У Запоріжжі розпочався процес інституціалізації об’єднаного громадського сектору. Представники місцевих неприбуткових організацій оголосили про створення Асоціації громадських організацій Запоріжжя «Разом». Цей крок має на меті підсилити голос громадянського суспільства для адвокації інтересів громади.
Роль Ради відновлення як фундаменту
Створення Асоціації не є початком з чистого аркуша. Ще з 2023 року в Запоріжжі діє Рада відновлення Запоріжжя — коаліція, яка вже тривалий час працює як експертний та операційний майданчик.
Рада відновлення вже об’єднує ключові ГО міста, забезпечуючи комунікацію між громадськістю, місцевою владою та міжнародними партнерами. У співпраці створена дорожня карта зеленого відновлення Запоріжжя, проведено перший запорізький Форум відновлення та Конференцію стійкості «Незламний Південний Схід», реалізована низка адовокаційних ініціатив.
Нова формальна структура (офіційно зареєстрована громадська спілка) дозволить юридично закріпити та зміцнити створені раніше зв’язки та розширити можливості для залучення ресурсів.
Основні завдання нової структури
Ініціатори виділяють кілька пріоритетних напрямів роботи Асоціації:
- Спільна адвокація: представлення інтересів мешканців Запоріжжя у діалозі з владою щодо прозорості розвитку та розподілу бюджетних коштів.
- Ресурсний центр: обмін досвідом, юридична та методична підтримка малих організацій.
- Експертиза: залучення фахівців ГО до розробки стратегічних документів розвитку міста та області.
- Міжнародне партнерство: виступ єдиним фронтом у перемовинах з донорами, що підвищує рівень довіри та спроможність сектору.
Рада відновлення Запоріжжя продовжує виконувати функцію інтелектуального хабу регіону, тоді як Асоціація стане додатковим інструментом для масштабування цієї діяльності.
Наразі триває узгодження статутних документів та формування переліку учасників, готових долучитися до нової платформи.
Об’єднання у тренді
Створення Асоціації у Запоріжжі вписується у загальноукраїнський та європейський тренди посилення суб’єктності громадянського суспільства через об’єднання (коаліціювання). Нижче наведено аналіз подібних моделей.
- Миколаїв: Коаліція «Миколаїв – місто-герой» та робота з Recovery.mykolaiv.city. Після початку повномасштабного вторгнення у Миколаєві сформувався потужний громадський сектор, який працює у тісному зв’язку з міжнародними партнерами (наприклад, з урядом Данії).
- Чернігів: Коаліція «Спілка ініціатив Чернігівщини». Показує, що тривале існування мережі (з 2019 року) створює необхідний рівень довіри між учасниками, що є критичним для виживання коаліції у кризових умовах.
- Харків: Коаліція «Харківська реформаторська коаліція» (ХРК). Одна з найдавніших регіональних платформ, що виникла на хвилі успіху національного «Реанімаційного Пакету Реформ». Їхній досвід показує, що коаліція найбільш ефективна тоді, коли вона має чіткий фокус на зміні локальних політик, а не лише на поодиноких заходах.
- Польща: Федерації недержавних організацій (наприклад, OFOP). У Польщі кожна область (воєводство) має свої мережі ГО. Найбільша з них — Ogólnopolska Federacja Organizacji Pozarządowych (OFOP). Вона працює як парасолькова структура, що захищає права сектору на законодавчому рівні. Це фінальна стадія розвитку, до якої може прийти запорізька ініціатива.
- Словаччина: Платформа «Голос громадських організацій». Виникла як реакція на спроби обмежити свободу слова та діяльності НУО. Це приклад мобілізаційної коаліції, яка з часом перетворилася на аналітичний центр.
Висновки та рекомендації для Запоріжжя
Порівняно з іншими регіонами, Запоріжжя має специфічну перевагу: Рада відновлення. Більшість коаліцій в Україні створюються «з нуля» під грантові можливості. Запорізька ж модель виглядає органічнішою, оскільки спочатку з’явилася реальна робоча коаліція (Council), а вже потім виникла потреба у її формалізації (Association).
Ключові ризики, які варто врахувати на основі досвіду колег:
- Бюрократизація: Формалізація в Асоціацію не повинна уповільнити швидкість реакції, яку має Рада відновлення.
- Донорська залежність: Важливо розробити механізм членських внесків або альтернативного фінансування, щоб організація не зникла після завершення великих проектів.
- Конкуренція всередині: Ризик «закритого клубу». Необхідно мати прозорі критерії входу для нових або малих ГО, щоб асоціація дійсно представляла інтереси громади, а не лише 5–10 найбільших гравців.
