспокоїти громадян. Зафіксовані системи моніторингу та дослідними станціями концентрації одорантів є безпечними для короткострокового впливу на організм людини та мають тільки виражений подразнювальний ефект.
Містяни громад поблизу Каховського водосховища будуть стикатися цією проблемою до осені.
Містяни громад поблизу Каховського водосховища будуть стикатися цією проблемою до осені.