На запрошення Посольства Німеччини, запорізька екологиня Тетяна Жавжарова відвідала Німеччину у складі міжнародної делегації для вивчення впливу кліматичних змін на водні ресурси та досвід кліматичної стійкості та адаптації Німеччини. Та поділилася з нами нотатками подорожі.
Німеччина регулярно запрошує представників різних країн на ознайомчі візити до країни, щоб познайомити з різними аспектами життя. Цього разу, у тематичну поїздку запросили представників країн, які потерпають від почастішання посух, паводків, погіршення якості води, загибелі агрокультур: Іспанія, Польща, Тайвань, Уругвай, Португалія, Греція, Тайланд, І Україна, безперечно.
В Берліні у вересні досі була спека. Саме молодь влаштувала Кліматичний страйк, дороги перекрили, тож до Постдамського інституту дослідження впливу кліматичних змін не доїхали, підключилися до конференції з готелю, як у старі добрі часи ковіду.
З виступів ми зрозуміли, що є важливим саме стратегічний підхід і планування з боку держави та розуміння, що екологічні та кліматичні проблеми тісно пов’язані з економічними, тож для їх вирішення потрібно об’єднувати науковців, муніципалітети та бізнес, вивчати досвід інших країн та взаємодіяти.
Зміна клімату і вплив на водні ресурси, проблема забезпечення людей питною водою та аграрного сектору водою для поливу – це безперечне явище, доведене як науковцями, так і представниками державних установ, наукових інститутів та ГО з різних країн.
Зокрема, в Постдамському інституті моделюють різні сценарії впливу зміни клімату на забезпечення водними ресурсами для Азії, Африки, які мать стати основою планування.
Берлін – столиця Німеччини, де зосереджено урядові структури. Тож пощастило познайомитися за ланчем з директором відділу енергетичної дипломатії, клімату та безпеки Федерального уряду Маркусом Хікеном.
Як розповів посадовець, коли цього літа Німеччина оновлювала свою стратегію національної безпеки та оборони National strategy of the federal government, то серед пріоритетних були питання кліматичної кризи, водної та харчової безпеки, енергетичної незалежності.
Ці процеси прискорила саме війна в Україні. Німеччина зробила висновки.
Відмову від російського викопного палива не тільки декларують. Підходять практично: як зробити державу більш стійкою до енергетичних, кліматичних, військових викликів, безпечною для людей.
Німеччину війна в Україні змусила діяти більш швидко та активно, зокрема в економії енергоресурсів та переході на відновлювані джерела енергії. (Досі ввечері в центрі Берліна багато темних вулиць з вимкненим вуличним освітленням.)
Війна – величезний “пендель” для зеленого енергетичого переходу Німеччини на відновлювані джерела, відмову від російського газу. Так, це боротьба проти зміни клімату, але це передусім безпека і незалежність держави, кажуть німецькі чиновники.
Готуючись до COP28, Німеччина вже обговорює виконання планів адаптації до зміни клімату та фінансування збитків і пошкоджень спричинених зміною клімату. Причому на найвищому рівні.
Кліматичні зміни та адаптація до них – важлива тема для депутатів від різних політичних фракцій Бундестагу, з якими нам теж організували зустріч. Депути вникають у досвід крапельного поливу, збирання дощової води, повторного використання води, забруднення підземних вод нітратами, переходід на органічне землеробство.
Кьольн – не тільки славетний собор та старовинні вулички, але чудовий приклад міста, де дерева є частиною екосистеми, окрасою вулиць і джерелом тіні, енергії та повітря.
Ми побачили, який проактивний підхід до планування набережної з урахуванням зміни клмату має робитися. Рівень води низький протягом року, піднімається лише весною та при сильних зливах, але систему укріплення берегів та мобільні фортифікації проти води будують високо на березі, враховуючи прогнози про зміну клімату та підняття річки та минулі підняття рівня води.
Про вплив кліматичних змін на агрокультури, в Німеччині не просто розмовляють, а досліджують та моделюють різні сценарії для різних культур. Розуміють, спека та посуха будуть посилюватися.
У науково-дослідному господарстві під Мюнхбергом 7 тисяч різних сортів дерев, яблук та груш, персиків і абрикосів, досліджують, щоб перевірити їх стійкість до кліматичних змін, шкідників. Є місцеві сорти, класичні, а є завезені з Північної Америки спеціально.для вивчення.
Зокрема, стоять датчики, які показують насиченість грунту вологою, порівнюють стан дерев з різним забезпеченням водою.
Теж є проблема з нестачею опадів зимою та нерівномірними дощами. Полив треба починати в деяких регіонах уже в квітні, а переважно з червня не обійтися. Тому питання іригації вирішують на державному рівні. Будують артезіанські свердловини, вивчають забезпеченість водою коренів та вплив на врожаї.
Міжряддя не косять, лишають траву (та кульбаби!) Використовують органічні добрива. Ще обов’язково садять опилювачі іншого сорту, що покращує родючість.
І це лише кілька прикладів реальної турботи про людей та довкілля в часи зміни клімату, які ми побачили в Німеччині..
Візит був коротким, але дуже насичним, коли теорія співпадає з практикою, і всі наукові гіпотези не залишаються на папері, а перевіряються та впроваджуються для блага людей та природи.
Дякую Посольству Німеччини за можливість познайомитися з важливою темою збереження водних ресурсів та адаптації до кліматичних змін у Німеччині, а Гете Інституту – за організацію подорожі та вражаючу гостинність!
