Садівництво – це мультисенсорний досвід, який стимулює всі наші органи чуття та дає внутрішні ресурси, розповідає Вікторія Сокіл, психотерапевтка, екопсихологиня, співзасновниця ГО «Екосенс».
Ірисова гармонія розквітла на моєму засніженому підвіконні. Друзів «Екосенсу» я цим не здивую, бо наші люди вирощували в горщику кульбабу та досліджували її здібності квітнути в замкненому просторі кімнати, і кульбаба впоралася з завданням. Та повернемося до ірисів із британського flower shop, які різними шляхами, але одночасно потрапили до нас разом із книгою «Садотерапія», яку написала видатна психіатриня і психотерапевтка Сью Сьюарт-Сміт, дружина відомого в Англії проєктувальника садів, і це дещо розширило й того вже добре озеленений розум членів нашої організації.
Нагадаю, що «Зелений парк для Зеленого яру» був першим соціально-значимим проєктом «Екосенсу» в далекому 2015 році, і ми завжди підтримували цей єдиний в районі сквер, навіть у наважкі для міста часи. Торік ми проваджували ярусне озеленення, підбирали посухостійкі рослини, що створюють красиву та довговічну композицію, потребують менше води та підходять для клімату Запоріжжя. І зупинятися не плануємо!
Отже, рослини на підвіконні, чи у власному садочку, чи на шматочку землі біля багатоповерхівки, або в сквері міста, – це глибокий зв’язок людини з природою, який є фундаментальним для психічного та фізичного здоров’я. А садівництво та робота з рослинами відновлюють цей зв’язок, що сприяє зціленню. Про це і пише Сью Сьюарт-Сміт. Але авторка йде далі, і ділиться саме терапевтичним впливом садівництва на людину. Її дослідження доводять, як садові роботи здатні зменшити стрес, тривогу та депресію. А догляд за рослинами може дати відчуття досягнення мети та сприяти розвитку уважності. Також сад розглядається як метафора життя, де ми можемо вирощувати не тільки рослини, але й власні внутрішні ресурси. Процеси садіння, очікування проростання, спостерігання та догляду за рослинами, збору врожаю тощо відображають наші життєві цикли та допомагають нам краще зрозуміти себе.
Сью Сьюарт-Сміт також розглядає нейробіологічні аспекти впливу природи на мозок. Авторка пояснює, як контакт з природою може стимулювати вироблення «гормонів щастя» та знижувати рівень гормонів стресу. А також підкреслює, що садівництво – це мультисенсорний досвід, який стимулює всі наші органи чуття. Дотик до землі, запах квітів, звуки природи – все це сприяє розслабленню та покращенню настрою. Сад може бути безпечним місцем, де можна відновити сили. Навіть якщо у прифронтовому Запоріжжі «безпечне місце» поки що можливо тільки в просторі нашої уяви, це все одно працює на стабілізацію стану людини – перевірено власним досвідом. Згадаємо часи COVID, коли ми збиралися онлайн та повертали спроможність до життя та надію на краще через психологічні вправи. Проте і тоді ми говорили про екопсихологію та спиралися на досвід контакту з природою – він є необхідним для нашого добробуту.
Таким чином, сад, реальний чи уявний, або метафоричний, – це місце для самопізнання та особистісного зростання. А для британців сад – це «релігія» зі своєю власною індустрією, яка обслуговує й великі королівські ботанічні сади з найбільшою у світі колекцією живих рослин, і маленькі flower shop з горщиками для вирощування квітів, тих же самих ірисів, коли магазин відразу надає горщик, луковиці рослини, спресований в таблетку ґрунт, та інструкцію, в який час треба ініціювати процес, просто додавши води. І цей досвід дуже надихає! А «Екосенс» продовжує його вивчати та популяризувати «озеленений розум» для повернення гармонії в наше непросте життя. Бо людина є частиною природи, і відновлення цього зв’язку сприяє зціленню.
