Будуючи плани післявоєнного відновлення, сільські громади повинні пам’ятати про свою вразливість до зміни клімату та залежність від погодних умов. Тож заплануйте заходи протидії таким наслідкам зміни клімату, як посуха і спека, почастішання несприятливих метеорологічних явищ.
Україна поступово повертається до життя на територіях, де відновився контроль української влади. Тимчасові рішення («швидко, дешево, але якісно») є важливими в контексті відновлення життєдіяльності громади, проте ми повинні планувати відновлення України ефективно, щоб якісно відновити життєдіяльність країни на довготривалий період. Системні рішення для сталого розвитку України повинні бути довгостроковими.
Розповімо про довоєнний успішний досвід громад, який варто поширити після війни.
1. Лісосмуги проти пилових бур і посухи
Роль лісосмуг для громад і фермерів значна. Це стримування вітру, утримання вологи та запобігання ерозії ґрунтів, захист від суховіїв і пилових бур, підвищення врожаїв, зв’язування вуглецю. На жаль, багато лісосмуг під час війни було винищено. Тож відродження лісосмуг – може бути одна з перших задач для громади.
Фонд Pelicanlive з 2019 року веде проєкт #ЛісосмугиЖиття, щоб популяризувати роль лісосмуг та сприяти їх відновленню.
Для проєкту «Відродження лісосмуг» вибрали за конкурсом дві громади в Полтавській області – Градижську та Новоселівську. Що зробили: провели дослідження стану лісосмуг, розробили план відновлення та разом із громадою почали реалізацію плану.
Для початку зібрали карти часів СРСР, де були нанесені лісосмуги. З допомогою GIS-технології провели дослідження, фактично наклали шари і порівняли теперішній стан лісосмуг на території громад (сучасні супутникові знімки) з тим, що було (землевпорядна документація і карти радянських часів). Так громади дізналися, скільки площ лісосмуг вони втратили, та скільки треба відновити.
В цих двох громадах, як виявилося, було знищено близько 10% і 5% лісосмуг.
За проєктом було відновлено 2,2 гектари лісосмуги. Поблизу села Харківці навесні 2021 року висадили саджанці груш, яблунь, абрикос, вишень, слив, а також кущі калини, глоду, свидини й шипшини та 9000 жолудів.
Ще за радянських часів розроблено інструкції з висадження лісосмуг для різних кліматичних зон в Україні, але з тих пір кліматичні умови змінилися. У свій час для посадки лісосмуг використовували такі породи дерев, як робінія псевдоакація, клен ясенолистий, в’яз низький, гледичія колюча та амфора кущова, верба ламка, що не є природними видами для теренів України, проте вони володіють високими адаптивними властивостями.
Роз’яснення щодо основних видів немісцевих рослин, що небажані в українських лісосмугах.
2. Як відновлювати ліси, стійкі до змін клімату
Лісовідновлення – одна зі стратегічних цілей, які взяла на себе Україна, але не можна саджати бездумно, для кількості, бо такі ліси будуть гинути. «Світова практика штучного лісовідновлення вказує нам на те, що потрібно відновлювати корінні типи деревостанів, які переважно є складними та змішаними за складом, – пояснює доцент кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету України, керівник Центру відновлення лісу ГО «Лісові ініціативи і суспільство» Тарас Харачко. – Екосистема лісу формувалася впродовж тисяч років і переносила різні зміни клімату, тобто є досить стабільною. Відновлення таких лісів мало б забезпечити формування біологічно стійких та довговічних лісів, які б могли краще накопичувати вуглець, не давати нагріватись ґрунтовому покриву, втрачати необхідну вологу та зберігати біорізноманіття».
На сьогодні певний контроль за лісовідновленням ведуть аудитори організацій, що займаються сертифікацією. Але переважно лісгоспи самі відновлюють ліси – і самі себе контролюють.
Експерти ГО «ЛІіС» звертають увагу на такі типові помилки при лісовідновленні.
• Проєктування лісових культур інколи роблять під наявний садивний матеріал, а не відповідно до типів лісу.
На місці грабово-дубового чи букового лісу не можна висаджувати, наприклад, сосну звичайну, адже це вплине на всю сформовану тисячоліттями екосистему: гриби, рослини, комах, птахів, тварин. До того ж дуб має глибоку кореневу систему і тягне воду з глибини 10 м, а сосна має поверхневу кореневу систему, їй на цьому місці з часом не вистачатиме вологи. З кожним роком біологічна стійкість нових насаджень, створених не відповідно до типу лісу на цьому місці, падатиме.
Не можна відновлювати ліси, використовуючи інвазивні види (біла акація, червоний дуб тощо). Наприклад, жолуді північноамериканського червоного дуба не їсть ні білка, ні кабан, а під його наметом пропадають чорниці та характерні для регіону їстівні гриби. Акація біла (робінія звичайна) швидко росте, невибаглива, але буде приглушувати місцеві рослини своєю порослю та збіднювати біорізноманіття.
3. Берегти степи
«Як тільки степ переорюється, там більше немає суцільного килиму трав, перший дощ промочує ґрунт і бактерії починають робити свою справу – розкладати і вивільняти те, що накопичувалося там останні 5 тисяч років. Це набагато більші обсяги вуглецю, ніж продукують заводи чи автомобілі», – зазначає Олексій Василюк, керівник Української природоохоронної групи.
Ще однією проблемою, яка постає через розораність степів, стає дефіцит води. Рівень ґрунтових вод, який у квітні 2020 року був на 94 сантиметри меншим, ніж попередній історично зафіксований мінімум.
У зв’язку з цим виникають пилові бурі й пожежі. Грунт як легко промокає, так легко і просихає. Якщо природної рослинності занадто мало, то ґрунт просихає і підтягує ґрунтові води. Тобто масштаби розорювання впливають на наявність ґрунтових вод. А ґрунтові води живлять усі річки, крім гірських. Тобто абсолютно логічно, що у нас зникають річки, через найбільшу розораність.
Щоб вплинути на ситуацію, яка склалася, Українська природоохоронна група разом із громадами створює заказники, зупиняє земельні торги. До повномасштабного вторгнення робота відбувалася із 350 громадами. Сумарно врятували 3000 гектарів цінних територій.
В УПГ зазначають, що законодавство України цілком дозволяє вирішити проблему втрати степів через зменшення розорювання на 15%, а на збережених територіях можна займатися тваринництвом. Воно може замінити орне землеробство, яке призводить до ерозії ґрунтів, пересихання річок та значно впливає на клімат Планети.
При збереженні степу в природному стані значні території стають витривалішими як до періодів спеки, так і до інтенсивних опадів, відбувається підтримка біорізноманіття та стану ґрунтів. Врятовані ж степи потребують ретельного контролю та уникнення висаджування лісів.
Як зв’язатися з експертами
Єврокомісія підтримує плани України у відновленні економіки та довкілля та обіцяє фінансову допомогу у розвитку довкіллєвої сфери.
Знайти грант на проекти з відновлення можна на порталі.
Публікація підготовлена в рамках проєкту «Планування зеленого післявоєнного відновлення Запоріжжя з урахуванням кліматичних цілей», за підтримки ГО «Екодія» завдяки співпраці із Друзями Землі Німеччини (BUND) та Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).
