4 березня 2024 року виповнилося два роки з моменту військового захоплення російськими окупантами Запорізької атомної станції, розташованої в Енергодарі. З тих пір і українські, і міжнародні експерти постійно говорять про серйозні виклики щодо безпеки людей та довкілля. Підрив дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року значно погіршив прогнози, адже до попередніх викликів додалося питання достатнього охолодження реакторів ядерної станції – рівень води у ставках-охолоджувачах значно впав.
Днями до Запоріжжя вже вдруге завітали представники міжнародної неурядової природоохоронної організації Greenpeace. Метою візиту стала презентація дослідження «Чи планує Росатом відновлення реакторів Запорізької атомної станції», яке провели експерти з ядерної безпеки Шон Берні та Ян Ванде Путте.
В листопаді минулого року росатом запевняв, що не має планів запускати в роботу реактори. А вже в грудні від окупаційного керівництва прозвучала заява: «Наступний рік – ювілейний для станції, і станція налаштована працювати на повну потужність».
«Є багато причин, чому перезапуск будь-якого з запорізьких реакторів є надзвичайно небезпечною перспективою. Серед численних перешкод для запуску – фізичний стан реакторів та систем безпеки після двох років російської окупації; недостатній рівень перевірок критичних показників і технічного обслуговування різко скороченим штатом працівників, у тому числи некваліфікованим персоналом, призначеним Росатомом», – сказано в аналітичній записці Greenpeace.
Експерти занепокоєні низкою фактичних загроз для станції, які створила російська окупація. Окрім перерахованих вище, ядерники виділили втрату ЗАЕС енергозабезпечення (вісім блекаутів, постійні пошкодження високовольтної лінії електропередач), наявність зброї та вибухівки на території, моральний та фізичний тиск на працівників, ненадання доступу МАГАТЕ до критично важливих об’єктів станції.
Окремим блоком у дослідженні розглядається питання забезпеченням водою реакторів для охолодження.
«Руйнування росією греблі Каховської ГЕС та водосховища 6 червня 2023 року безпосередньо вплинуло на постачання охолоджувальної води на ЗАЕС. Оскільки реактори було зупинено протягом багатьох місяців і більше року, потреба в охолодженні води, хоча і залишається великою, становить лише частину від потреби в воді для охолодження робочих реакторів. Очевидно, що для будь-якого перезапуску одного чи декількох реакторів на Запорізькій АЕС потрібно дуже потужне джерело охолоджувальної води. За оцінками, один такий реактор потребує 100 куб м/с або 6000 кубічних метрів на хвилину», – розповідають автори.
Наразі відомо про 11 підземних свердловин, які окупанти пробурили влітку 2023 року. Вони постачають в середньому 250 кубічних метрів води на годину при потребі в 6000.
В дослідженні стверджують, що запуск в роботу реактора значно підвищує ризик ядерної катастрофи, зменшивши запас міцності і збільшивши імовірність швидшого викиду радіації в довкілля. Також там наводять кроки, які має зробити росатом (поки він там тимчасово присутній, – ред.) для того, щоб забезпечити станцію достатньою кількістю води та убезпечити (хоча б частково, – ред.) людство від можливої ядерної катастрофи.
Фото: пресслужба ЗОДА