В Запоріжжі питання громадської участі є надзвичайно гострим, постійно виникають гучні скандали через недопуск містян до прийняття рішень органами влади. Ситуацію може вирішити Закон щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування, який чекає підпису Президента. Про це розповів Олексій Орловський, директор програми “Демократія і належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.
В чому проблема?
Наразі є серйозні проблеми з регулюванням інструментів громадської участі як на рівні законодавства, так і на рівні місцевих нормативних актів.
«Ми маємо на меті закласти в Закон базові правила, щоб уникнути маніпуляцій і зробити процес громадського обговорення прозорим та справедливим», – пояснює Олексій Орловський, директор програми “Демократія і належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”, який має 27 років досвіду роботи з різними інструментами участі та є одним із авторів закону про народовладдя.
На запрошення ГО “Екосенс” він відвідав форум «Ефективні інструменти співпраці громадськості з владою» в Запоріжжі та пояснив запоріжцям, яких змін у законодавстві ми можемо сподіватися.
Правила використання інструментів громадської участі мають регламентуватися статутами територіальних громад, але закон дозволяє місцевим радам не приймати такі статути. Якщо немає статуту, органи місцевого самоврядування можуть відмовитися від громадських ініціатив чи слухань, посилаючись на відсутність процедур.
«На момент об’єднання територіальних громад у 2020 році тільки трохи більше 20% громад мали свої статути, і більшість з них містили лише декларації без чітко прописаних інструментів громадської участі», – наводить статистику експерт.
Ще в 2023 році Верховна Рада України прийняла в першому читанні прийняла за основу законопроект щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення. Однак він досі не опрацьований для другого читання.
9 травня 2024 року Верховною Радою був схвалений Законопроєкт №7283, відомий як Закон щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування. Він покликаний значно розширити можливості громадян впливати на рішення влади на місцевому рівні і запроваджує нові інструменти, які раніше використовувалися лише частково або на рекомендаційному рівні. Але нормативно-правовий акт досі не підписаний Президентом. Крім того, в червні 2024 року прийнятий закон про публічні консультації, який також застряг на рівні Офісу Президента.
Що дасть закон про народовладдя
Новий законопроєкт №7283 вводить обов’язковість затвердження статутів у кожній громаді до 1 січня 2027 року. Серед революційних змін – розширення переліку форм громадської участі.
«Крім місцевих ініціатив і громадських слухань, чітко прописані консультативно-дорадчі органи, громадське оцінювання і можливість залучення молоді до прийняття рішень. Важливою новацією є введення громадської оцінки, яка фактично є аналогом громадської експертизи, але з іншою назвою. Це інструмент, який дозволяє громадським організаціям проводити експертизу діяльності органів виконавчої влади і робити відповідні рекомендації. Цей інструмент, хоча й був введений ще в 2008 році для органів виконавчої влади, використовувався дуже рідко на місцевому рівні. Зараз ми маємо шанс зробити цей інструмент більш поширеним і ефективним, зокрема для органів місцевого самоврядування», – наголошує Олексій Орловський.
Законопроєкт розділяє терміни “громадські слухання” та “громадське обговорення”, які зараз плутають. Передбачає громадські слухання як обов’язковий елемент прийняття певних рішень, таких як затвердження статутів територіальних громад, проєктів бюджетів, концепцій та стратегій.
Важливою новелою є врегулювання прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У новому законопроєкті термін “жителі” поширюється не лише на громадян України, а й на всіх осіб, які на законних підставах проживають на території громади, включно з ВПО. Це дозволяє їм повноправно брати участь у житті нової громади, що є важливим для багатьох людей, які вимушено переїхали через війну.
«Прикладом є Хмельницька міська рада, яка внесла зміни до свого статуту, надавши ВПО ті ж права, що і жителям громади. Це є важливим прецедентом, який може слугувати прикладом для інших громад», – підкреслює експерт.
Закон передбачає, що люди віком від 14 років можуть ініціювати та брати участь у процесах, пов’язаних з місцевим самоврядуванням, таких як шкільний громадський бюджет. Це дає можливість молоді активно впливати на рішення, що стосуються їхнього життя.
Інший інструмент громадської участі, який намагаються оживити, – це загальні збори за місцем проживання. Це важливий механізм для створення органів самоорганізації населення та контролю за їхньою діяльністю. Однак у поточному форматі проведення загальних зборів на великих територіях, де проживає багато людей, є майже нереальним. Тому в новому законопроєкті передбачається можливість проведення конференцій замість загальних зборів, де представники менших територій, наприклад будинків, обирають делегатів, які представляють їхні інтереси.
Таким чином, закон про народовладдя справді дає громаді інструменти для впливу на прийняття рішень у громаді. Тож закликаємо громадські організації, які зацікавлені у демократизації суспільного життя, звертатися до Президента із проханням терміново підписати цей законопроєкт.
