Виклики відновлення Дніпра і Каховки для запоріжців: пил і сморід

Площа осушеного Дніпра та Каховки перетворилася на величезне джерело забруднення, коментує Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки мережі “Довкола” та експерт ГО “Екосенс”.

З позиції фізичної географії спустошення чаші бувшого Каховського водосховища завершено, і населення громад Запоріжжя та Дніпровщини починає стикатися не тільки з гуманітарними і техногенними аспектами цієї катастрофи, а й з екологічними наслідками.
Останній тиждень ми спостерігаємо каскадний ефект у екосистемі та активні гідрохімічні зміни вторинні ерозійні явища та початок перенесення забруднення (в першу чергу із мулових відкладень на дні бувшого Каховського водосховища.

Громадські експедиції, проведені у партнерстві з місцевими еко-активістами спільноти “Екосенс” виявили стрімке збільшення вмісту нітратів та нітритів у прибережній частині залишкових вод водосховища та дельті річок Суха Московка та Мокра Московка, Конка та Кушугум. Для прикладу, від 11 до 23 червня у залишкових водах вміст нітратів збільшився у 3 рази та складає від 15 до 30 мг/дм3, а вміст нітритів збільшився до 10 раз. Виявлені проби із вмістом нітрит-іонів понад 1 мг/дм3. Дослідження спостерігають збільшення не тільки розчинених сполук нітрогену, а також фосфору, заліза. Дефіцит розчиненого кисню у південних локаціях сягає 70 % від максимального розрахункового.

Всі ці факти підтверджують нашу гіпотезу: у товщі донних відкладень розпочався активний процес нітрифікації та окиснення інших біогенних сполук.
Аналогічні дослідження донних відкадень провели громадські дослідники мережі “Довкола” та підтвердили ці факти у акваторії поблизу Нікополя та Марганця.

Фактично – уся площа оголеного дна бувшого Каховського водосховища перетворилася на величезне джерело дифузійного забруднення. Вже найближчі місяці десятки тон нітритів, нітратів та фосфатів отруять верхові води та будуть змиті залишковими водами у нижній каскад р. Дніпро та акваторію Чорного моря.

Минулого тижня містяни Запоріжжя стикнулися із новим явищем – виражений сморід, що приносить вітром із заплав бувшого Каховського водосховища. Аналогічна проблема зафіксована у всіх населених містах північного та східного узбережжя (від Маріїнського до Нікополя і Марганця та від Запоріжжя до Малокатеринівки).
Цей сморід – є ознакою стрімкого гниття біомаси, яка загинула внаслідок цього акту екологічного тероризму. Я маю на увазі підрив Каховської греблі російськими окупаційними військами.

Аналіз даних дослідних станцій моніторингу якості повітря агломерації міста Запоріжжя підтверджує, що від 10 червня середній показник еквівалентного рівня одорації збільшився у 1,5 рази до рівня 0,7 одиниць. Громадські станцій моніторингу фіксують періодичне збільшення у повітрі вмісту сірководню, аміаку, приземного озону. Все це наслідки активних білогічних та гідрохімічних процесів, які прямо зараз відбуваються у товщі мулових відкладень дна бувшого Каховського водосховища. Запорізький лабораторний центр МОЗ України також підтверджує періодичний підвищений вміст сірководню у повітрі.

Важливо зауважити та заспокоїти громадян. Зафіксовані системи моніторингу та дослідними станціями концентрації одорантів є безпечними для короткострокового впливу на організм людини та мають тільки виражений подразнювальний ефект.
Містяни громад поблизу Каховського водосховища будуть стикатися цією проблемою до осені.