23 березня, у День Землі, голова ГО «Екосенс» як експертка узяла участь у засіданні постійно діючого кіноклубу Docudays UA «Вісник Мрії», що працює в Запорізькій гімназії №19, де обговорили із школярами проблеми річок та шляхи їх порятунку.
Цього разу представники місцевого руху правової просвіти присвятили захід темі громадського активізму та захисту довкілля.
Учасники зустрічі, учні Запорізької гімназії №19 та представники екологічної громадської організації «Республіка Мрія», очолювані педагогом-організатром Андрієм Єлькіним, переглянули та обговорювали документальну стрічку Олесі Моргунець-Ісаєнко «І кожна річка».
Завдяки кіноклубу Docudays UA, ми отримали можливість побачити актуальний фільм, який тільки готується до участі у Міжнародному фестивалі документального кіно.
У цьому вражаючому фільмі молода режисерка емоційно-правдиво показала стан річок в Україні та шукала причини деградації і загибелі річкових екосистем у державі.
«Кожна річка – чиїсь відображення і пам’ять. І стан кожної з них – це результат нашої з вами діяльності чи бездіяльності, а не лише кліматичних змін, як ми часто думаємо, щоб виправдовувати цим свої дії», – декларує режисерка.
Після перегляду фільму, школярі зробили висновки про причини ситуації, що склалась з нашими прісними водоймами: надмірне розорювання земель і берегів річок, втручання у вільну течію річок – випрямлення та перегородження, і забудова берегів, осушення водно-болотних угідь, зміна клімату, нелегальний забір ґрунтових вод (наприклад, неконтрольована кількість нелегальних свердловин навіть для промислового використання), відсутність очисних систем або їх погана робота.
Тетяна Жавжарова розповіла школярам про результати лабораторних досліджень води місцевих малих річок Запоріжжя.
Як виявилося, річка Мокра Московка не така чиста, як думали школярі, а забруднена важкими металами, фосфатами та нітратами.
Розповіла екпертка дітям і про рекомендації щодо водної безпеки та очищення води з природних джерел на випадок аварій та воєнного руйнування об’єктів водозабезпечення.
«Річки Суха і Мокра Московка несуть воду та бруд з берегів до головної питної артерії країни – річки Дніпра, – коментує Тетяна Жавжарова. – Більше 70 років промислові підприємства скидали неочищені стоки до річок, тож мул і вода в них досі забруднені важкими металами і мають червонуватий колір. Але й житлово-комунальні підприємства та приватний сектор досі скидають у річки каналізаційні стоки, неочищені від фосфатів і нітратів. Тож річки «цвітуть», в них гинуть водорості та риба. Цього року через руйнування Каховської ГЕС Дніпро в районі Запоріжжя обмілів, тож якість води буде гіршою, ніж у попередні роки. Спробуйте підказати мамам відмовитись від фосфатних пральних порошків, щоби менше їх потрапляло до Дніпра».
Далі темою обговорення став руйнівний вплив російської війни в Україні на водопостачання цілих регіонів: це і забруднення річок, і руйнування гребель і водозабірних та водоочисних споруд, каналізаційних колекторів, знеструмлення водозаборів.
Після цього дві групи учнів напрацювали рішення, що може зробити держава, а що кожен/кожна з нас для збереження річок і чистої питної води.
Необхідні кроки з боку держави для збереження річок, вважає група під керівництвом Дар’ї Лебединської:
- збільшити долю природних територій в Україні:
- категорично заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу і загалом повернути в стан природних територій (боліт, луків, степу, лісу) частину малоефективних для агровиробництва орних земель;
- заборонити дренаж природних територій по всій країні;
- провести масштабне відновлення природних водно-болотних угідь та торфовищ, особливо на Поліссі;
- Повномасштабно запровадити моніторинг водних біологічних ресурсів та поліпшити контроль за їх виловом. Розробляти та впроваджувати дієві плани управління річковими басейнами.
- Забезпечити належне фінансування програм, спрямованих на зменшення пов’язаних із зменшенням навантаження на навколишнє середовище (наприклад: програми з відмови від поліетилену та одноразового посуду, програми з енергоефективності в побуті, програми з економії води, програми спрямовані на зменшення шкоди прісним водоймам від промислової, господарської та іншої діяльності людини, програми з сортування та переробки сміття) та охороною біорізноманіття.Сприяти розвитку дружніх до природи мислення та поведінки на рівні кожного/ної.
Що я можу робити кожного дня, аби зберегти воду, пропонує група школярів під керівництвом Олександра Бачурського:
- Вимкнути кран, поки чистили зуби, – зекономити 6 л води за хвилину.
- Кожна хвилина, яку ви проводите в душі, – це 17 л води. Вимикайте воду, коли намилюєтесь, та скоротіть час прийому душу.
- Періть при 30 градусах та завантажуйте повну пральну машину, так вона витрачає менше води та електроенергії, ніж напівпорожня.
- Готуйте овочі на пару, використаєте менше води, а овочі збережуть більше вітамінів та поживних речовин.
- Хочете чашку чаю? Кип’ятіть рівно стільки води.
- Для виробництва 1 кг яловичини потрібно 15 000 л води, курятини – 3900 л. їжте менше м’яса.
- Купуйте лише потрібне. На виробництво кожного товару чи продукту витрачається значна кількість води.
- Кожне змивання унітазу – 3-6 л води. Залишки їжі, косметики, інше побутове сміття викидайте у сміттєвий бачок, а не в унітаз.
- Активно висловлюйте свою позицію та публічно дійте, аби привернути увагу: вуличний театр, марші протесту, петиція або сидячий страйк із метою підвищення обізнаності про проблему;
- залучайте інших до спільної справи, сприяйте висвітленню теми через засоби масової інформації та ін
Тетяна Жавжарова подякувала школярам за екологічну відповідальність і небайдужість до довкілля. А організатору перегляду Андрію Єлькіну – за високий професіоналізм та внесок у майбутнє України.
Стаття підготована в рамках проєкту «Оперативне реагування на екологічні загрози для населення прифронтового міста Запоріжжя в умовах військових дій», що реалізується ГО “Екосенс” в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
