Хто та як має починати відновлення Запоріжжя, ми поговорили з координаторкою Ради відновлення Запоріжжя, головою ГО «Екосенс» Тетяною Жавжаровою.
– Якими мають бути ключові принципи повоєнного відновлення і розвитку міст та сіл України, що зазнали руйнувань в результаті російської агресії?
– Головний принцип відновлення громад України після війни – «краще, ніж було». Тобто це шанс створити «ідеальну картинку» майбутнього громади – та почати планувати кроки до її реалізації. Саме зараз, не чекаючи завершення війни, коли міжнародна спільнота вірить у нашу перемогу та готова допомагати відбудові. І саме тому, що Європейський Союз буде ключовим донором для України і вже дивиться на нас як партнера, наскрізним принципом має бути саме «зелене відновлення». І це не просто гарне слово.
Наші плани відбудови та реформування мають відповідати європейському Зеленому курсу Green Deal. Для забезпечення сталого розвитку громадам необхідне врахування кліматичних цілей, природоохоронної політики та політики соціального захисту. Коротко кажучи, громадам доведеться зрозуміти, що таке модернізація та декарбонізація (зменшення викидів парникових газів, які спричинюють зміну клімату) економіки, енергоефективність, перехід до чистого промислового та сільськогосподарського виробництва, збереження природи та біорізноманіття. Так, при будівництві, відбудові інфраструктури, підприємств та фермерських господарств мають застосовувати найкращі доступні технології з мінімальним впливом на довкілля та максимально ефективним споживанням ресурсів. Наприклад, школи чи лікарні будувати за технологію passive house, використовувати сонячні колектори для нагріву води замість бойлерів, планувати їх двори з достатнім озелененням, а не викладені плиткою. Відбудовувати фермерське господарство уже з крапельним поливом замість труб з Каховського водосховища та з СЕС тощо. Відбудовуючи «хрущовку», провести термомодернізацію, оновити труби водопостачання. Чи будувати та розширювати підприємство уже за новими технологіями, з новим обладнанням.
Важливим буде вже відповідність будівництва європейським екологічним стандартам, не старим «радянським». Від врахування впливу будівництва на довкілля до моніторингу якості ґрунтів, повітря, води та довкілля для забезпечення безпечного стану довкілля.
Модне слово інклюзивність означає врахування інтересів всіх верств населення, створення гідних умов для життя та охорони здоров’я.
І спершу на папері необхідно врахувати ці пріоритети при створенні Планів і Програм відновлення, плануванні інвестиційних проєктів. А далі і впроваджувати.
– Який вже реалізований досвід всередині України або за її межами може бути корисним під час роботи над відновленням зруйнованої інфраструктури?
– Досвід Ірпеня із створення цільового фонду відбудови та залучення міжнародних благодійників та інвесторів. Досвід села Горенка на Київщині, де сонячні панелі на лікарні дозволили не залежати від відключень. Наприклад, наші колеги «Екоклуб» встановлюють зараз сонячні панелі на шести лікарнях України, щоб вони не залежали від відключень електроенергії. Це медзаклади у селі Горенка в Київській області, в селі Звягель у Житомирській області, громади в Сумській, Харківській областях та деокупованій частині Херсонщини. А ширше, Запоріжжю варто врахувати досвід міської ради Миколаєва із оцінки потреби і залучення громади до через відкриті обговорення.
Я би назвала прогресивним досвід планування відродження Маріуполя, який досі окуповано, але міська рада залучає маріупольців до створення нової стратегії розвитку міста Mariupol Reborn. І вони вже шукають і знаходять міжнародних партнерів, донорів з великого бізнесу та інвесторів для відновлення.
– Хто має бути ініціатором дискусії та пошуку ефективних рішень для якісної відбудови зруйнованих об’єктів інфраструктури – місцеві громади або органи державної влади, наприклад, новостворене Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури?
– Лідером у питаннях відновлення громад однозначно мають бути органи місцевого самоврядування. Це досвід Європейського Союзу, де сильною є роль місцевих громад у прийнятті рішень. Тож ЄС підтримує реформу децентралізації та залучення громадськості та громад до прийняття рішень, і не тільки з трибун, але і фінансуванням реформ.
Саме ОМС відповідальні за розробку стратегій чи планів, програм післявоєнного відновлення. Але ці стратегїі та плани мають прийматися за принципом партисипатитивності («знизу вгору»). Визначальною має бути роль організацій громадянського суспільства, зокрема, у відстоюванні інтересів своїх, донесенні їх потреб і бачення відновлення. Мають враховуватися напрацювання місцевих науковців, дослідження експертів, міжнародний досвід.
Саме тому в Запоріжжі і почала роботу Рада відновлення Запоріжжя, яка збирає громадськість, науковців та експертів, підприємців для допомоги місцевому самоврядуванню у відновленні. Саме тому наша Рада відновлення Запоріжжя розпочала проєкт із залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області. Знаю, що в Запоріжжі над відновленням конкурентоспроможності промисловості розпочав працювати Кластер ІАМ. Напрямки та шляхи відновлення освіти планує Освітній кластер. Є проєкт із відновлення культурного потенціалу та відновлення туризму. Тобто запоріжці розпочали кроки з відновлення «знизу». І вже створена Робоча група з безпеки та відновлення при Запорізькій міській раді за підтримки ПРООН.
На Міжнародному форумі відновлення в Лондоні Мустафа Найєм, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, висловив переконання, що відновлення громад має відповідати в першу чергу стратегії держави, бути ефективним з точки зору економії коштів, навіть якщо це не відповідає потребам конкретної маленької громади. Тож не чекайте, що держава зробить так, як вам краще. А саме голови місцевих громад розуміють потреби людей на місцях і мають складати власні Плани відновлення територій, які відповідають їх інтересам та баченню. І для втілення цих планів можливо залучати не лише допомогу держави, але й шукати міжнародні донорські та інвестиційні фонди.
– Які механізми втілення ідей сучасної відбудови для невеликих постраждалих громад за умови знищеної бізнес-інфраструктури та відсутності надходжень до бюджету. Де та як ефективно шукати фінансування на відновлення?
– Спершу складається Програма комплексного відновлення території громад (Методичні рекомендації щодо її розроблення знайдете на нашому сайті). Зокрема, важливо зробити якісний збір вихідних даних про пошкодження та потреби, залучити громадськість та експертів до аналізу та планування, врахувати цілі сталого енергетичного розвитку та адаптації до зміни клімату. Інвестиційні проєкти та проєкти державно-приватного партнерсва громади уже можна подавати до цифрового сервісу DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accounable Management), який зараз на стадії наповнення.
– Які головні виклики відбудови України?
– Важливо розуміти, що перед нами стоять цілі не лише відбудови окремих будівель чи мостів, не просто відбудова інфраструктури. Ключовим буде відновлення економічного розвитку, відновлення людського та соціального капіталу. Попереду тривалий період відновлення безпеки довкілля, зокрема розмінування земель та відновлення річкових та степових, лісових екосистем.
Все це можливе за умови демократичності та прозорості прийняття рішень на рівні держави та місцевої влади, за умови участі громадськості у житті країни. А це вимагає відновлення довіри між людьми, відновлення та посилення демократичних процесів в Україні.
_____________________________________________________________________________________________________________
Підготовка статті стала можлива завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проекту «Рада відновлення як інструмент залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області», який виконує ГО «Екосенс».
Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
