За 35 років незалежності Україна подолала величезний шлях у сфері охорони довкілля від радянського спадку «підкорення природи» до усвідомлення її цінності. Нам ще далеко до побудови сучасної євроінтегрованої природоохоронної системи, але голова громадської організації «Екосенс» Тетяна Жавжарова відзначає кілька системних досягнень.
1991 рік. Прийняття Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та ратифікація ключових міжнародних угод у 1990-х заклали базове право громадян на безпечне довкілля. Уперше на законодавчому рівні було зафіксовано право кожного громадянина на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище, а також право на отримання повної та достовірної екологічної інформації (що було критично важливо після замовчування аварії на ЧАЕС). Також Закон уперше ввів обов’язковість державної екологічної експертизи для нових підприємств та інфраструктурних проєктів.
1992 рік. Україна взяла участь у Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро, підписавши Конвенцію про біологічне різноманіття та Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Це заклало основу для майбутньої кліматичної політики та збереження видів.
1999 рік. Ратифікована Орхуська конвенція – фундаментальний документ про доступ до екологічної інформації, право на участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Вона зробила екологічну інформацію публічною та дала важелі громадському сектору для захисту довкілля через суди.
2008 рік. Рішення про асоціацію з ЄС стало головним двигуном гармонізації екологічного законодавства із європейськими екологічними директивами.Україна зобов’язалася повноцінно імплементувати у власне законодавство 26 екологічних директив та регламентів ЄС (Розділ 6 Угоди, Глава 6 «Навколишнє середовище»).
Найважливіші з європейських екологічних директив:
- Водна рамкова директива (2000/60/ЄС) ввела управління річковими басейнами (замість управління в межах областей), оцінку екологічного стану річок за біологічними показниками (наявність чутливих видів риб, макрофітів).
- Нітратна директива (Директива 91/676/ЄЕС) запроваджує моніторинг потрапляння добрив із сільськогосподарських полів у підземні та поверхневі води.
- Директива про якість атмосферного повітря (2008/50/ЄС) упроваджує моніторинг повітря в режимі реального часу та за мікрочастинками пилу дрібнодисперсними частками ( та , які є найбільш небезпечними для серцево-судинної системи.
- Директива про промислові викиди (2010/75/ЄС) запроваджує систему інтегрованого довкіллєвого дозволу та використання Найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ / BAT) для великих спалювальних установок і заводів.
- Пташина (2009/147/ЄС) та Оселищна (92/43/ЄЕС) директиви захищають не лише конкретні види тварин чи рослин, але і середовище їхнього існування (оселища) як цілісну екосистему.
2016 рік. Підписання Паризької угоди офіційно включило Україну в глобальний процес декарбонізації та впровадження кліматичної політики.
2017-2018. Закони «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку» зобов’язали суб’єктів господарювання публічно оцінювати ризики для довкілля за участі громадськості ще на етапі планування бізнесу.
2019. Початок реформи моніторингу атмосферного повітря та переходу від стаціонарних радянських постів із ручним забором проб до автоматизованих пунктів моніторингу в режимі реального часу, які інтегруються у загальноєвропейські бази даних.
2022 рік. Прийняття Закону «Про управління відходами» та старт реформування управління відходами.
2024 рік. Ухвалення Закону «Про основні засади державної кліматичної політики». Кліматична політика стає обов’язковим елементом для врахування в усіх секторах економіки, енергетики, транспорту, агросектору та державного планування. Вперше в правове поле введено поняття «природоорієнтовані рішення» (Nature-based Solutions), «циркулярна економіка», «адаптація до зміни клімату» та «видалення парникових газів».
Після 2022 року новим викликом став екоцид (руйнування Каховської ГЕС, мінування земель, лісові пожежі в зоні бойових дій та забруднення ґрунтів). Україна першою у світі винесла питання екологічної безпеки та фіксації збитків довкіллю на рівень міжнародної дипломатії.
За 35 років Україна пройшла шлях від країни з важкою екологічною спадщиною Чорнобиля до держави, яка має сучасне законодавство, активну екологічну спільноту та інтегрований у європейський простір порядок денний. Головне завдання на наступні роки – відстояти Незалежність України та реалізувати ці норми під час повоєнного «зеленого» відновлення.
