19 лютого представники запорізької громадської організації «Екосенс» узяли участь у круглому столі “На шляху до чистого довкілля. Реформа системи запобігання промисловому забрудненню”, який проводили Міндовкілля спільно з GIZ. Захід був присвячений обговоренню можливостей екомодернізації підприємств під час війни, що є актуальним для Запоріжжя.
«Тільки стимулювання підприємств призведе до зниження промислового забруднення, – вважає Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Посадовець закликав уряд і громадськість об’єднати зусилля, щоб призвести країну до більш чистого довкілля. Він підкреслив, що активісти не повинні бігати з дубинками, намагаючись зайти на територію підприємства, яке забруднює довкілля. Всі дані про рівень викидів мають бути доступні онлайн, що дасть можливості самому підприємству буде рухатись до отримання кредитів, грантової підтримки європейських фінансових установ.
«Ми є учасниками Орхуської конвенції, тож ми повинні відкрити дані для громадськості, – додала заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва. У промові, зокрема, вона попередила: «В 2025 році в Україні встало питання недостатності води, тому підприємства повинні вчитися зберігати та повторно використовувати воду».
Посадовиця анонсувала появу консультацій для бізнесу перед отриманням дозволу, отримання дозволів на викиди для підприємств 3 групи за декларативною системою, та перехід на інтегрований дозвіл для інших.
«Модернізацію ми проводимо, бо це наша конкурентоздатність. Головний виклик для нас – пошук фінансування, – відповів з точки зору підприємств Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України. – Ми розуміємо, що держава нам не зможе нічого профінансувати. Але розуміємо, що в ЄС можливі значні субсидії на модернізацію (наприклад, одне з європейських підприємств, на якому я був, отримало 350 млн. євро), про які ми не можемо мріяти. Але в нас можуть бути кредитні програми для підприємств по типу 5-7-9, можуть бути грантові програми, можна залишати частину податку на підприємстві за умови, що він рухає модернізацію та найкращі практики».
Він додав, що лише у Федерації створено 127 підприємств військової сфери з виробництва мін, снарядів, які просила держава, але вони не відповідають європейським екологічним стандартам, водночас не можуть бути закриті.
Директор проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», GIZ Габріель Зауер розповів про результати недавно проведеного грантового конкурсу, за яким підприємства отримали грантове відшкодування на впровадження найкращих доступних технологій у 20% їх вартості. Наприклад, «Кременчуцький сталеливарний завод» зміг продовжити реконструкцію газоочисних систем шести печей, яку розпочав ще в 2012-14 роках за власний кошт, але не встиг завершити до війни.
Водночас із 40 підприємств-претендентів частина відмовилася від гранту. За умовами, підприємство мали отримати банківський кредит у такій самій сумі, як грант, що довело би їх надійність, але частина відмовилася.
Претендувати на грантове фінансування ЄС можливо, якщо підприємство має більш амбітні цілі, ніж відповідність існуючим технологічним нормативам, зауважили фахівці. Зокрема, легше отримати кошти на впровадження заходів, які одночасно сприяють зниженню промислових викидів та викидів CO2.
Учасники круглого столу визнали, що підприємства в Україні сьогодні не готові вкладати власні кошти у екомодернізацію, але їх стимулює грантове співфінансування та більш жорсткі вимоги від держави.
Вже з 8 серпня набере чинності Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, який є зобов’язанням України як кандидата у члени Європейському Союзу та відповідає ідеології «зелене відновлення».
Аналіз досвіду країн ЄС свідчить, що впродовж 10 років реалізації реформи ЄС зменшив викиди забруднюючих речовин на 30%, а викиди парникових газів на 25%.
Поки в Україні регулювання не таке жорстке і нормативи викидів дозволяють їм працювати по-старому, поки триває війна, сподіватися на швидку реформу не доводиться.
Тетяна Жавжарова, голова ГО “Екосенс”
