Голос молоді в стратегічних питаннях часто залишається поза кадром, адже умовно «дорослі» люди вважають себе «експертами» в усіх питаннях. Проблема в тому, що відмовляючись від візії покоління, яке якраз буде користуватися (читайте «розгрібати») наслідками недалекоглядних рішень, ми не розвиваємось.
У питаннях повоєнної відбудови голос студентів та молодих спеціалістів є дуже й дуже важливим, вважають члени Ради відновлення Запоріжжя. Для того, щоби почути думки та надихнутися ідеями молодих хлопців та дівчат, Рада організувала відкриту панельну дискусію «Незламне Запоріжжя: як зберегти та відновити місто?». Ми зібрали основні тези й цитати із заходу.
Об’єднані незламністю
Захід відбувся наприкінці літа, що символічно, у «Незламному хабі» — безпечному просторі для активних запоріжців. У ньому взяли участь студенти, представники громадських організацій, університетів та органів самоврядування:
— Олексій Савицький — заступник директора департаменту-начальник управління по роботі з молоддю та сім’єю департаменту спорту, сім’ї та молоді Запорізької міської ради;
— Савелій Ужва-Склярук — секретар Міської молодіжної ради при Запорізькій міській раді;
— Дмитро Арабаджиєв — завідувач кафедри загальноправових та політичних наук НУ Національний університет «Запорізька політехніка», доктор політичних наук, професор;
— Матвій Талалаєвський — директор із комунікацій ГО ukrteenscience;
— Марія Середа — голова дизайнерської команди ГО «UkrTeenScience»;
— Марія Павленко — голова студентського самоврядування Національного Університету «Запорізька політехніка», заступниця голови Обласної студентської ради.
Мета Ради відновлення Запоріжжя — розбудова комунікаційного майданчика для представників різних верств населення: молоді, підприємців, посадовців, об’єднань містян, науковців, робітників etc. Для реалізації задуму, Рада проводить серію панельних дискусій та фокус-груп, об’єданих однією темою — відбудова Запоріжжя та регіону після Перемоги.
Ми проводимо соціологічні дослідження, уже провели сім фокус-груп. Особливу цікавість викликають думки молоді, бо вони інші, і ці думки ми обов’язково врахуємо та донесемо до громадськості та влади. Надалі будемо ініціювати діалог між владою та громадськістю, щоб довести ініціативи, які є в містян, в ОСББ і у всіх інших товариств, розповісти про візію, яка в них є. Важливо, щоб ця візія була використана в написанні планів відновлення, планів регіональної політики, — зазначив у вступній промові Дмитро Арабаджиєв.
Безпека — понад усе
Одним із ключових питань, які обговорювали учасники дискусії, стало питання безпеки. Акцентували на безпеці для дітей, адже багатьох молодих людей, які зараз проживають у більш безпечних регіонах чи країнах, стримує від повернення саме відсутність доступних укриттів.
«Якщо у твоїй родині не все гаразд, то ти вже не замислюєшся над тим, яке буде відновлення загальне. Тому при відновленні міста Запоріжжя треба враховувати питання безпеки, бо в нас такий сусід, від якого можна чекати чого завгодно. Наші діти мають зростати в безпеці. Тому перше — відновлення родин, ретравматизація, а заразом із цим — відновлення нашого рідного міста», — зазначив один з учасників дискусії.
Ковток повітря в умовах задухи
Доволі дискусійним виявилося питання розвитку культури в умовах війни. Чи на часі зараз проводити культурні заходи та розважатися? Думки учасників розділилися, але спільний знаменник знайшовся: пріоритетизація. Культура, освіта, наука — на часі. Вони створюють робочі місця і підтримують нашу економіку. Але наразі більшу частину діяльності, на думку учасників дискусії, потрібно приділяти фронту військовому. У другу чергу, за наявності ресурсу, присвячувати час та сили іншим аспектам життя.
«На першому плані — питання небезпеки: війна. Але люди створені так, що в них спрацьовують захисні механізми, через що мозок не може знаходитись у постійному стресі і знаходить механізми себе убезпечити. Спочатку в нас була пандемія COVID-19, ми все робили вдома. За цей час у нас накопичилась і енергія, і втома — тепер хочеться змін. Усе має бути в міру, але якщо культурний захід несе національно-патріотичний меседж та розвиває нашу культуру — він має відбуватися», — вважають спікери.
Молодь впевнена, що можна поєднувати роботу на захист країни з культурним розвитком. До того ж, культурні діячі та заходи збирають кошти для забезпечення фронту, тож ці сфери взаємопов’язані.
«Ми не можемо ставити на паузу наше життя. Війна — на першому плані, це очевидно, особливо для прифронтового міста Запоріжжя. Але ми не можемо ставити на паузу розвиток культури, розвиток освіти й науки. Якщо припинити будь-яку діяльність у цих сферах до нашої Перемоги, то ці сфери просто занепадуть. Відновлення та розвиток цих сфер не відбувається за один день, їм потрібен час. До того ж, багато культурно-мистецьких заходів збирають грошіна армію та волонтерів, тож ці сфери тісно пов’язані з війною», — акцентують студенти.
Ще одним із важливих питань, які обговорювали під час дискусії, стала соціалізація дітей. У період розвитку дитини живе спілкування та емоції є дуже важливими, вони дозволяють отримати новий досвід та випірнути з бульбашки власних переживань.
«Для дітей важлива соціалізація та свята. Уже довгий час вони навчаються онлайн і майже не зустрічаються з іншими людьми наживо. Ми спілкувалися з дітьми-переселенцями, родинами загиблих військовослужбовців, і вони розповідали, що культурні заходи — це ковток свіжого повітря. Дітям хочеться соціального розвитку»,- поділилися досвідом спікери.
У центрі відновлення — людина
У нашій країні — демографічна криза. Як із цим боротися? Наразі немає достатньої кількості населення, щоб відновлювати країну. Це питання має високий пріоритет, впевнені учасники дискусії. Але питання — багатошарове, його неможливо вирішити одним підписом чи ініціативою. Але, на думку молоді та громадських активістів, системний підхід дасть змогу покращити ситуацію, адже в Запоріжжі для цього є гарні умови: низка хороших університетів, місця для проходження практики та влаштування на роботу, кадровий потенціал. Проблема в тому, що й досі зберігається застарілий підхід до організації праці та стратегічного економічного планування.
«Що потрібно для того, щоб люди поверталися до Запоріжжя? Конкурентноспроможні зарплати для всіх. Так, заробітна плата не завжди є вирішальним чинником, для деяких людей важливий комфорт, колектив тощо. Але гідна оплата праці все одно має значення», — зауважили представники молоді.
На думку керівниці ГО «Екосенс» Тетяни Жавжарової, це питання потрібно розглядати комплексно, адже для того, щоб забезпечити пристойний рівень заробітної плати, потрібна потужна економіка в регіоні. А із цим є вагомі проблеми.
«Високі зарплати, безперечно, то є добре. Але хто будеїх платити? Постає питання розвидку підприємництва та відновлення економіки. І тут уже питання наскільки здатен наш застарілий промисловий комплекс платити й наскільки можна розвивати в Запоріжжі інтелектуальний потенціал. Коли ми говоримо про іноваційні підприємства, то тут якраз у молоді більше можливостей працювати з доданою вартістю, не обов’язково руками — головами», — вважає громадська активістка.
Не за старими лекалами
Нам потрібно відновлювати не тільки те, що постраждало від війни, але й оновлювати те, що вже є, акцентували представники молоді. Для цього потрібно розумітися на сучасних потреба хсуспільства та знаходити підходи, у центрі яких — сучасна людина та її потреби.
«Вважаю важливим відновлювати національну свідомість молоді, адже працювати зі свідомістю дорослих людей важко, бо вони вже сформовані особистості. А школарі і студенти є «пластиліном». Дуже мало кому є займатись масштабним відновленням держави, адже дуже мало є свідомих», — зауважив один з учасників дискусії.
Зокрема, через величезну увагу до України зі сторони іноземців, у ТОП напрямів розвитку виходить туристична сфера. Колись суто індустріальне Запоріжжя може отримати друге життя як місто з гарним туристичним потенціалом — попит буде, «вихлоп» — теж.
«Кожен вкладений євро у сферу туризму приносить прибуток у три євро. Зараз наша країна — на перших шпальтах світових видань, і після Перемоги багато хто захоче побачити нашу країну. Наприклад, візьмемо острів Хортиця. Там мають бути місця, де туристи залишать свої кошти. Мають бути бути різні екскурсії, сувенірна продукція, розвинена транспортна інфрасруктура. Це потрібно розвивати як у нашому місті, так і по всій Україні», — відмітив дискутант.
Слабкість — у розбіжностях
Дискусія спричинила активізацію різних думок та ідей. Для того, щоб надати візіям системності, усі учасники поділилися на групи та обмірковували ризики та напрями відбудови нашого рідного міста — Запоріжжя.
Аналіз концепцій показав, що серед найбільших проблем сьогоднішнього Запоріжжя молодь вбачає такі:
5 пріоритетів післявоєнного відновлення:
– розвиток бізнесу/економіки;
– психологічна допомога/боротьба з демографічною кризою/створення іміджу країни/формування національної ідеї міста;
– створення соціальної інфраструктури/відновлення інфраструктури області;
– підвищення якості освіти/цінності;
– національно-патріотичне виховання.
5 проблем/ризиків/викликів післявоєнного відновлення:
– внутрішнє суспільне непорозуміння/відсутність суспільного діалогу;
– демографічна криза;
– екологічна криза;
– брак фінансування;
– відсутність достатньої взаємодії між інституціями/ криза ревіталізації демобілізованих та реінтеграції ВПО.
Але планування Запоріжжя на майбутнє може вирішити ці негаразди. Головне — слухати та чути людей, яким майбутнє міста не байдуже.
ВІДЕОРОЛИК З ДИСКУСІЇ “НЕЗЛАМНЕ ЗАПОРІЖЖЯ: ЯК ЗБЕРЕГТИ ТА ВІДНОВИТИ МІСТО” ДИВІТЬСЯ ТУТ.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дискусія проведена за проєктом «Рада відновлення як інструмент залучення громадянського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії», який виконує Громадська організація Екосенс завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.
Олександра Савченко, ФОТО Сергій Кучеренко
